Справа № 947/42302/25
Провадження № 2/947/7254/25
12.11.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про звільнення майна з-під арешту,
07.11.2025 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про звільнення майна з-під арешту, яка подана в електронній формі через підсистему Електронний суд, сформована 06.11.2025 року.
У відповідності до заявленого позову позивачка просить суд: звільнити частку квартири АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_1 , з-під арешту накладеного ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 03.10.2023 року по справі №522/17975/23.
Разом з позовом, позивачкою надано до суду заяву про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л.В., яка передана головуючому судді 10.11.2025 року.
До даної позовної заяви позивачкою надано заяву про звільнення її від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом та заявою про забезпечення позову, з посиланням на скрутне матеріальне становище, відсутність доходів та перебування на утриманні двох малолітніх дітей.
Розглядаючи дану заяву, суд доходить до наступного висновку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.
Визначаючи розмір судового збору в цій справі, судом приймається, що позивачкою заявлені вимогу немайнового характеру, а також надано до позову заяву про забезпечення позову.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за заявою про забезпечення позову у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України «про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Отже, за пред'явлення даного позову, разом з заявою про забезпечення позову, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8 до розміру ставок судового збору приймаючи подання позову до суду в електронній формі, підлягає сплаті судовий збір в загальній сумі 1453,44 грн., з розрахунку: 80% від судового збору в сумі 1211,20 грн. за пред'явлення позовної заяви з вимогою немайнового характеру підлягає сплаті, що становить - 968,96 грн.; 80% від судового збору в сумі 605,60 грн. за пред'явлення заяви про забезпечення позову, що становить - 484,48 грн.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Визначальним чинником, який дає підстави для застосування статті 8 законодавець пов'язав із поняттям «майнового стану сторони».
Однак, поняття «майнового стану сторони» є оціночним в кожній окремій справі.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Також судом враховується, що згідно положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від14 травня 1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Водночас, у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Приймаючи викладені положення та з поданих позивачем доказів на підтвердження майнового стану, судом встановлено, що у відповідності до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 05.11.2025 року, ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по вересень 2025 року включно отримано доходів в загальній сумі 3158,69 грн.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України від 05.11.2025 року вбачається, що починаючи з серпня 2022 року по день надання довідки відсутня інформація відносно ОСОБА_1 про суми фактичного заробітку/доходу, з яких сплачені страхові внески та які відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховуються для обчислення пенсії.
Згідно з наданими до суду виписками АТ КП «Приват Банк» за рахунком відкритим на ім'я ОСОБА_1 ФОП за період з 01.01.2024 року по 06.11.2025 року вбачається відсутність грошових коштів та здійснених транзакцій.
Також у відповідності до наданих до суду копій свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приймаючи викладені обставини в цілому вбачається, що розмір судового збору підлягаючий сплаті за пред'явлення даного позову перевищує 5 відсотків річного доходу за попередній календарний рік позивачки, а також підтверджено наявність у позивачки на утриманні двох малолітніх дітей.
Разом з тим, суд зазначає, що під час розгляду даної заяви до суду надійшли письмові заперечення від представника визначеного позивачем відповідача у справі - ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» проти звільнення позивачки від сплати судового збору, з посиланням на приховання останньою належного матеріального стану, який дозволяє сплатити судовий збір за пред'явленим позовом, у тому числі посилаючись на: наявність у позивачки іншого рухомого та нерухомого майна; укладення позивачкою договору відступлення прав вимоги у грудні 2024 року за яким позивачка може отримати значну суму грошових коштів у розмірі 373612,37 грн.; отримання коштів в порядку виконання рішення суду; перебування на посаді керівника юридичної особи та отримання доходів; приховання сплати судового збору у іншій справі №522/17975/23.
На підтвердження доводів викладених у запереченнях, відповідачем надано до суду копію рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 25.10.2023 року по справі №521/22003/23, згідно з яким на користь ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на двох малолітніх дітей.
Поряд з цим, вказане судове рішення не містить встановлених обставин матеріального стану ОСОБА_1 , а стягнути за цим рішенням суду аліменти на її користь не приймаються судом як обставини отримання останньою доходів, оскільки у відповідності до положень ч.1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Також, відповідачем надано копію договору про відступлення прав вимоги від 31.07.2025 року, за яким ОСОБА_1 відступає право вимоги за договірними зобов'язаннями за ціною в сумі 373612,37 грн., з відстроченням сплати платежу на п'ять років, що не свідчить про отримання особою відповідних коштів.
Судом не приймається надана до заперечень квитанція від 16.12.2024 року про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 6190,21 грн. на рішення Одеського апеляційного суду та витяг на підтвердження перебування позивачки на посаді керівника юридичної особи, приймаючи, що відповідні обставини не підтверджують отримання позивачкою відповідних доходів та не спростовують обставин матеріального стану особи, які підтверджуються належними доказами з розміру доходів останньої.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані до суду документи в сукупності, приймаючи сукупний розмір доходів позивачки, перевищення розміру судового збору підлягаючого сплаті за пред'явлення поданого позову розміру 5 відсотків річного доходу за попередній календарний рік позивачки, з урахуванням перебування на її утриманні двох малолітніх дітей, з метою забезпечення доступу до суду, приймаючи що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування положень ст. 136 ЦПК України, у зв'язку із чим слід звільнити позивачку від сплати судового збору 1453,44 грн. за пред'явлення даного позову, разом з заявою про забезпечення позову.
Керуючись ст. 136 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,
Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в сумі 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) гривні 44 (сорок чотири) копійки по справі №947/42302/25 за пред'явлення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про звільнення майна з-під арешту, разом з заявою про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.