Справа № 462/2071/25 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.
Провадження № 22-ц/811/2173/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
12 листопада 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
секретаря: Підлужного В.І.,
з участю: представника апелянта: Безушко О.І, представника позивача - ОСОБА_1 , представника третьої особи Ткачука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова Сус С.В. на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 26 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, третя особа Міністерство оборони України про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
В березні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача завдану майнову шкоду в розмірі 169 125,60 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_2 тривалий період часу разом з сім'єю проживає у квартирі АДРЕСА_1 (відомчий гуртожиток). Дану квартиру для проживання було надано відповідачем дружині позивача ОСОБА_3 , яка є військовослужбовцем. За проживання у гуртожитку сім'я позивача сплачує за житлово-комунальні та інші послуги відповідачу Квартирно-експлуатаційному відділу м.Львова. Відповідачем КЕВ м.Львова надано позивачу ОСОБА_2 , як власнику автомобіля Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_1 , перепустку на право проїзду автотранспорту на територію вивільненого військового містечка № НОМЕР_2 , за адресою: м.Львів, вул. Авіаційна, 1. 08.09.2024, у вихідний день, припаркований автомобіль позивача знаходився на прилеглій території відомчого гуртожитку. Близько 13:00 год. 08.09.2024 на припаркований автомобіль позивача впало дерево, внаслідок чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження, а позивачу, як власнику, завдано майнової шкоди. З приводу падіння дерева на автомобіль позивача, останній звернувся у відділ поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області з відповідною заявою. За результатами розгляду звернення позивача йому надано письмову відповідь від ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області від 19.09.2024 про те, що у зв'язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку з цим внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому у внесенні в ЄРДР відмовлено. За результатам перевірки встановлено, що у зверненні містяться ознаки цивільно-правових відносин які не належать до компетенції поліції та вирішуються судом у порядку цивільного судочинства. Через падіння дерева на прилеглій території відомчого гуртожитку по вул. Авіаційна, 1Б в м. Львові автомобіль позивача отримав значні механічні пошкодження, а позивачу як власнику автомобіля завдано майнової шкоди в розмірі в розмірі 169 125 грн 60 коп, що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача. Зазначає, що саме відповідач КЕВ м.Львова є відповідальним за утримання та збереження зелених насаджень по АДРЕСА_2 , в тому числі і за утримання та збереження дерева, яке 08.09.2024 впало та пошкодило автомобіль позивача, а відтак, саме відповідач КЕВ м.Львова зобов'язаний виплатити позивачу завдану йому майнову шкоду, що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого, внаслідок падіння дерева, автомобіля позивача в розмірі 169 125,60 грн. Окрім матеріальної шкоди відповідач заподіяв позивачу і моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 20 000 грн. та вважає, що саме такий розмір моральної шкоди буде виваженим, розумним та справедливим відшкодуванням за завдану йому моральну шкоду. Завдана позивачу моральна шкода полягає у перенесенні позивачем глибоких душевних страждань і переживань, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням його автомобіля. Також, внаслідок пошкодження автомобіля позивача, істотно змінився його звичний спосіб життя. Він тривалий період часу, з часу пошкодження автомобіля і до сьогоднішнього дня, позбавлений можливості користуватися своїм автомобілем, що становить для нього значні незручності, позивач вимушений застосовувати додаткові зусилля для організації свого повсякденного життя. Враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань і переживань, їх тривалість і безперервність, яких зазнав позивач і продовжує зазнавати, у зв'язку з тим, що завдана майнова шкода відповідачем досі не відшкодована, внаслідок чого позивач не може відремонтувати свій автомобіль та користуватися ним, вважає, що розмір завданої моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. є адекватним, розумним, виваженим та справедливим відшкодуванням за завдану позивачу моральну шкоду. Просив позов задоволити.
Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26 травня 2025 року позов ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, третя особа Міністерство оборони України про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь ОСОБА_2 169 125,60 грн (сто шістдесят дев'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень шістдесят копійок) матеріальної шкоди та 5 000 грн (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди.
Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на користь ОСОБА_2 33 965,37 грн (тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять гривень тридцять сім копійок) судових витрат.
Рішення суду оскаржив представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова Сус С.В., подавши апеляційну скаргу.
З рішенням суду не погоджується.
Заподіяна позивачу матеріальна шкода спричинена падінням дерева на його припаркований на території військового містечка автомобіль.
Зазначає, що Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова передано на бухгалтерський облік будинок, а не прибудинкову територію, тобто відповідач не є балансоутримувачем території, а відповідно і дерева. Гілка дерева, яка надломилась та лежить на корпусі автомобіля ознак аварійності та сухостійності не виявлено. Позивач розмістив свій автомобіль на території військового містечка , що є грубим порушенням, оскільки територія військового містечка не призначена для розміщення на ній транспортних засобів громадян. Крім того, погодні умови 08.09.2024 року були приближеними до надзвичайних та могли спричинити такі обставини.
Вважає, що падіння гілки дерева на автомобіль позивача сталось як наслідок його недбалості, нехтування інформації про надзвичайні погодні умови, оскільки автомобіль було припарковано поза спеціально відведеного для цього місця.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди. Долучена до матеріалів справи копія перепустки надає право позивачу на проїзд по території військового містечка, але в жодному випадку не на паркування та стоянку на його території. Надана квитанція за сплату комунальних послуг не містить жодного платежу за обслуговування прилеглої до будинку території, а сама територія не являється прибудинковою, оскільки земельна ділянка має статус земель оборони. Суд першої інстанції не дослідив дані обставини, відмовив в клопотанні позивача про розгляд справи з проведенням судового засідання та участю сторін, внаслідок чого прийняв невірне рішення.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта: Безушко О.І, представника позивача - ОСОБА_1 , представника третьої особи Ткачука В.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Вирішуючи спір судом першої інстанції було встановлено, що балансоутримувачем житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме військового містечка № НОМЕР_2 , є саме відповідач КЕВ м. Львова, який повинен був слідкувати за утриманням лісонасаджень, здійсненням озеленення та благоустрою військових містечок. З огляду на встановлені обставини, факт завдання шкоди майну позивача бездіяльністю відповідача КЕВ м.Львова, яка виражається у неналежному утриманні лісонасаджень на території військового містечка № НОМЕР_2 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку, вина відповідача, на думку суду, є доведеною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Встановлено, що позивач є власником транспортного засобу Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 9 зворот/.
Як стверджує позивач, та не заперечує відповідач, позивач ОСОБА_2 разом із сім'єю проживає на території військового містечка № НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_3 . На підтвердження даної обставини позивачем надано рахунок на сплату за житлово-комунальні та інші послуги /а.с. 10 зворот/.
Відпоповідно до перепустки КЕВ м. Львова МОУ позивачу, як власнику автомобіля Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_1 , надано право проїзду автотранспорту на тиреторію вивільного військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) /а.с. 10/.
08.09.2024 на автомобіль позивача за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 1 Б, впало дерево, внаслідок чого автомобіль позивач отримав механічні пошкодження.
10.09.2024 позивач ОСОБА_2 повідомив начальника КЕВ м. Львова, про те, що 13.09.2024 о 13:00 год буде проведений експертний огляд пошкодженого транспортного засобу позивача Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 11, 11-зворот/.
Згідно висновку судового експерта Холодцова Д.В. за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідженні №22647 від 28.09.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок падіння дерева 08.09.2024, становить 169 125,60 грн. Згідно даного висновку огляд автомобіля проводився 13.09.2024, в світлий час доби (розпочато о 13 год) за адресою: Львівська обл., м. Львів, територія військової частини по місцю настання «Випадку» (точна адреса та геолокація не вказується з міркувань безпеки та збереження таємниці розташування в/ч під час оголошення воєнного стану), в присутності замовника дослідження. Особи, що повідомлялись про експертний огляд замовником дослідження на огляд не з'явились /а.с. 12-23/.
Отже, з врахуванням вищенаведеного підтверджено, що 08.09.2024 на автомобіль позивача, який знаходився за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 1 Б, впало дерево, внаслідок чого автомобіль Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_1 , був пошкоджений.
Згідно листа Управління земельних ресурсів Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад ЛМР від 19.12.2024 будівля за адресою АДРЕСА_2 розташована в межах земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:05:015:0002) /а.с. 25/.
Згідно листа Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова Міністерства оборони України від 04.03.2025 будівля №1 (гуртожиток) військового містечка АДРЕСА_4 перебуває на бухгалтерському обліку КЕВ м. Львова. Земельна ділянка площею 9,4478 га з кадастровим номером 4610136300:05:015:0002 перебуває на обліку КЕВ м. Львова /а.с. 35 зворот/.
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Необхідною умовою відповідальності за заподіяння шкоди, є причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) заподіювача шкоди і майновою або моральною шкодою, що виникла у потерпілої особи.
Відповідальність за наслідки, що наступили, можлива лише тоді, коли ці наслідки були закономірним результатом вчиненого особою діяння. Дія або бездіяльність, що є однією з умов виникнення цього результату, але не пов'язані з ним внутрішнім необхідним зв'язком, є лише мотив, але не причина наслідків, що наступили.
Для встановлення існування причинного зв'язку слід довести, що: 1) протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків; 2) шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки особи-заподіювача шкоди.
Обов'язковою умовою виникнення деліктних зобов'язань є причинно- наслідковий зв'язок між діями особи і заподіянням шкоди.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавана, а викликана якимись іншими обставинами.
Відповідальність за завдану шкоду може настати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди: протиправну поведінку заподіювана шкоди: причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана: вину.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова від повільність не
настає.
Для встановлення існування причинного зв'язку необхідно довести, що протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків, шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки особи - заподіювана шкоди.
Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди по винні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Вказані висновки в частині необхідності встановлення винної особи та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та цієї шкодою.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 12 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Відповідно до ч. 2 ст 15 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до ч. 2 ст 18 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію.
Згідно зі статтею 25 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" визначено, що організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.
Відповідно до п. 1.2 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об'єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони; територія військового містечка - частина земельної ділянки з установленими межами, на якій розміщуються фонди військового містечка, що використовується для розквартирування військових частин та розміщення військовослужбовців і працівників ЗС України; утримання - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення експлуатації, ремонту фондів і території військового містечка відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.3 Положення основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення є утримання і експлуатація фондів військового містечка, які знаходяться в користуванні військових частин.
Відповідно до п. 2.1 Положення Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України, до яких відносяться квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини).
Відповідно до п. 3.1 Положення на квартирно-експлуатаційну службу військової частини покладається: утримання, експлуатація і проведення своєчасного поточного ремонту фондів і територій військових містечок, квартирного майна, що передані військовій частині; слідкування за утриманням лісонасаджень, здійснення озеленення та благоустрою військових містечок.
Згідно отриманої відповіді Управління земельних ресурсів Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради від 19.12.2024р. будівля за АДРЕСА_2 розташована в межах земельної ділянки (кадастровий номер: 4510136300:05:015:0002). Згідно отриманої відповіді відповідача КЕВ м.Львова від 04.03.2025р. на бухгалтерському обліку КЕВ м.Львова перебуває будівля АДРЕСА_5 .
Земельна ділянка площею 9,4478га з кадастровим номером 4610136300:05:015:0002 перебуває на обліку КЕВ м.Львова.
Отже, саме відповідач КЕВ м.Львова є відповідальним за утримання та збереження зелених насаджень по АДРЕСА_2 , в тому числі і за утримання та збереження дерева, яке 08.09.2024року впало та пошкодило автомобіль позивача, а відтак, саме відповідач КЕВ м.Львова зобов'язаний виплатити позивачу завдану йому майнову та моральну шкоду.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв'язку із цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .
Посилання апелянта на те, що шкода, завдана у результаті дії непереборної сили, як обставина, що виключає наявність вини та підстав для стягнення з КЕВ м.Львова матеріальної та моральної шкоди внаслідок падіння дерева, не заслуговує на увагу, оскільки посилання на те що 08.09.2024 року погодні умови були наближеними до надзвичайних, не є належним та достатнім доказом для звільнення відповідача від відповідальності.
Оскільки до повноважень балансорутримувача відноситься виявлення аварійних дерев, зокрема таких, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, відтак, наявність несприятливих погодніх умов не може бути підставою для звільнення від відповідальності за шкоду, завдану падінням дерева.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367,368, п.1.ч.1 ст.374,375,381,382,384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд-
апеляційну скаргупредставника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова Сус С.В. - залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 26 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 12 листопада 2025 року.
Головуючий : Ванівський О.М.
Судді: Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.