Номер провадження: 22-ц/813/4839/25
Справа № 523/21876/23
Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
23.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - акціонерне товариство «Ідея банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк»
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2025 року
за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, державний виконавець відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Довгань Сергій Сергійович,
Короткий зміст вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи заявлені вимог тим, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусі. Позивач зауважував, що у виконавчому написі № 4539 від 12.06.2019 року до суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором включено і розмір пені, яка нарахована за невідомий період, при цьому зазначено лише розмір пені та посилання на те, що стягнення заборгованості здійснюється за період з 24.10.2018 року по 02.05.2019 року, вважає що сума не є безспірною, а тому виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічом О.М. з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Позивач просив суд визнати виконавчий напис від 12.06.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 4539, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» грошових коштів у розмірі 127 605,05 грн, за кредитним договором від 23.01.2018 року таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Суворовський районний суд м. Одеси рішенням від 29.01.2025 року заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги задовольнив. Визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 4539, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» грошових коштів у розмірі 127 605,05 грн., за кредитним договором від 23.01.2018 року. Стягнув з акціонерного товариства «Ідея банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Стягнув з акціонерного товариства «Ідея банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині.
Суд встановив, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.06.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Вчиняючи 12.06.2019 року виконавчий напис № 4539, приватний нотаріус Гуревічов О.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Доказів того, що кредитний договір Z62.00303.003579578 від 23 (двадцять третього) січня 2018 року був нотаріально посвідчений суду не надано, а тому суд першої інстианції дійшов висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Ідея Банк» просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на необґрунтованість, незаконність, неповне встановлення судом всіх обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на помилковість висновків суду першої інстанції, що діями акціонерного товариства «Ідея Банк» порушено права позивача та відповідно саме вказане товариство повинно відповідати за позовом, оскільки банком повідомлено суду та позивачу про те, що банк є неналежним відповідач по справі, у зв'язку зі зміною кредитора з АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023 року, а тому АТ «Ідея Банк» не здійснює управління та обслуговування кредиту.
Скаржником зауважено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Зазначає, що у виконавчому провадженні № 60668090 з примусового виконання виконавчого напису № 4539, виданого 20.06.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, головним державним виконавцем Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області, у зв'язку із надходженням коштів на рахунок ДВС винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, а вказані кошти перераховані АТ «Ідея Банк», після чого виконавче провадження закінчено. Вказані кошти після надходження АТ «Ідея Банк» перераховані відповідно до п. 4.4 договору факторингу в повному обсязі новому кредитору ТОВ «ФК «ЄАПБ», що підтверджується випискою по рахунку за період з 23.01.2018 по 13.03.2025 року.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.03.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» їх право на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України. Роз'яснено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович та державному виконавцю відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Довгань Сергій Сергійович їх право на подання письмових пояснень.
АТ «Ідея Банк» копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримало 11.04.2025 року в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 21.03.2025 року отримало копію апеляційної скарги з додатками та 11.04.2025 року копію ухвали про відкриття апеляційного провадження в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович та ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги отримали у відповідності до вимог п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Крутоголова О.О. копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги отримала 01.07.2025 року в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Довгань Сергій Сергійович копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги отримав 03.06.2025 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
АТ «Ідея Банк», ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та представник Крутоголова О.К., яка діє від імені ОСОБА_1 , повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом отримання 20.08.2025 року судових повісток в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Довгань Сергій Сергійович судову повістку про виклик отримав 29.09.2025 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович та ОСОБА_1 повідомлені про дату, час та місце судового розгляду у відповідності до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
В судовому засіданні представник АТ «Ідея Банк» - Міхашули Євгенія Іванівна, яка приймала участь в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримала, оскаржуване рішення суду першої інстанції просила скасувати.
Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині.
Суд встановив, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.06.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Вчиняючи 12.06.2019 року виконавчий напис № 4539, приватний нотаріус Гуревічов О.М. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Доказів того, що кредитний договір Z62.00303.003579578 від 23 (двадцять третього) січня 2018 року був нотаріально посвідчений суду не надано, а тому суд першої інстианції дійшов висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 12 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 4539, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору № Z62.00303.003579578 від 23 січня 2018 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 23.09.2018 року, за період з 24.10.2018 року по 02.05.2019 року у розмірі 127605,05 грн, яка складається: 63916,83 грн - строковий основний борг; 4554,43 грн - прострочений основний борг; 6887,27 грн - прострочені проценти; 253 грн - строкові проценти; 2348,26 грн - строкова плата за обслуговування кредиту; 22084,50 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту; 25660,76 грн - пеня; 1900 грн - плата за вчинення виконавчого напису.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Довгань С.С. відкрито виконавче провадження № 606668090 від 21.11.2019 року з примусового виконання виконавчого напису № 4539, виданого 20.06.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея банк» боргу у сумі 127605,05 грн.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Довгань С.С. від 23 червня 2023 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 зі змінами та доповненнями.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Звертаючись до суду з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 , як на підставу позовних вимог посилався на те, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.06.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, що свідчить про недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Також зазначає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми вказаного закону та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказано, що: «оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 12.06.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідачами не надано суду доказів на підтвердження обставин того, що укладений між Акціонерним товариством «Ідея банк» та ОСОБА_1 кредитний договір № Z62.00303.003579578 від 23січня 2018 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був нотаріально посвідчений та відповідно міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість за кредитним договором № Z62.00303.003579578 від 23 січня 2018 року не є безспірною, оскількистороною відповідача не надано суду документів з яких можливо було б встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Разом з тим, слушними є доводи апеляційної скарги про помилкове стягнення судом з АТ «Ідея банк» судового збору та витрат на професійну правову допомогу за розгляд цієї справи, виходячи з наступного.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Крутоголова О.О., звертався із клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», зазначивши, що лише із письмових пояснень АТ «Ідея Банк» позивачу стало відомо про існування договору факторингу укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» від 17.11.2023 року.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2024 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея банк», в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках заміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас, відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.
Із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Акціонерним товариством «Ідея Банк» надано копію договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023 року укладеного між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; витяг з Додатку № 1 до договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023 року - Реєстр божників № 1, детальний розрахунок за договором.
17.11.2024 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу № 17112023, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
В розділі І договору факторингу наведено визначення термінів, що використовуються в цьому договорі. «Заборгованість» - будь-які грошові зобов'язання боржників перед клієнтом за первинними договорами, права вимоги за якими відступаються за цим договором Зокрема, але не виключно, до заборгованості відносяться зобов'язання щодо: повернення суми кредиту; сплати процентів за користування кредитом; сплати комісії; сплати сум, що підлягають стягненню з боржників на користь клієнта за рішенням суду та виконавчими документами, крім витрат на професійну правничу допомогу.
Положеннями п. 5.1. договору факторингу визначено, що право вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого Реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов'язань передбачених п. 4.1 цього договору.
Пунктом 4.1. договору факторингу передбачено, що фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування шляхом перерахунку 100 % суми на рахунки клієнта протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання реєстру боржників і електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку та підписання сторонами Акта приймання передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».
На підтвердження переходу права вимоги за договором факторингу № 17112023 суду надано докази підписання вказаного договору електронними підписами та печатками сторін за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», витяг з друкованого Реєстру божників № 1, який є Додатком № 1 до договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023 року.
Згідно з витягу з Реєстру божників № 1, який є Додатком № 1до договору факторингу № 17112023 від 17.11.2023 року, та підписаний обома сторонами договору, до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.00303.003579578 від 23 січня 2018 року на загальну суму 211964,46 грн, із яких: заборгованість за основним боргом становить 58791,17 грн; заборгованість за відсотками - 36057,47 грн, заборгованість за комісіями - 117115,82 грн.
Пунктом 8.1 договору факторингу визначено, що після відступлення прав вимог за цим договором, клієнт у межах відступного права вимоги не здійснює управління та обслуговування заборгованості боржників, якщо інше не обумовлено сторонами
Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло всіх прав за зобов'язанням ОСОБА_1 , які виникли за кредитним договором № Z62.00303.003579578 від 23 січня 2018 року.
За таких обставинах, встановивши, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги іншій юридичній особі - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції повинен був вирішити питання щодо можливості заміни вказаного учасника справи на правонаступника в порядку статті 55 ЦПК України.
При цьому вказане питання могло бути вирішено за ініціативи суду, оскільки цивільний процесуальний закон не містить вимог щодо обов'язкової наявності відповідного клопотання сторони або його правонаступника.
Ураховуючи, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги за зобов'язанням ОСОБА_1 , які виникли за кредитним договором № Z62.00303.003579578 від 23 січня 2018 року, отже товариство є правонаступником АТ «Ідея Банк» та належним відповідачем у цій справі.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення судових витрат слід скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Щодо судових витрат
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в силу вимог закону, то з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесення витрат заявником до заяви долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 2862611573/2 від 15.11.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Мережа права» і адвокатом Крутоголовою О.О., згідно умов якого адвокат зобов'язується за завданням клієнта надати правову допомогу з представництва інтересів клієнта щодо скасування виконавчого напису нотаріуса (п. 1.1 договору).
Згідно п. 3.2. договору, за послуги, передбачені п. 1.1 цього договору, клієнт оплачує виконавцю гонорар, платіж у розмірі 5000 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції адвокатом надавались послуги: складання позовної заяви, звернення із клопотанням про залучення співвідповідача участь у судових засіданнях - 03.04.2024 року, 26.06.2024 року.
Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Ідея Банк» задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення судових витрат скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь державни судовий збір у розмірі 1073,60 грн,
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова