Справа № 947/24598/21
Провадження № 1-кс/947/17153/25
07.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши клопотання в.о. селищного голови Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_2 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12020160240001094 від 24.06.2020 року
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання в.о. селищного голови Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_2 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12020160240001094 від 24.06.2020 року.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя зазначає, що до клопотання про скасування арешту майна заявником не було долучено копію ухвали, на підставі якої слідчим суддею було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити правову підставу та мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а також повідомити особу за клопотанням якої було накладено арешт про дату та час розгляду клопотання.
Окрім того, як визначено в ч.ч. 1, 2 ст. 64-1 КПК України, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
З матеріалів клопотання вбачається, що воно підписано ОСОБА_2 , однак до клопотання не долучено жодних відомостей про те, що вона є уповноваженою особою, якій надано право представляти інтереси цієї юридичної особи, зокрема не надано статуту .
Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Оскільки, в матеріалах клопотання, всупереч ч. 2 ст. 64-1 КПК України, відсутні документи на підтвердження повноважень заявника, та відсутністю в матеріалах клопотання копії ухвали, на підставі якої було накладено арешт на майно, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання підлягає поверненню заявниці для усунення недоліків.
Таким чином, керуючись ст. ст. 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - повернути особі, що його подала.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1