Єдиний унікальний номер справи: 766/9427/23 Головуюча у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/328/25 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч. 2 ст. 15-ч. 4 ст. 186 КК України
12 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційними скаргами заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2025 року, яким
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Юріївка Лугутинського р-ну Луганської обл., з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, без визначеного місця проживання, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 постановлено рахувати з 25.03.2025 року.
Постановлено зарахувати в строк відбування ОСОБА_7 покарання строк його попереднього ув'язнення з 11.09.2023 року по 24.03.2025 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь судового експерта ОСОБА_11 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №4144/23 від 13.09.2023 року у розмірі 380 грн. 00 коп.
Вирішено питання речових доказів.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президенту України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку (Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 22 квітня 2022 року №2212-ІХ, внесеними Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, внесеними Указом від 15 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, внесеними Указом від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ (останнім продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб), який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, який неодноразово продовжувався в установленому законом порядку Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Так, 10.09.2023 року близько 19.30 год., ОСОБА_7 , знаходячись на вул. Маяковського в м. Херсон, неподалік від супер маркету «Сільпо», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, умисно, відкрито, діючи в умовах воєнного стану, без застосування насильства, шляхом ривку, заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_12 з продуктами харчування, вартість яких згідно висновку експерта №4144/23 від 13.09.2023 року, становить: 1. сумка синього кольору трансформер - 60 грн (шістдесят гривень); 2. кефір марки «Повна чаша» жирністю 1%, об'ємом 900 грам - 33,90 грн (тридцять три гривні 90 коп.); 3. упаковка одноразових стаканчиків прозорих марки «Премія» 200 мл - 41,89 грн (сорок одна гривня 89 коп.); 4. рис довгозернистий 1-го гатунку марки «Skipper's» вагою 500 грам - 32,90 грн (тридцять дві гривні 90 коп.); 5. томати ґрунтові вагою 0,342 кг - 11,59 грн (одинадцять гривень 59 коп.); 6. упаковка локшини довгої класу «Екстра» групи «б», марки «Ukrainian Manufacturer Taya» 450г - 21 грн (двадцять одна гривня); 7. крупа гречана вагою 1 кілограм марки «Ситий двір» - 49,99 грн., (сорок дев'ять гривень 99 копійок), після чого стрімко розпочав рух в протилежну сторону від потерпілої з метою залишення місця події та отримання подальшої змоги розпорядитися незаконно отриманим майном, тобто вчинивши усі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, у подальшому намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, однак був затриманий на місці злочину свідком ОСОБА_13 .
Вищевказані дії ОСОБА_7 судом першої інстанції були кваліфіковані за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Не погодившись з вищевказаним вироком суду першої інстанції прокурор та захисник подали на нього апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржуваний вирок стосовно ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий вирок, яким кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 закрити.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного вироку, ухваленням його з істотним порушенням вимог КПК України.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що із сформульованого в обвинувальному акті обвинувачення не вбачається того, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення 10.09.2023 року, а тому зазначивши про те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення 10.09.2023 року, суд фактично вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, що є порушенням вимог ст. 91 КПК України.
Крім того, як зазначає апелянт на доведення вини ОСОБА_7 суд поклав в основу вироку показання свідка ОСОБА_13 та протокол слідчого експерименту за її участі від 21.09.2023 року, витяг з ЄРДР від 11.09.2023 року, протокол прийняття заяви ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення від 10.09.2023 року, заяву ОСОБА_13 від 10.09.2023, протокол огляду від 11.09.2023 року, постанову слідчого від 11.09.2023 про приєднання та визнання речовими доказами, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2023 за участі потерпілої ОСОБА_14 , від 15.09.2023 за участі свідка ОСОБА_15 , від 15.09.2023 за участі свідка ОСОБА_13 , висновок судово-товарознавчої експертизи №4144/23 від 13.09.2023.
Разом з тим, звернувшись із заявою потерпіла зазначила, що грабіж відносно неї вчинено 10.09.2023 року близько 19:35 біля магазину «Сільпо» по вул. Маяковського у м. Херсон.
Відповідно до ч.2 ст.214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань (у даному провадженні - з 09:07 11.09.2023). Досудове розслідування до внесення відомостей у вказаний реєстр не допускається. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведено огляд місця події. У цьому випадку відомості вносяться невідкладно після завершення такого огляду (ч. 3 ст.214 КПК). У вказаній справі слідчим огляд місця події (фактичного місця вчинення злочину) не проводився.
Так, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення даного кримінального правопорушення було внесено до реєстру 11.09.2023 року о 09 год. 07 хв. З протоколу огляду від 11.09.2023 року (проведеного з 12 год.40 хв. до 13 год 20 хв.), за змістом якого об'єктом огляду був вміст сейф-пакету з індивідуальним номером WAR 1608431 з пояснювальним написом «ОМП від 10.09.2023 по бул. Маяковського, 10 м. Херсон, вилучено пакет з тканини блакитного кольору» з підписами понятих та слідчого, а також вміст сейф-пакету з індивідуальним номером WAR 1608434 з пояснювальним написом «ОМП від 10.09.2023 по вул.Маяковського,10, м.Херсон, вилучено».
Разом з тим, суд залишив поза увагою та не навів мотивів неприйняття як доказу у справі протокол огляду місця події від 10.09.2023 року, який було досліджено в ході судового розгляду справи. Так, слідчим ОСОБА_16 10.09.2023 року з 21 год. 17 хв. по 21 год 39 хв. складено протокол, під назвою «протокол огляду місця події», який по суті таким не являється. Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що у приміщення Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області по вул. Маяковського, 10, м. Херсон (яке не є місцем події) слідчий провів огляд речей (продуктів харчування), які були видані ОСОБА_13 . Підміна назви протоколу не свідчить про допустимість доказів, отриманих в ході проведення вказаної слідчої дії. Зафіксований вказаним протоколом огляд, який по суті не є оглядом місця події, проведено до внесення відомостей в ЄРДР, а отже, є недопустимим доказом в силу приписів ст.214 КПК.
З огляду на те, що відомості з протоколу огляду від 11.09.2023 року є похідними від зафіксованих у протоколі огляду (місця події) від 10.09.2023 року, то вони за доктриною практики ЄСПЛ «плодів отруєного дерева» також є недопустимими та не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
Крім того, зі змісту протоколу огляду від 11.09.2023 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_14 впізнала викрадені у неї продукти харчування. Однак, за якими ознаками вона їх впізнала невідомо (а всі вони мають фабричне нове упакування). Крім того, при такому впізнані не було дотримано вимог ст.229 КПК України, щодо процесуального порядку пред'явлення речей для впізнання (у подальшому ці речі визнано речовими доказами). Тобто, в цій частині доказ також є недопустимим через порушення процесуального порядку його отримання.
З показань свідка ОСОБА_17 наданих у суді та під час проведення за її участі слідчого експерименту вбачається, що очевидцем вчинення кримінального правопорушення вона не була. Свідок зазначила, що коли вона перебувала у себе вдома - у квартирі ( АДРЕСА_1 ), то лише чула крик з вулиці «отдай мою сумку», після чого вийшла на вулицю та присвічуючи ліхтарем шукала потерпілу та злодія. Побачивши ОСОБА_7 , який сидів під будинком по вул. Маяковського та у якого у пакеті була сумка з відірваною ручкою, вона вирішила що це він викрав вказану сумку та відібрала її у нього, тобто допустилася припущення. Згодом сумку з продуктами харчування віддала працівникам поліції. З показань свідка ОСОБА_17 не слідує, що ОСОБА_7 вчинив пограбування ОСОБА_14 .
Також, суд безпідставно послався, як на доказ на доведення вини ОСОБА_7 , на протокол пред'явлення особи обвинуваченого для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_13 . При допиті свідка ОСОБА_13 у суді вона його не впізнала за зовнішністю, а зазначила, що впізнає за голосом (при цьому обвинувачений приймав участь у судовому засіданні дистанційно - з приміщення слідчого ізолятора), хоча за ознаками голосу серед інших осіб обвинувачений свідку не пред'являвся.
Протоколи пред'явлення обвинуваченого для впізнання свідку ОСОБА_15 , та потерпілій ОСОБА_14 не можуть бути покладені в основу вироку, т.я. є похідними доказами від показань вказаних осіб, а вони судом допитані не були, що унеможливило поставити їм питання, зокрема, щодо дотримання процесуального порядку проведення вказаної слідчої дії.
На переконання сторони захисту сукупність досліджених судом доказів, покладених в основу обвинувального вироку, не дозволяє беззаперечно стверджувати про доведення вини ОСОБА_7 у висунутому обвинуваченні.
В апеляційній скарзі прокурора просить оскаржуваний вирок стосовно ОСОБА_7 , в частині призначеного йому покарання скасувати та ухвали ти в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі. В іншій частині цей вирок залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність оскаржуваного вироку суду з підстав неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність та про невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
Як зазначає апелянт, відповідно до вимог ч. 3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_7 неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а саме ст. 68 КК України.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України, а саме за закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно не призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України із врахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України. Оскільки максимальний строк покарання, передбачений санкцією ч. 4 ст. ст. 186 КК України становить 10 років позбавлення волі, то дві третини від нього становить 80 місяців, тобто 6 років 6 місяців позбавлення волі.
За таких обставин суд першої інстанції, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України повинен був призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України, не більше 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Разом з цим, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, призначивши ОСОБА_7 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, оскільки призначаючи покарання, розмір якого є меншим ніж визначає ч. 3 ст. 68 КК України (6 років 6 місяців позбавлення волі), суд мав керуватися вимогами ст. 69 КК України.
Заслухавши суддю - доповідача, захисника та обвинуваченого на підтримання доводів апеляційної скарги захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, провівши часткове судове слідство, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишились на попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Будучи допитаним в суді першої інстанції ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнала та зазначила про те, що у вересні 2023 року ввечері в магазині «Сільпо» по вул. Маяковського у м. Херсоні невідомий йому чоловік попросив забрати пакет у жінки, на яку він вказав. Він підійшов до цієї жінки, просив віддати пакет, але жінка не віддавала його, сказала, що це її продукти, тоді він (обвинувачений) висмикнув у неї з рук сумку синього кольору з продуктами харчування. Пізніше у нього забрали цей пакет і повернули потерпілій, а його затримали.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_7 вини у пред'явленому йому обвинуваченні його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при зазначених у вироку суду першої інстанції обставинах, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, належно досліджених та оцінених судом за принципами всебічності, повноти та об'єктивності, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_13 , яка суду повідомила про те, що 10.09.2023 року ввечері на вул. Маяковського у банкоматі «Приватбанк» знімала кошти та бачила неподалік на вулиці обвинуваченого. Вона зайшла додому, будинок її знаходиться поряд та з квартири, з відкритого вікна, почула крик жінки з вул. Маяковського у м. Херсоні, яка просила віддати її сумку, а чоловічий голос кричав їй «іди звідси». Вона вийшла з квартири на АДРЕСА_2 , жінки вже не було, а недалеко від супермаркету «Сільпо» побачила обвинуваченого, який мав вигляд безхатченка (брудний, неохайний) в руках у нього був пакет з синьою сумкою, в якій була обірвана ручка, в ній знаходилися продукти харчування: помідори, кефір, крупа, гречка та інше. Сумка, пакет були чисті, охайні. Вона запитала у обвинуваченого чия це сумка, він щось нерозбірливо сказав. По голосу його вона впізнала, що це голос того чоловіка, який гнав жінку, яка просила віддати її сумку. Вона зрозуміла, що саме та сумка, яку з крику жінки, у неї відібрали. Тому вона забрала у безхатченка цю сумку. Сусідам повідомила, що сумка буде у неї. Припустила, що потерпіла побігла до відділу поліції, який був поряд. Через незначний проміжок часу вона видала працівникам поліції сумку, що відібрала у обвинуваченого. За її участі була проведена слідча дія, в ході якої вона пояснила та показала відомі їй обставини вчинення злочину. Крім того, на досудовому розслідуванні при пред'явленні свідку фотознімків вона впізнала обвинуваченого як особу, у якої виявила синю сумку з обірваною ручкою та продуктами харчування.
Показання вищевказаного свідка, отримані в спосіб, передбачений КПК України, підстав визнавати їх неналежними, чи недопустимими доказами у кримінальному провадженні, колегія суддів не вбачає.
Зазначені показання узгоджуються і з письмовими матеріалами провадження, які стали доказами винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань з кримінального провадження №12023231040001912 від 11.09.2023 року за правовою кваліфікацією ст. 15 ч. 2, ч.4 ст.186 КК, відповідно до якого 10.09.2023 року до ХРУП ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення від ОСОБА_14 про грабіж, а саме: 10.09.2023 року близько 19:30 год., ОСОБА_7 , знаходячись на вулиці Маяковського в м. Херсон, неподалік від супер маркету «Сільпо», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, умисно, відкрито, діючи в умовах воєнного стану, без застосування насильства, шляхом ривку, заволодів сумкою ОСОБА_14 з продуктами харчування, вартість яких згідно висновку експерта №4144/23 від 13.09.2023 року, становить: 1. сумка синього кольору трансформер - 60 грн (шістдесят гривень); 2. кефір марки «Повна чаша» жирністю 1%, об'ємом 900 грам - 33,90 грн (тридцять три гривні 90 коп.); 3. упаковка одноразових стаканчиків прозорих марки «Премія» 200 мл - 41,89 грн (сорок одна гривня 89 коп.); 4. рис довгозернистий 1-го гатунку марки «Skipper's» вагою 500 грам - 32,90 грн (тридцять дві гривні 90 коп.); 5. томати ґрунтові вагою 0,342 кг - 11,59 грн (одинадцять гривень 59 коп.); 6. упаковка локшини довгої класу «Екстра» групи «б», марки «Ukrainian Manufacturer Taya» 450г - 21 грн (двадцять одна гривня); 7. крупа гречана вагою 1 кілограм марки «Ситий двір» - 49,99 грн., (сорок дев'ять гривень 99 копійок), після чого стрімко розпочав рух в протилежну сторону від потерпілої з метою залишення місця події та отримання подальшої змоги розпорядитися незаконно отриманим майном, тобто вчинивши усі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, у подальшому намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, однак був затриманий на місці злочину свідком ОСОБА_13 ;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.09.2023 року, з якого вбачається, що з заявою про вчинення злочину звернулася ОСОБА_14 , яка повідомила, що 10.09.2023 року близько 19:35 год. невідома особа, перебуваючи біля магазину «Сільпо» по вул. Маяковського у м. Херсоні, відкрито заволоділа належною їй сумкою, у якій знаходилися продукти харчування;
- заявою від 10.09.2023 року, згідно якої ОСОБА_13 добровільно видала співробітникам поліції, сумку блакитного кольору з продуктами харчування, яку вона вирвала з рук у невідомого чоловіка 10.09.2023 року близько 19:40 год., який заволодів нею у невідомої їй жінки;
- протоколом огляду огляд сейф пакету WAR1608431 та сейф пакету WAR1608434 від 11.09.2023 року, разом із доданими до нього фототаблицями, за участі ОСОБА_14 , проведено в приміщенні Херсонського РУП ГУНІ в Херсонській обл. за адресою м. Херсон вул. Маяковського, 10, в ході якого було оглянуто виявлені та вилучені сумка синього кольору, чолох сумка аналогічного кольору з пошкодженою ручкою, а саме розрив у місці кріплення ручки до сумки, стаканчики одноразові прозорі ТМ «Премія», 200мл., рис довгозернистий 1 гатунок 500 г., крупа гречана ядриця швидкорозварювана перший гатунок, 1 кг., локшина довга з високоякісного борошна, 450 г., сумка синього кольору, розміром 38х39 см, передано на зберігання потерпілій ОСОБА_14 . При огляді потерпіла вказала, що опізнає цю синю сумці та вказані продукти, які вона придбала в магазині «Сільпо» 10.09.2023 року;
- постановою слідчого від 11.09.2023 року, якою визнано та приєднано в якості речового доказу: кефір марки «Повна чаша» жирністю 1%, об'ємом 900 г.; упаковку одноразових стаканчиків прозорих марки «Премія» 200 мл.; рис довгозернистий 1-го гатунку марки «Skipper's» вагою 500 г.; томати ґрунтові вагою 0,342 кг.; упаковку локшини довгої класу «Екстра» групи «б», марки «Ukrainian Manufacturer Taya» 450 г; крупу гречану вагою 1 кілограм марки «Ситий двір»; сумку синього кольору, які передані на зберігання потерпілій;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2023 року, за участі потерпілої ОСОБА_14 , яка впізнала на фотознімку №2 чоловіка, який 10.09.2023 року близько 19:35 год. вирвав з її рук сумку з продуктами харчування та зник у невідомому напрямку;
- висновком судово-товарознавчої експертизи № 4144/23 від 13.09.2023 року, згідно якого ринкова вартість досліджуваних об'єктів, станом на 10.09.2023 становила: сумка синього кольору трансформер - 60 грн (шістдесят гривень), кефір марки «Повна чаша» жирністю 1%, об'ємом 900 грам - 33,90 грн (тридцять три гривні 90 коп.), упаковка одноразових стаканчиків прозорих марки «Премія» 200 мл - 41,89 грн (сорок одна гривня 89 коп.), рис довгозернистий 1-го ґатунку марки «Skipper's» вагою 500 грам - 32,90 грн (тридцять дві гривні 90 коп.), томати ґрунтові вагою 0,342 кг - 11,59 грн (одинадцять гривень 59 коп.), упаковка локшини довгої класу «Екстра» групи «б», марки «Ukrainian Manufacturer Тауа» 450г - 21 грн (двадцять одна гривня), крупа гречана вагою 1 кілограм марки «Ситий двір - 49,99 грн (сорок дев'ять гривень 99 коп.) Загальна вартість об'єктів дослідження становила 251,27 грн. (двісті п'ятдесят одна гривня 27 коп.), за умови, що на вказану дату об'єкти мали якісні споживчі характеристики;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023 року, за участю свідка ОСОБА_15 , який впізнав чоловіка, якого знає на ім'я ОСОБА_18 , якого він бачив 10.09.2023 року близько 20:00 год поряд з буд. №4 по вул. Маяковського в м. Херсоні з синьою сумкою в руках;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023 року, за участю свідка ОСОБА_13 , яка впізнала обвинуваченого, як особу, яку вона 10.09.2023 року близько 19:40 год. неподалік супермаркету «Сільпо» виявила з сумкою синього кольору з продуктами харчування;
- протоколом слідчого експерименту від 21.09.2023 року за участю свідка ОСОБА_13 та відеозапису зазначеної слідчої дії, який досліджувався у судовому засіданні вбачається, що свідок ОСОБА_13 пояснила, що приблизно о 20:00 год. до 21:00 год., в суботу, точну дату на момент проведення слідчого експерименту вже не пам'ятає, перебувала за своїм місцем мешкання, почула голос жінки з вул. Маяковського у м. Херсоні, яка просила віддати її сумку, а чоловічий голос кричав їй «іди звідси». Вона вийшла на вул. Маяковського у м. Херсоні, щоб допомогти або викликати поліцію, якщо буде необхідно, жінки вже не було. Далі розповіла, що рухаючись по вул. Маяковського в напрямку магазинку «Сільпо» побачила чоловіка, який мав вигляд безхатченка (брудний, неохайний) в руках у нього був пакет з синьою сумкою, в якій була обірвана ручка, в ній знаходилися продукти харчування: помідори, кефір, крупа гречка та інше. Сумка, пакет були чисті, охайні. Вона зрозуміла, що це саме та сумка, яку з крику жінки, у неї відібрали, Вона забрала у безхатченка цю сумку. Сусідам повідомила, що сумка буде у неї. Через незначний проміжок часу вона видала працівникам поліції сумку.
Вищевказані показання свідка та письмові докази у кримінальному провадженні, в їх взаємозв'язку та сукупністю, на переконання колегії суддів апеляційного суду, повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України. Суд першої інстанції оцінюючи в сукупності всі докази по провадженню, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вони є належними, допустимими і достатніми, та такими, що в повній мірі доводять вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Ці докази ретельно досліджені під час судового засідання та цілком обґрунтовано та мотивовано покладені в основу ухваленого по справі обвинувального вироку
Не визнання обвинувачений ОСОБА_7 вини у вчиненому колегія суддів сприймає, як його бажання уникнути відповідальності за вчинене. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, показання обвинуваченого по суті фактично підтверджують обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Безпідставними є посилання захисника на те, що із сформульованого в обвинувальному акті обвинувачення не вбачається того, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення 10.09.2023 року, а суд зазначивши про таке фактично вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, що є порушенням вимог ст. 91 КПК України.
Як вбачається з обвинувального акту, а саме з викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , зазначено про те, що досудовим розслідуванням встановлено те, що ОСОБА_7 було вчинене інкриміноване йому кримінальне правопорушення саме 10.09.2023 року, близько 19.30 год. З урахуванням зазначеного, відсутність саме дати вчинення кримінального правопорушення у розділі «Формулювання обвинувачення» та її зазначення у вироку суду на переконання колегії суддів не може бути розцінено, як вихід судом за межі проявленого, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження, суд перевіряє обґрунтованість обвинувачення, в тому числі і дату вчинення злочину, встановлює, чи підтверджуються висунуті обвинувачення доказами, та визначає, чи є підстави для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд також встановлює межі судового розгляду, визначає склад учасників процесу та вирішує питання щодо допустимості доказів.
Неспроможними і посилання захисника не безпідставність покладення в основу вироку показань свідка ОСОБА_13 та протоколу слідчого експерименту за її участі від 21.09.2023 року, витягу з ЄРДР від 11.09.2023 року, протоколу прийняття заяви ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення від 10.09.2023 року, заяви ОСОБА_13 від 10.09.2023, протоколу огляду від 11.09.2023 року, постанови слідчого від 11.09.2023 про приєднання та визнання речовими доказами, протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2023 за участі потерпілої ОСОБА_14 , від 15.09.2023 за участі свідка ОСОБА_15 , від 15.09.2023 за участі свідка ОСОБА_13 , висновку судово-товарознавчої експертизи №4144/23 від 13.09.2023 року, оскільки слідчим огляд місця події (фактичного місця вчинення злочину) не проводився, а відповідно до ч.2 ст.214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань (у даному провадженні - з 09:07 11.09.2023). Досудове розслідування до внесення відомостей у вказаний реєстр не допускається.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження огляд місця події був проведений 10.09.2023 року з 21.17 год по 21.39 год. в приміщенні кімнати для проведення слідчих дій ХРУП ГУНП в Херсонській області. Згідно Витягу з реєстру досудових розслідувань відомості до нього за заявою ОСОБА_14 були внесені 11.09.2023 року о 09.07.01 год.
Відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).
Невідкладність вчинення такий дій обумовлена існуванням загроза знищення або спотворення слідів злочину. Підставою для проведення огляду місця події до внесення відомостей до ЄРДР, є інформація про вчинення кримінального правопорушення, яка зафіксована у певній процесуальній формі, в т.ч. у заяві про злочин. Проведення огляду до внесення відомостей до ЄРДР дозволяє невідкладно зафіксувати докази та запобігти їх втраті або знищенню.
Крім того, як слідує з протоку огляду місця події з ілюстровано таблицею, слідчий при проведенні огляду місця події проводив виявлення та фіксацію фактично речових доказів шляхом поверхневого огляду та опису предметів.
Зважаючи на викладене, порушень вимог КПК України, в тому числі, передбачених ст. 214 КПК України, які б могли призвести до недопустимості доказів у кримінальному провадженні, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, а саме; протоколу слідчого експерименту за її участі від 21.09.2023 року, витягу з ЄРДР від 11.09.2023 року, протоколу прийняття заяви ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення від 10.09.2023 року, заяви ОСОБА_13 від 10.09.2023, протоколу огляду від 11.09.2023 року, постанови слідчого від 11.09.2023 про приєднання та визнання речовими доказами, протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2023 за участі потерпілої ОСОБА_14 , від 15.09.2023 за участі свідка ОСОБА_15 , від 15.09.2023 за участі свідка ОСОБА_13 , висновку судово-товарознавчої експертизи №4144/23 від 13.09.2023 року, колегія суддів не вбачає.
Безпідставними є посилання захисника і на визнання протоколу огляду продуктів харчування від 11.09.2023 року за участю потерпілої ОСОБА_14 недопустимим через порушення процесуального порядку його отримання, оскільки відсутні відомості за якими ознаками вона їх впізнала невідомо. Крім того, таке впізнання було проведено без дотримання вимог ст. 229 КПК України.
Статтею 229 КПК України, передбачено пред'явлення речей для впізнання. Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження 11.09.2023 року з 12.40 год. по 13.20 год. в приміщенні Херсонського РУП ГУНІ в Херсонській обл. за адресою м. Херсон вул. Маяковського, 10, за участі потерпілою ОСОБА_14 провадився огляд сейф пакету WAR1608431 та сейф пакету WAR1608434 від 11.09.2023 року, в ході якого було оглянуто виявлені та вилучені сумка синього кольору, чохол сумка аналогічного кольору з пошкодженою ручкою, а саме розрив у місці кріплення ручки до сумки, стаканчики одноразові прозорі ТМ «Премія», 200мл., рис довгозернистий 1 гатунок 500 г., крупа гречана ядриця швидкорозварювана перший гатунок, 1 кг., локшина довга з високоякісного борошна, 450 г., сумка синього кольору, розміром 38х39 см, передано на зберігання потерпілій ОСОБА_14 . При огляді потерпіла вказала, що впізнає цю синю сумку та вказані продукти, які вона придбала в магазині «Сільпо» 10.09.2023 року. При цьому, пред'явлення речей для впізнання, передбачене ст. 229 КПК України, не відбувалось.
Безпідставними є і посилання захисника на те, що з показань свідка ОСОБА_19 не слідує що ОСОБА_7 вчинив пограбування ОСОБА_14 , оскільки зміст її показань в сукупності в письмовими доказами у кримінальному провадженні, які доповнюють одне одного повність доводять вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_14 .
Крім того, як вбачається з протоколу пред'явлення особи обвинуваченого для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_13 , вона зазначала про те, що впізнає особу на фотознімку під номером 3 (фото обвинуваченого ОСОБА_7 ) за овальною формою обличчя, лисиною на голові,0 кривизною носа та бородою. Сама процедура проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками була проведення з дотримання вимог КПК України, як і сам протокол відповідає зазначеними вимогам. Посилання на такі порушення відсутні і в апеляційній скарзі захисника. Зважаючи на викладене, будь-яких процесуальних підстав визнавати протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023 року за участю свідка ОСОБА_13 колегія суддів не вбачає, що вказує на безпідставність посилань захисника на таке.
Неспроможними є і доводи апеляційної скарги захисника про те, що протоколи пред'явлення обвинуваченого для впізнання за участю свідка ОСОБА_15 та потерпілої ОСОБА_14 не можуть бути покладені в основу вироку, т.я. є похідними доказами від показань вказаних осіб, а вони судом допитані не були, що унеможливило поставити їм питання, зокрема, щодо дотримання процесуального порядку проведення вказаної слідчої дії. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме протоколів пред'явлення обвинуваченого для впізнання проведених за участю свідка ОСОБА_15 та потерпілої ОСОБА_14 сама процедура проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками була проведення з дотримання вимог КПК України, як і самі протоколи відповідають зазначеним вимогам. Посилання на такі порушення відсутні і в апеляційній скарзі захисника. Зважаючи на викладене, будь-яких процесуальних підстав визнавати зазначені протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 та потерпілої ОСОБА_14 колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.
Так, суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_7 не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а саме ст. 68 КК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України, а саме за закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Санкція ч. 4 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно не призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України із врахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України. Оскільки максимальний строк покарання, передбачений санкцією ч. 4 ст. ст. 186 КК України становить 10 років позбавлення волі, то дві третини від нього становить 80 місяців, тобто 6 років 6 місяців позбавлення волі.
За таких обставин суд першої інстанції, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України повинен був призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 КК України, не більше 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Разом з тим, призначивши ОСОБА_7 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до вимог ст. 409 КПК України, є підставою для скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення, в цій частині нового вироку.
Зважаючи на викладене апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.404, 405, 407, 409, 414, 419, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст.186 КК України, скасувати в частині призначеного йому покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржений учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк, з моменту отримання нею копії вироку.
ОСОБА_20 ОСОБА_21 ОСОБА_22