м. Вінниця
12 листопада 2025 р. Справа № 120/619/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального закладу "Центр культури та дозвілля Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального закладу "Центр культури та дозвілля Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку про результати моніторингу закупівлі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області №UA-2024-10-22-011907-а.
Ухвалою суду від 22.01.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору розмірі 3028 грн.
На виконання вимог ухвали суду, позивач надав докази сплати судового збору розмірі 3028 грн.
Ухвалою суду від 12.02.2025 відкрито провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27.02.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив у якому він просить відмовити у задоволенні позову з підстав того, що під час здійснення моніторингу закупівлі Управлінням виявлено низку порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Зокрема, всупереч пункту 4 частини другої статті 4 Закону №922-VIII опублікований позивачем в електронній системі закупівель річний план (UA-P-2024-10-22-013348-a) не містить інформації щодо коду економічної класифікації видатків бюджету. Також встановлено, що тендерна документація складена не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки до неї включено відомості, які не передбачалися чинними на момент проведення процедури закупівлі положеннями Особливостей.
Крім того, з порушенням абзацу 2 пункту 54 Особливостей позивач надав відповідь на звернення щодо роз'яснення тендерної документації 03.11.2024 року, тобто з перевищенням триденного строку з дня його оприлюднення.
Вказує, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ “ЖК-Гарант» міститься договірна ціна (файл “ 26 Кошторис.pdf»), у якій не заповнено графу рядка “Визначена згідно з ___», що не відповідає формі договірної ціни, передбаченій додатком 30 КНУ “Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженою наказом від 01.11.2021 №281 та порушення пункту 43 Особливостей, позивачем не розміщено повідомлення з вимогою про усунення цієї невідповідності в електронній системі закупівель, чим учаснику не було надано можливості її усунути.
Також укладення додаткової угоди №1 відбулося з порушенням підпункту 4 пункту 19 Особливостей, оскільки відсутнє документальне підтвердження виникнення об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії договору та виконання зобов'язань. Окрім цього, моніторингом установлено, що у строк, визначений пунктом 10 частини першої статті 10 Закону №922, позивач не оприлюднив в електронній системі закупівель додатки до договору - “Договірну ціну вартості будівництва об'єкта», “Календарний графік виконання робіт» та “План фінансування», які згідно з пунктом 20.5 розділу “Інші умови» є його невід'ємними частинами.
Окремо відповідач вказує, що твердження позивача про допущення формальних помилок, не спростовує факту порушення.
Ознайомившись з наявними матеріалами справи, дослідивши відкриту інформацію, розміщену на офіційному веб-порталі уповноваженого органу у сфері публічних закупівель - електронній системі закупівель «Prozorro», суд встановив наступне.
На підставі наказу від 16.12.2024 №103-з Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено моніторинг закупівлі - "Капітальний ремонт покрівлі Клубу с.Дібрівка філії КЗ "ЦКД Війтівецької сільської ради" з утепленням за адресою: вул.Шкільна,10 с.Дібрівка, Хмільницького району.", 1864611 UAH, 45453000-7, ДК021, 1, робота - UA-2024-10-22-011907-a.
Підстава здійснення моніторингу: дані автоматичних індикаторів ризиків.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення її у річному плані, дотримання порядку проведення процедури закупівлі в розрізі стадій - оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності тендерної документації вимогам Закону України “Про публічні закупівлі» з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, своєчасності надання роз'яснень на звернення учасників, розгляду тендерної пропозиції, укладання та оприлюднення договору про закупівлю, відповідності його умов умовам тендерної пропозиції переможця, а також внесення змін до договору та їх оприлюднення.
Моніторингом установлено, що на порушення вимог пункту 4 частини другої статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі» оприлюднений в електронній системі закупівель річний план (UA-P-2024-10-22-013348-a) не містить інформації про код економічної класифікації видатків бюджету.
Також встановлено, що тендерна документація Замовника складена з порушенням пункту 28 Постанови №1178, оскільки містить посилання на положення, які на момент проведення процедури вже були виключені з чинної редакції Особливостей постановою КМУ №382 від 02.04.2024, а також не узгоджується з вимогами пункту 44 зазначеної постанови щодо підстав для відхилення тендерних пропозицій.
На порушення абзацу другого пункту 54 Постанови №1178 Замовник надав відповідь на звернення щодо роз'яснення тендерної документації 03.11.2024 року, тобто з перевищенням триденного строку з дня оприлюднення такого звернення (30.10.2024).
Крім того, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ “ЖК-Гарант» міститься договірна ціна (файл “ 26 Кошторис.pdf»), у якій не заповнено графу рядка “Визначена згідно з ___», що не відповідає формі договірної ціни, передбаченій додатком 30 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281. Замовником, на порушення пункту 43 Постанови №1178, не розміщено повідомлення з вимогою про усунення такої невідповідності, чим не надано учаснику можливості її усунути.
Крім того, встановлено, що укладення додаткової угоди №1 від 24.12.2024 року відбулося з порушенням підпункту 4 пункту 19 Постанови №1178, оскільки на момент її підписання відсутнє документальне підтвердження об'єктивних обставин, які б спричинили необхідність продовження строку дії договору та виконання зобов'язань за ним (довідка Вінницького обласного центру з гідрометеорології датована 31.12.2024 року, тобто після укладення угоди).
Також виявлено, що Замовником у строк, визначений пунктом 10 частини першої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі», не оприлюднено в електронній системі закупівель додатки до договору - “Договірну ціну вартості будівництва об'єкта», “Календарний графік виконання робіт» та “План фінансування», які згідно з пунктом 20.5 розділу “Інші умови» договору є його невід'ємними частинами.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі» Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов'язав Комунальний заклад "Центр культури та дозвілля Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вказане відображено у висновку №UA-2024-10-22-011907-a від 07.01.2025.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення Висновку, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 (далі Закон №2939-XII).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України “Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 (далі Закон №922-VIII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Статтею 5 Закону №2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIIІ, моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, за змістом частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина друга статті 8 Закону №922-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 8 згаданого Закону встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (частина п'ята статті 8 вказаного Закону).
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Зі змісту оскаржуваного Висновку вбачається, що за результатами моніторингу встановлено, що на порушення пункту 4 частини 2 статті 4 Закону замовником у річному плані не зазначено інформацію про код економічної класифікації видатків бюджету.
Відповідно до статті 4 Закону №922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У річному плані повинна міститися така інформація: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі; 4) код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів); 5) вид закупівлі та орієнтовний початок проведення.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 № 610/34893, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Відповідно до пункту 10 Порядку № 1082 оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.
Тобто, відповідачем виявлено, позивачем не спростовується, що під час оприлюднення в електронній системі закупівель річного плану закупівлі за предметом Капітальний ремонт покрівлі Клубу с.Дібрівка філії КЗ "ЦКД Війтівецької сільської ради" з утепленням, UA-2024-10-22-011907-a, у річному плані не зазначений код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).
Проте, оскільки моніторинг, за результатами якого прийнято спірний висновок, здійснювався відносно конкретної закупівлі UA-2024-10-22-011907-a, а відсутність інформації щодо коду економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів) стосується не цієї закупівлі, а річного плану закупівель, відображеного у системі публічних закупівель, недоліки оформлення річного плану закупівель не можуть бути підставою для прийняття рішення стосовно самої закупівлі, тим більше, що такі недоліки не призводять до порушення принципів здійснення публічних закупівель і не впливають на процедуру закупівлі UA-2024-10-22-011907-a та її результати.
Відповідачем не встановлено, що виявлене ним порушення є істотним, свідчить про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів. Висновки відповідача, викладені у спірному висновку щодо даного порушення, фактично не пов'язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
Також за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам законодавства встановлено, що Замовник під час проведення процедури закупівлі порушив пункт 28 Постанови №1178.
Слід вказати, що за приписами пункту 31 частини першої статті 1 Закону №922-VIII, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 22 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей.
За приписами пункту 28 Особливостей, у тендерній документації зазначаються, зокрема:
підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих Особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Тобто, тендерна документація, яка затверджується Замовником, повинна у повній мірі та чітко відповідати нормам Закону №922-VIII та Особливостей, та не може містити вимоги, які не передбачені нормами чинного законодавства.
Відповідно пункту 3 розділу 5 «Відхилення тендерних пропозицій» та додатку 1 Тендерної документації позивачем визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Постанови №1178.
Тобто, затвердженою Замовником (позивачем) Тендерною документацією визначено обов'язок надати Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 пункту 47 Особливостей.
Свій висновок щодо порушення позивачем пункту 28 Постанови №1178 відповідач обґрунтовує тим, до що Тендерної документації включено інформацію, вимоги щодо наявності якої не були передбачені чинним законодавством, тобто Тендерна документація складена без врахування змін до Особливостей, внесених Постановою Кабінету Міністрів України №382 від 02.04.2024.
Так, абзац 14 пункту 47 Особливостей (до моменту його виключення з пункту 47 Особливостей) передбачав, що “Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб'єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі».
Проте, абзац 14 пункту 47 Особливостей виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №382 від 02.04.2024; набрання чинності 09.04.2024.
Постановою Кабінету Міністрів України №382 від 02.04.2024 визначено, що закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.
У даному випадку процедура закупівлі розпочата 22.10.2024, тобто після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №382 від 02.04.2024.
Слід зазначити, що абзац 14 пункту 47 Особливостей був фактично доповненням підстав та одночасно самостійною підставою для прийняття рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі, перелік яких містився в підпунктах 1-12 пункту 47 Особливостей.
Отже, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що Замовником в порушення пункту 28 Особливостей включено до Тендерної документації інформацію, вимоги щодо наявності якої не були передбачені чинним законодавством, тобто Тендерна документація складена без врахування змін до Особливостей, внесених Постановою Кабінету Міністрів України №382 від 02.04.2024.
Також, у спірному висновку відповідач вказав про порушення абзацу 2 пункту 54 Особливостей, а саме позивач надав відповідь на звернення щодо роз'яснення тендерної документації 03.11.2024, тобто з перевищенням триденного строку з дня його оприлюднення.
Так, відповідно до пункту 54 Особливостей №1178, надання роз'яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї та/або оголошення про проведення відкритих торгів здійснюється замовником відповідно до цього пункту.
Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів. У разі внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме - в оголошенні про проведення відкритих торгів таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів.
Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції. Замовник разом із змінами до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення.
У разі несвоєчасного надання замовником відповіді на звернення електронна система закупівель автоматично зупиняє проведення відкритих торгів.
Для поновлення проведення відкритих торгів замовник повинен розмістити відповідь в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менше ніж на чотири дні.
Як свідчать встановлені обставини справи, в електронній системі закупівель без ідентифікації особи 30 жовтня 2024 року оприлюднено звернення за роз'ясненнями до Замовника щодо змісту тендерної документації. В той же час, Замовником надано відповідь на звернення 03 листопада 2024 року, тобто з перевищенням трьохденного строку з дня його оприлюднення.
Суд зазначає, що своєчасне надання відповідей та роз'яснень є обов'язком Замовника закупівлі, а своєчасне надання відповіді надає можливість переконатися потенційному учаснику, що він відповідає встановленим критеріям та може брати участь у закупівлі. В свою чергу, не надання відповіді або несвоєчасне надання відповіді може призвести до того, що потенційні учасники конкурсу відмовляться від участі у такому конкурсі.
За таких обставин, відповідач дійшов обґрунтованого висновку щодо недотримання позивачем вимог пункту 54 Особливостей №1178.
Також суд вказує, що відповідно до пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).
Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Згідно з абз. 2 пп. 2 п. 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Відповідно до п. 42 Особливостей, замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у разі зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
Так, у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі вказано, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЖК - Гарант» міститься договірна ціна (файл « 26 Кошторис».pdf»), у якій не заповнена графа рядку «Визначена згідно з ___», що не відповідає формі договірної ціни, передбаченій додатком 30 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281.
Так, Настанова є обов'язковою для визначення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі - державні кошти).
Порядок визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) визначено у розділі V «Визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» Настанови №281
Відповідно пункту 5.1., 5.2. розділу V Настанови визначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією. У разі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівель з використанням укрупнених показників вартості робіт пункти 5.3 - 5.30 та 5.33 цієї Настанови не застосовуються. Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником. Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) окремих видів капітальних ремонтів (див. пункт 3.10 цієї Настанови) замовник надає дефектний акт, форму якого наведено у додатку 29 цієї Настанови. Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів. У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов'язаних з придбанням та доставкою на об'єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).
Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Форму договірної ціни наведено у додатку 30 цієї Настанови, у разі визначення вартості за укрупненими показниками вартості робіт використовується форма договірної ціни, що наведена в додатку 31 цієї Настанови.
Суд зазначає, що на виконання вимог щодо подання договірної ціни учасником надано файл « 26.Кошторис.pdf.p7s», у якому зазначено, що кошторисна документація складена із застосуванням збірників ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (КНУ РЕКНр), збірників ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи (КНУ РЕКНб), із використанням будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також з урахуванням перевезення ґрунту та сміття.
Вартість матеріальних ресурсів і машино-годин прийнято за поточними цінами станом на дату складання документації та за усередненими показниками. Загальновиробничі витрати розраховано відповідно до показників Додатка 18 Настанови з визначення вартості будівництва. При складанні розрахунків інших витрат враховано такі нарахування: показники витрат на покриття ризиків усіх учасників будівництва (Настанова [4.40]); кошти на покриття витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, визначені з розрахунку закінчення будівництва у поточних цінах; прогнозний рівень інфляції в будівництві першого та другого років будівництва (Настанова [4.41]); співвідношення вартості першого року будівництва до загальної вартості будівництва (Настанова [4.41]); показники для визначення розміру кошторисного прибутку (Настанова [4.38]) та адміністративних витрат (Настанова [4.39]).
Таким чином, договірна ціна, що надана учасником, цілком відповідає вимогам тендерної документації замовника та не мала підстав для виправлення чи відхилення.
Відсутність у друкованій формі документа окремого заповнення графи «Визначена згідно з ___» не може вважатися невідповідністю, оскільки інформація про нормативну базу визначення вартості будівництва чітко відображена у змісті самої договірної ціни, де зазначено, що розрахунки здійснено відповідно до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва». Такий підхід відповідає пунктам 5.1- 5.2 розділу V Настанови, відповідно до яких договірна ціна формується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах та поточних цін на них.
Таким чином, Замовник обґрунтовано не встановив жодної невідповідності у тендерній пропозиції ТОВ «ЖК-Гарант», оскільки подана договірна ціна повністю відповідає як формі, так і змісту, визначеним нормативними документами та тендерною документацією. Відповідно, підстав для розміщення повідомлення про усунення невідповідностей згідно з пунктом 43 Постанови №1178 не існувало.
Стосовно, встановленого моніторингом факту укладення додаткової угоди від 24.12.2024 №1 до договору від 18.11.2024, яким продовжено строк дії договору до 31.12.2025 та строку виконання робіт до 31.03.2025, що на думку відповідача являється порушенням підпункту 4 пункту 19 Постанови №1178, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 4 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно до підпункту 4 пункту 19 Постанови №1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Як свідчать матеріали справи, підставою для укладення додаткової угоди №1 до договору від 18.11.2024, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2025 та строку виконання робіт до 31.03.2025, стали несприятливі погодні умови, які не дозволили закінчити покрівельні роботи вчасно.
На підтвердження вказаних обставин, на запит Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надано довідку Вінницького обласного центру з гідрометеорології від 31.12.2024 №992 01-1042/992-03.
Головним аргументом відповідача є те, що укладення додаткової угоди від 24.12.2024 року №1 відбулось без документального підтвердження об'єктивних обставин що спричинили продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань, адже довідка Вінницького обласного центру з гідрометеорології видана 31.12.2024.
Однак, суд не може погодитись з таким висновком відповідача з огляду на те, що відповідно до довідки Вінницького обласного центру з гідрометеорології від 31.12.2024 №992 01-1042/992-03, у період з 24 по 31 грудня 2024 року на території області спостерігалися несприятливі погодні умови - опади, від'ємні температури, що унеможливлювали виконання покрівельних робіт, передбачених договором.
Таким чином, зазначена довідка підтверджує факт наявності документально засвідчених об'єктивних обставин, які виникли саме в період, коли завершення робіт було заплановане, і які безпосередньо вплинули на можливість своєчасного виконання зобов'язань. Відповідно, продовження строку дії договору та строку виконання робіт здійснено у межах та відповідно до вимог абзацу 4 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII та підпункту 4 пункту 19 Постанови № 1178, без зміни вартості договору, що свідчить про правомірність таких дій замовника.
Отже, доводи відповідача про відсутність документального підтвердження об'єктивних обставин є безпідставними, оскільки довідка метеорологічної служби містить саме ту інформацію, яка підтверджує неможливість виконання робіт у визначений первинно строк, і видана в межах того ж періоду, на який припали несприятливі погодні умови.
Крім того, моніторингом установлено, що у строк визначений пунктом 10 частини першої статті 10 Закону Замовник не оприлюднив в електронній системі закупівель додатки до Договору - «Договірна ціна вартості будівництва об'єкту», «Календарний графік виконання робіт» та «План фінансування», які відповідно до пункту 20.5 Розділу «Інші умови» є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Абзацом другим частини першої статті 41 Закону № 922-VIII до договорів про закупівлю віднесені договори із закупівлі послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта будівництва.
Разом з тим, вимогами пункту 2 Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 (далі - Положення № 835) визначено, що машиночитаний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини.
Згідно з пунктом 9 Положення N° 835 для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати: текстові дані (TXT, RTF, MD, ODT*, DOC(X), (X)HTML*); структуровані дані (RDF*, XML* JSON*, CSV*, XLS(X), ODS*, YAML*).
Також, пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 року №1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.
З огляду на викладене, у разі розміщення замовником в електронній системі закупівель договору про закупівлю, визначеного абзацом другим частини першої статті 41 Закону № 922, додатків до такого договору (у тому числі документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси), у форматі PDF, замовником розміщуються також ці документи у машинозчитувальному форматі у строки.
За результатами моніторингу встановлено, що Замовником в електронній системі закупівель 18.11.2024 оприлюднено Договір, відповідно до пункту 20.5 Розділу «Невід'ємною частиною цього Договору є:
- Додаток №1 «Договірна ціна вартості будівництва об'єкту»;
- Додаток №2 «Календарний графік виконання робіт»;
- Додаток №3 «План фінансування».
Однак, у строк визначений пунктом 10 частини першої статті 10 Закону №922-VIII Замовник не оприлюднив в електронній системі закупівель додатки до Договору - «Договірна ціна вартості будівництва об'єкту», «Календарний графік виконання робіт» та «План фінансування», які є його невід'ємними частинами.
За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача, про порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII.
Узагальнюючи викладене та перевіривши оскаржуваний Висновок крізь призму критеріїв частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
Оцінюючи доводи сторін і матеріали справи, суд дійшов висновку, що частина встановлених контролюючим органом порушень не знайшла свого підтвердження. Зокрема, твердження про неправомірне продовження строку дії договору та строку виконання робіт за додатковою угодою від 24.12.2024 №1 є безпідставними, оскільки наявні документально підтверджені об'єктивні обставини - несприятливі погодні умови у період з 24 по 31 грудня 2024 року, які фактично унеможливили завершення покрівельних робіт у встановлений строк. Аналогічно не підтвердились висновки про порушення у частині відсутності коду економічної класифікації видатків у річному плані та нібито невідповідності договірної ціни вимогам Настанови №281. Такі недоліки не вплинули на процедуру закупівлі, не свідчать про неефективне чи неправомірне використання бюджетних коштів і не можуть розцінюватися як істотні порушення законодавства.
Водночас суд погоджується з висновками Держаудитслужби у частині, що стосується неврахування замовником змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №382 від 02.04.2024, якою виключено абзац 14 пункту 47 Особливостей, проте відповідна вимога залишилась у тендерній документації, факту несвоєчасного надання відповіді на звернення щодо роз'яснення тендерної документації з перевищенням триденного строку, визначеного пунктом 54 Постанови №1178 та порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII. Ці порушення є доведеними та підлягають усуненню замовником.
На переконання суду, допущені позивачем Замовником порушення вимог пунктів 28, 54 Особливостей не є «формальними порушеннями» чи «описками. Суд зазначає, що нормами чинного законодавства, які регулюють питання здійснення публічних закупівель, визначені випадки, що стосуються допущення помилок в тендерній документації.
Так, відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922-VIII, у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тобто, йдеться про можливі технічні помилки та описки, які допущені саме учасниками тендеру в тендерних пропозиціях, а не про помилки чи описки у затвердженій Замовником Тендерній документації.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №7 10 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 р. за № 715/34998) затверджено Перелік формальних помилок (далі Перелік).
Відповідно до пункту 1 Переліку, інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині:
уживання великої літери;
уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні;
використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови;
зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах;
застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок;
написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс;
нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).
Пунктами 2-12 Переліку визначено, що помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп'ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання). У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо). Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв'язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані). Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.
Проте, аналогічно нормі пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922-VIII Перелік формальних помилок стосується технічних помилок та описок, допущених саме учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, а не помилок, що допущені Замовником у затвердженій Тендерній документації.
Отже, включення до тендерної документації положення, яке втратило чинність (абзац 14 пункту 47 Особливостей), свідчить не про описку, а про недотримання актуальної редакції нормативно-правового акта, що безпосередньо впливає на зміст тендерної документації та умови участі у процедурі закупівлі. Таке порушення має правове значення і не може бути визнане несуттєвим.
Аналогічної оцінки суд надає і порушенню вимог пункту 54 Особливостей №1178. Несвоєчасне надання відповіді на звернення щодо роз'яснення тендерної документації не може вважатися формальним чи технічним недоліком. Зміст пункту 54 Особливостей чітко встановлює обов'язок Замовника надати відповідь протягом трьох днів із моменту оприлюднення звернення в електронній системі закупівель. Цей строк є не рекомендаційним, а обов'язковим, оскільки спрямований на забезпечення рівного доступу учасників до інформації про умови закупівлі.
Несвоєчасне реагування Замовника на звернення потенційних учасників фактично позбавляє їх можливості вчасно скоригувати або підготувати свої тендерні пропозиції, що суперечить принципам відкритості, прозорості та добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель. Саме тому невиконання цього обов'язку має реальні наслідки для процедури, впливаючи на права та інтереси інших учасників, і не може кваліфікуватися як несуттєве або формальне порушення.
Отже, під час проведення спірної закупівлі Замовником дійсно були допущені порушення, встановлені Держаудистлужбою під час спірного моніторингу.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (надалі - Порядок № 552).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
При цьому вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов'язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Отже, у разі дотримання позивачем вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та Замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Враховуючи наявність порушень, встановлених Держаудитcлужбою під час моніторингу, вимоги, зазначені у Висновку щодо припинення зобов'язань за договором підлягають виконанню.
Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах № 160/9990/20 (постанова від 29 жовтня 2021 року), № 420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), № 200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), № 280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), № 520/6848/21 (постанова від 09 лютого 2023 року), № 260/3428/21 (постанова від 01 лютого 2024 року), №440/17864/21 (постанова від 11 квітня 2024 року).
Верховний Суд у цих постановах наголошує, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об'єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
Відповідно до приписів Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII) вказаний контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Пунктами 7, 8, 10 статті 10 Закону № 2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:
- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;
- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового має право як і висувати замовникам обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов'язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону № 922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов'язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону № 922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.
Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Враховуючи наявність порушень, які унеможливлювали укладення договору та сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, суд доходить висновку, що застосований відповідачем до позивача означений захід впливу є правомірним та обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 07.01.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі "Капітальний ремонт покрівлі Клубу с.Дібрівка філії КЗ "ЦКД Війтівецької сільської ради" з утепленням за адресою: вул.Шкільна,10 с.Дібрівка, Хмільницького району.", 1864611 UAH, 45453000-7, ДК021, 1, робота за номером ID: UA-2024-10-22-011907-a в частині виявленого порушення пункту 4 частини 2 статті 4 Закону №922-VIII, пункту 43, підпункту 4 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1178, є безпідставним та необґрунтованим, а отже підлягає скасування в цій частині.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 07.01.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі "Капітальний ремонт покрівлі Клубу с.Дібрівка філії КЗ "ЦКД Війтівецької сільської ради" з утепленням за адресою: вул.Шкільна,10 с.Дібрівка, Хмільницького району.", 1864611 UAH, 45453000-7, ДК021, 1, робота за номером ID: UA-2024-10-22-011907-a в частині виявлених порушень пункту 4 частини 2 статті 4 Закону №922-VIII, пункту 43, підпункту 4 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1178.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на користь Комунального закладу "Центр культури та дозвілля Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області суму сплаченого судового збору в розмірі 908,40 (дев'ятсот вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Комунальний заклад "Центр культури та дозвілля Війтівецької сільської ради Хмільницького району Вінницької області" (вул. Заводська, 2, с. Війтівці, Хмільницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 41997019)
Відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40919605)
Суддя Мультян Марина Бондівна