Справа № 944/3448/25 Головуючий у 1 інстанції: Білецька М. О.
Провадження № 33/811/1549/25 Доповідач: Галапац І. І.
11 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Труша Ілька Михайловича на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2025 року,
з участю правопорушника - ОСОБА_1 ,
захисника правопорушника - адвоката Труша І.М.
потерпілого - ОСОБА_2 ,
представників потерпілого - адвокатів Островського Ю.М. та Миколів А.М.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно постанови судді ОСОБА_1 01 липня 2025 року о 09 годині 15 хвилин на 3 км автодороги Т1414 керував автомобілем марки «BYD SONG PLUS», номерний знак НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху, а саме: перед поворотом ліворуч не переконався що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху і не створить перешкод та безпеку іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «FORD FOCUS», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку та здійснював обгін його автомобіля. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Труш І.М. покликаються на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому. суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшов до вивчення справи. Стверджують, що винуватцем ДТП являється водій ОСОБА_2 , оскільки він перевищив швидкість у межах населеного пункту, перетнув суцільну лінію, здійснив обгін на перехресті. Вважають, що суддею районного суду не досліджено схему місця ДТП та не взято до уваги те, що зіткнення відбулося на перехресті доріг про що зазначено на схемі, при цьому. до схеми місця ДТП внесено неправдиві дані, зокрема: суцільна дорожня розмітка перед перехрестям позначена як переривиста, крім цього, не позначено положення транспортних засобів у момент зіткнення, яке відбулося на зустрічній смузі руху. Зазначають, що місцевим судом не перевірено обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не враховано даних, які мають значення для законного вирішення справи, а саме: не дано належної оцінки показам надані водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із врахуванням схеми місця ДТП, дорожньої розмітки, кількості смуг для руху та характеру пошкоджень автомобілів.
Просять оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника - адвоката Труша А.М. про задоволення апеляційної скарги, думку потерпілого ОСОБА_2 та його представників - адвокатів Островського Ю.М. та Миколів А.М. про залишення постанови місцевого суду без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (ПДР), перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Так, апеляційний суд вважає, що суддя районного суду, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП об'єктивно з'ясувала та дослідила всі обставини справи і докази у ній, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №377847 від 01 липня 2025 року; схему місця ДТП від 01 липня 2025 року, яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти і дані про обставини дорожньо-транспортної пригоди від 01 липня 2025 року, та підписана учасниками ДТП без зауважень; письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 01 липня 2025 року; фотокопії та відеозапис з місця ДТП, дала їм належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Отже, сукупність досліджених доказів, розташування транспортних засобів та характер отриманих ними пошкоджень, на думку апеляційного суду свідчать про те, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BYD SONG PLUS», номерний знак НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху, а саме: перед поворотом ліворуч не переконався що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху і не створить перешкод та безпеку іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «FORD FOCUS», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку та здійснював обгін його автомобіля.
Крім цього, слід зазначити, що згідно відповіді заступника начальника Яворівського районного відділу поліції Барана Т., наданої на звернення адвоката Труша І.М., водія автомобіля марки «FORD FOCUS», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 постановою серії ЕНА №5113473 від 01 липня 2025 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Таким чином, покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу, накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Труша І.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.