Справа № 461/8571/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2876/25 Доповідач: ОСОБА_2
05 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 жовтня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
встановила :
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 жовтня 2025 року задоволено клопотання старшого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області, смт. Власівка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених підозрюваного за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, у кримінальному провадженні № 12025140000000682 від 04.06.2025.
Застосовано щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без альтернативи внесення застави, строком на 60 днів, тобто до 14 грудня 2025 включно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник покликається на те, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували наявність одного або кількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Окрім цього вважає, що слідчий суддя не перевірив обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень. Зокрема, не враховано, що пластиковий контейнер з вмістом плодових тіл грибів, вилучений не у ОСОБА_6 , а за іншою адресою.
Також слідчим суддею не наведено мотивів відхилення позиції сторони захисту щодо можливого визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_8 про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
У провадженні слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025140000000682 від 04.06.2025 щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 за ч.3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
18 жовтня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Судове рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою слідчий суддя врахував те, що у разі визнання винуватим ОСОБА_6 загрожує безальтернативне покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі та підтверджує ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; окрім цього на даний час органом досудового розслідування не допитано усіх свідків,не проведено увесь комплекс слідчих (розшукових) дій, а тому у випадку необрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній зможе впливати на свідків та інших учасників злочинної групи чи перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; також, перебуваючи на волі, ОСОБА_15 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваному інкриміноване кримінальне правопорушення, яке характеризується наявністю кількох епізодів злочинної діяльності. Також слідчим суддею враховано особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні малолітню дитину.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в підсумку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку (з яким погоджується колегія суддів) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, та про наявність, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, ризиків й про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо покликань апелянта про необґрунтованість підозри, зокрема за кваліфікуючою ознакою особливо великого розміру, то колегія суддів звертає увагу на наступне.
Наведене в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення. А слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності існування обставин на підтвердження обгрунтованості підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення» (рішення ЄСПЛ від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) У справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88) ЄСПЛ зокрема зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу».
Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри чи зміни підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні, у тому числі, особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, колегія суддів дійшла висновку, що за таких умов слідчий суддя, застосувавши щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до п.3 ч.4 ст. 183 КПК України підставно не визначив розмір застави.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в умовах установи виконання покарань.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника.
Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
постановила :
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18 жовтня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: