11 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/1943/25
Провадження № 22-ц/820/2208/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Ярмолюка О. І.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент Банк» на заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року (суддя Стаднічук Н. Л., повне судове рішення складено 11 серпня 202 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У травні 2025 року АТ «А-Банк» (далі - Банк), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що з ОСОБА_1 , яка була клієнтом Банку, 25 березня 2024 року в електронній формі був укладений кредитний договір № А272СТ455101297596, за умовами якого надано кредит у розмірі 67300 грн зі сплатою процентів за користування ним у розмірі 55% на рік строком на 24 місяці (до 24 березня 2026 року). Відповідачка в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку» підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, викладеними на банківському сайті, складають між нею і Банком договір про надання банківських послуг. Взяті на себе за кредитним договором зобов'язання ОСОБА_1 не виконала, у зв'язку з чим заборгованість станом на 01 травня 2025 року складає 86322,33 грн, з яких: 60521,96 грн - заборгованість за кредитом, 22234,57 грн - заборгованість за процентами, 3565,80 грн - заборгованість за пенею.
Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки.
Заочним рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № А272СТ455101297596 від 25 березня 2024 року в сумі 82756,53 грн, з яких: 60521,96 грн - заборгованість за кредитом; 22234,57 грн - заборгованість за процентами. У стягненні пені відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
АТ «А-Банк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити в цій нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що суд при вирішенні вимог про стягнення пені мав би застосувати спеціальні норми, які регулюють правовідносини сторін, а саме Закон України «Про споживче кредитування». Відповідно до цього Закону з 24 січня 2024 року заборона нарахування пені відсутня. Вважає помилковим висновок суду про відмову у стягненні пені.
Рішення суду в частині задоволення вимог не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що 25 березня 2024 року між сторонами в електронній формі був укладений кредитний договір № А272СТ455101297596. Відповідно до умов договору (пункти 1-10 заяви про надання послуги «Швидка готівка») тип кредиту - строковий, сума кредиту - 67300 грн, строк кредиту - 24 місяців з 25 березня 2024 року по 25 березня 2026 року включно, процентна ставка - фіксована 55% на рік, денна процентна ставка - 0,09%, розмір щомісячного платежу - 4717,78 грн, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, процентів та комісій - 113226,67 грн.
Кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
На підтвердження обставини надання кредитних коштів відповідачці Банк надав копію меморіального ордера № TR.35956382.47376.70309 від 25 березня 2024 року.
За розрахунком позивача заборгованість за договором станом на 30 квітня 2025 року складає 86322,33 грн, з яких: 60521,96 грн - заборгованість за кредитом, 22234,57 грн - заборгованість за процентами, 3565,80 грн - заборгованість за пенею.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмову в позові про стягнення пені суд мотивував тим, що нарахування пені є неправомірним, оскільки відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 551 ЦК України).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати, серед іншого, неустойки.
За умовами укладеного між сторонами договору (пунктом 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка») передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов'язань з погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває по теперішній час.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28 листопада 2024 року у справі № 756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин вимоги пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що пріоритетними є спеціальні норми, що регулюють спірні правовідносини, а саме Закон України «Про споживче кредитування», не заслуговує на увагу, оскільки згідно з частиною 2 статті 66 Закону України «Про правотворчу діяльність» у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у стягненні з відповідачки пені у сумі 3565,80 грн.
З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення пені.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року в частині відмови в позові про стягнення пені залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді І. В. П'єнта
О. І. Ярмолюк