Справа № 522/14430/23
Провадження № 2-др/522/193/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А., розглянувши заяву представника відповідача адвоката Смокіна Павла Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/14430/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,
29.10.2025 Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі № 22/14430/23, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
03.11.2025 представник відповідача через систему «Електронний Суд» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/14430/23 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи № 522/14430/23 у розмірі 7 600,00 грн.
03.11.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Павлик І.А.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2025 заяву прийнято до розгляду.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, яка є першою заявою по суті поданою відповідачем, представник ОСОБА_2 адвокат Смокін П.О. вказував, що витрати на правничу допомогу становлять 7 600,00 грн, розмір яких буде визначено виходячи із обсягу правничої допомоги, що буде надана позивачеві під час розгляду справи, а відповідні докази надані суду згідно вимог, у строки та у порядок, що передбачені положеннями ЦПК України.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 600,00 грн.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача надано: копію Договору про надання правничої допомоги № 25/09-С від 25.09.2023; копію Додаткової угоди № 1 від 25.09.2023 до Договору про надання правничої допомоги № 25/09-С від 25.09.2023, згідно якої адвокатом надані наступні послуги: ознайомлення з наданими замовником документами з метою надання консультацій та написання відзиву та вивчення законодавства та судової практики з аналогічних справ - 800,00 грн; надання клієнту юридичної консультації та щодо перспектив судової справи - 1 600,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи № 522/14430/23 у судді - 800,00 грн; складання та подання запитів, відзиву, клопотань по справі інших необхідних процесуальних документів - 4 000,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях, підготовка необхідних процесуальних документів: клопотань, заяв, тощо - 800,00 грн; копію Додаткової угоди № 2 від 11.07.2024 до Договору про надання правничої допомоги № 25/09-С від 25.09.2023; Акт наданих послуг від 29.10.2025 за договором про надання правничої допомоги № 25/09-С від 25.09.2023 на загальну суму 7 600,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 3-6 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою, а також надати оцінку клопотанню сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у разі його подання.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19).
Суд вважає, що зазначена в детальному описі вартість послуг адвоката є обґрунтованою та відповідає фактичному обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом в межах розгляду даної справи.
При цьому суд враховує рівень складності справи, характер виконаної адвокатом роботи у зв'язку із розглядом справи, тривалість судового розгляду, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та виконаної адвокатом роботи з метою захисту інтересів відповідача та значимості таких дій у справі, враховуючи відмову у задоволенні позову та відсутність клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 600,00 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача адвоката Смокіна Павла Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/14430/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 7 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик