Єдиний унікальний № 946/7038/25
Провадження № 1-кп/946/484/25
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12025162150000547 від 10.04.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ізмаїла Одеської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025166150000547 від 10.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 строком на 60 діб, із визначенням розміру застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме те, що на даний час є достатні підстави вважати, що обвинувачена, перебуваючи на свободі, матиме можливість переховуватися від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення, незаконно впливатиме на свідків у кримінальному провадженні. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, і просив його задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення вказаного клопотання. Зокрема, захисник вказала, що цілодобовий домашній арешт буде достатнім запобіжним заходом відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , позаяк досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, всі докази зібрані, та ризики припинили своє існування.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, клопотання прокурора, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.06.2025 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком до 24.08.2025, із визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який у подальшому неодноразово продовжувався, та строк дії якого спливає 21.11.2025.
За змістом ч. 1 ст. 331, ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, під час судового розгляду суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставини, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи у сукупності дані щодо особи обвинуваченої, тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона обвинувачується, зокрема - покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, ОСОБА_4 може переховуватись від суду, а тому суд доходить висновку, що заявлений прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати.
Крім того, враховуючи, що судом безпосередньо ще не допитані свідки, ОСОБА_4 , з урахуванням тяжкості покарання, що їй загрожує, може застосувати спроби незаконно вплинути на вказаних осіб шляхом прохань або погроз з метою схилити надати неправдиві показання задля створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинені кримінальні правопорушення. Таким чином, ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, також продовжує існувати.
Суд також погоджується, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурором також доведений, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, та, як наслідок, у неї відсутні постійні джерела доходу та відсутнє постійне місце роботи, у зв'язку з чим остання може продовжувати свої злочинні діяння.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.
Суд переконаний, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Суд, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, вважає, що на даний час необхідно визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позаяк такий розмір застави, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
З урахуванням вканого вище, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 199, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, -
1. Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
2. Продовжити застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 09 січня 2026 року.
3. Строк дії наявної ухвали щодо тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою закінчується 09 січня 2026 року.
4. Визначити ОСОБА_4 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 242240 грн, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти та буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Обвинувачена ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
5. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
?прибувати до суду за кожною вимогою;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
?повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання до ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
6. Копію ухвали вручити обвинуваченій ОСОБА_4 , а також направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
5. Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
6. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою ОСОБА_4 , яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
7. Повний текст ухвали оголошений 12 листопада 2025 року о 08:30.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1