Справа № 947/30450/25
Провадження № 1-кс/947/16978/25
06.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12025160000000149 від 06.02.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нерубайське Біляївського району Одеської області, громадянина України, ром за національністю, без освіти, не одруженого, не працюючого, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000149 від 06.02.2025.
12.09.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, за який законом передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 10.11.2025, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, з покладеними на нього обов'язками, строком до 11.11.2025, включно.
06.11.2025 ухвалою слідчого судді продовжено строк досудового розслідування до 12.01.2026.
У даному кримінальному провадженні виконано ряд слідчих дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому, проте завершити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до закінчення строку дії застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу не являється можливим, оскільки необхідно виконати ряд процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати. Відповідно до чого прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного.
В судовому засіданні:
-прокурор в судовому засіданні підтримав дане клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити;
-захисник заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати відносно підзахисного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
-підозрюваний підтримав думку захисника.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч. 6 ст. 181 КПК України).
З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що 12.09.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
В розрізі продовження існування обставин, які обґрунтовують необхідність подальшого застосування відносно підозрюваної особи міри запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання, закінчити досудове розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали слідчого судді не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій, перелік яких міститься в клопотанні.
06.11.2025 ухвалою слідчого судді продовжено строк досудового розслідування до 12.01.2026.
При вирішенні питання про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі, що стосується оцінки зменшення ступеня їх настання, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, а тому слідчий суддя вважає доведеним прокурором продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.
Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що продовжує існувати ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, адже потерпілий та свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
До того ж, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановленні та допиті інших свідків, проведенні додаткових допитів вже встановлених свідків.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні є обставини лютого 2025, що свідчить про те, що активна фаза слідства пройшла, і вплив підозрюваного на перешкоджання слідству є мінімальним.
Прокурором у судовому засіданні не доведено, що у теперішній час не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. На думку слідчого судді, у органу досудового розслідування було достатньо часу для встановлення всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення злочину, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність на цій стадії ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з того, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження факту того, що наразі органом досудового розслідування вчиняються дії з відшукання певних речей чи документів які мають значення для даного кримінального провадження. Відтак, слідчий суддя вважає, що наразі вказаний ризик втратив свою актуальність.
Що стосується посилань сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 є особою молодого віку, раніше не судимим, а також, як було повідомлено його захисником, підозрюваний має намір працевлаштуватися. При цьому, з урахуванням існуючих наразі ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 ПК України та етапу досудового розслідування даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на даний час є занадто суворим, тоді як запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, водночас не перешкоджаючи його праву на працю та соціальну адаптацію.
Беручи до уваги вищенаведені доводи у своїй сукупності, з урахуванням думки учасників судового засідання, слідчий суддя, з огляду на продовження існування ризиків, передбачених п. п 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до переконання можливість продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді домашнього арешту в нічний час. На думку слідчого судді вказаний запобіжний захід здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та одночасно слугуватиме завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 29.12.2025, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, а також покладені на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Копію ухвали про продовження застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1