Справа № 946/9186/25
Провадження № 3/946/2601/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
Згідно даним протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 381593, що складений 10.11.2025 старшим інспектором відділу моніторингу обстановки ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) старшим сержантом ОСОБА_2 , 10.11.2025 о 14:30 год. в районі 29 км Кислицького рукава р. Дунай на відстані близько 1 500 м від прикордонного знаку 1382 та 1 700 м від державного кордону України (ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б)) було виявлено ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску, без документів на право перетину державного кордону України, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.204-1КУпАП.
Притягуваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 10.11.2025 на блокпості в районі с. Стара Некрасівка у нього перевірили документи, після чого він проїхав близько 1 км від зазначеного блокпосту та зупинився біля каналу, що відокремлює о. Кислицький, для того, щоб порибалити: перебував поблизу с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, приблизно в 2-х км від виїзду із села у напрямку с. Кислиці, на лівому березі рукава р. Дунай. Він зазначив, що основне русло р. Дунай, по якому проходить державний кордон України з Румунією, знаходиться трохи далі, на відстані близько 2,5 км від того місця, де він зупинився. Жодних попереджуючих таблиць, знаків або інших позначок у місці його перебування не було. Раптом до нього підійшли працівники правоохоронних органів, без жодних пояснень склали відносно нього протокол, показали де поставити підпис, але після цього його копію йому не вручили, не надали й можливість ознайомитися з його змістом та відпустили його. Ніякого умислу порушувати режим перетину державного кордону в нього не було, він просто займався звичайною любительською риболовлею.
Суд, заслухавши пояснення притягуваного ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з таких підстав.
Так, як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за перетинання або за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Отже, об'єктивна сторона досліджуваного правопорушення може полягати у двох самостійних формах, а саме: 1) у перетинанні або у спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску; 2) у перетинанні або у спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
У даному випадку в частині спроби перетинання державного кордону момент закінчення правопорушення переміщений на стадію замаху на перетинання державного кордону, але для цього є необхідним вчинення особою конкретних активних дій, спрямованих вже саме на перетинання державного кордону безпосередньо біля нього. Про це свідчать саме формулювання диспозиції ст. 204-1 КУпАП в цій частині: спроба перетинання державного кордону України будь яким способом поза пунктами пропуску. Усі інші дії особи щодо готування до вчинення спроби перетинання державного кордону, зокрема підшукування співучасників або змова на вчинення правопорушення та інше умисне створення умов для вчинення правопорушення (пересування по території країни з наміром перетнути державний кордон), не тягнуть собою відповідальність за цією нормою.
Слід зазначити, що з досліджених доказів не вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий безпосередньо при спробі перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску або в пункті пропуску без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, оскільки, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, його було виявлено на відстані 1 700 метрів від державного кордону.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не вказаний спосіб спроби перетину притягуваним державного кордону: сушею, через річку або повітрям. Важко уявити як особа могла здійснити спробу перетину державного кордону, перебуваючи на відстані 1 700 м від нього.
Більше того, особою, яка склала протокол, не було надано доказів навіть того, що у ОСОБА_1 взагалі був намір перетинати державний кордон, адже останній цю обставину заперечив, надавши логічні пояснення свого перебування у тому місці, де він був виявлений, які узгоджуються з об'єктивними обставинами. Але його пояснення не спростовані, і не надані жодні докази, які би свідчили про те, що у ОСОБА_1 був саме намір перетнути державний кордон.
Таким чином вбачається, що не тільки не доведено, що притягуваний мав намір перетнути державний кордон України, а й те, що він вчинив будь-які дії, направлені на застосування спроби безпосереднього перетинання державного кордону, тобто на вчинення об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП. А без наявності наміру та без вчинення дій, направлених на виконання об'єктивної сторони цього правопорушення, зокрема без вчинення спроби перетинання державного кордону, відповідальність не настає.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, суд, зберігаючи безсторонність, позбавлений можливості самостійно витребувати зазначені докази, оскільки тим самим суд буде вимушений перебрати на себе функцію обвинувачення, що є недопустимим в демократичному суспільстві.
Отже, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надала належних та допустимих доказів відповідно до положень чинного законодавства на підтвердження вчинення притягуваним перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влад.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст. ст. 247, 283 - 285 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко