Справа № 522/20196/25
Провадження№ 1-кс/522/5525/25
12 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 про зобов'язання прокурора Одеської обласної прокуратури розглянути заяву від 26.09.2025 року в порядку ст. 220 КПК України,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою про зобов'язання прокурора Одеської обласної прокуратури розглянути заяву від 26.09.2025 року в порядку ст. 220 КПК України.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Представник Одеської обласної прокуратури у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином. При цьому до слідчого судді надійшла інформація з Пересипської окружної прокуратури м. Одеси, з якої вбачається, що за заява ОСОБА_3 від 29.09.2025 року, яка надійшла до Одеської обласної прокуратури, була переслана до Пересипської окружної прокуратури м. Одеси для вирішення питання щодо внесення відомостей до ЄРДР. Станом на теперішній час відомості до ЄРДР за вказаною заявою ОСОБА_3 внесено, що підтверджується витягом з ЄРДР від 16.09.2025 року, досудове розслідування кримінального провадження №12025162490001568 здійснюється СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, процесуальне керівництво здійснюється Пересипською окружною прокуратурою м. Одеси.
Враховуючи викладене, прокурори Одеської обласної прокуратури не здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025162490001568, в рамках якого ОСОБА_3 подано зазначену скаргу.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своєму рішенні від 22.04.2020 року у справі №51 - 1901 впс 20.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, вірним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Отже, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 05.04.2013 № 223-538/0/4-13, згідно якого судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Отже, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, у тому числі й скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.
Таким чином, зазначена скарга не підсудна слідчому судді Приморського районного суду м. Одеси, та слідчий суддя роз'яснює скаржнику його право звернутись з відповідною скаргою до Пересипського районного суду м. Одеси.
Враховуючи викладене, слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 32-33, 218, 303, 304, 307, 372 КПК України,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 про зобов'язання прокурора Одеської обласної прокуратури розглянути заяву від 26.09.2025 року в порядку ст. 220 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1