про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/15595/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до змісту позовної заяви позивач оскаржує зокрема протиправну бездіяльність відповідача щодо не створення належної комісії для розгляду його заяви від 05.05.2021 року, однак, копії такої заяви до матеріалів справи не додає, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС України.
Окрім того, суд зауважує, що нормативне обґрунтування позовних вимог спрямоване на доведення неналежного виконання відповідачем Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР в частині розгляду заяви позивача від 05.05.2021.
Так, згідно зі статтею 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади із заявами або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
Частиною 1 статті 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Аналіз встановленої процедури розгляду звернення (заяви) дає підстави для висновку, що орган державної влади зобов'язаний в установлений строк, який обчислюється від дня надходження звернення, в межах своїх повноважень: 1) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою; 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення; 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.
Однак, юридичним фактом із настанням якого виникає обов'язок розглянути звернення та виконати похідні обов'язки є надходження такого звернення до відповідного суб'єкта, у спірному випадку цим суб'єктом є Вороновицька селищна рада.
Настання цього юридичного факту повинен довести позивач, адже саме він посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо розгляду його звернення.
Натомість, до позовної заяви не було долучено заяви, за наслідком розгляду якої, протоколом від 14.06.2023 року позивачу відмовлено у відшкодуванні розміру збитків, заподіяних селянським господарством «Ромашка».
За правилами, визначеними частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Отже, закон обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, як встановлено судом, позивач окрім іншого, оскаржує протокол відповідача від 14.06.2023 року.
При цьому, з позовною заявою він звернувся до суду 03.11.2025 року, тобто, із пропущенням встановленого строку звернення та ним не надано клопотання про поновлення строку відповідно ст. 123 КАС України.
Таким чином, позивачеві слід надати мотивоване клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, позовна заява та окремі додатки до неї надруковані на чернетках, зворотній бік яких містить інформацію, що не має відношення до цього адміністративного позову, а також виправлення і закреслення тексту.
Суд зауважує, що за своєю правовою природою позовна заява є однією із заяв по суті справи, тобто офіційним документом та процесуальним засобом реалізації права особи на звернення до суду. У позовній заяві позивач повинен викладати свої вимоги та їх обґрунтування щодо предмета спору. Процесуальний закон не обмежує право позивача на виготовлення позовної заяви як із одностороннім так із двостороннім використанням паперового носія інформації, однак у випадку двостороннього друку документа, інформація розміщена на носії, зокрема листі формату А4, повинна стосуватися поданого позову.
Натомість подання позовної заяви на чернетках свідчить про неналежне ставлення до реалізації процесуальних прав особи, яка подає позов, так і про довільне сприйняття встановлених правил щодо ініціювання судового процесу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна