Дата документу 04.11.2025 Справа № 334/6550/24
ЄУН 334/6550/24 Головуючий у І інстанції: Добрєв М. В.
Провадження № 22-ц/807/1702/25 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
04 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Гончар М.С.,
Кухаря С.В.,
секретар: Камалова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Александрова Олексія Олександровича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2025 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - Дніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження та стягнення аліментів на утримання дітей,-
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - Дніпровський РВДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження та стягнення аліментів на утримання дітей.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження; Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя.
Виключено з актового запису про народження № 585 від 05 липня 2011 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Ленінським ВДРАЦС Запорізького МУЮ, відомості про батька дитини - ОСОБА_3 , громадянин України.
Внесено зміни до актового запису № 585 від 05 липня 2011 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Ленінським ВДРАЦС Запорізького МУЮ, де у графі «прізвище» змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », ім'я дитини залишити без змін, в графі «по-батькові» змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », дату та місце народження дитини залишити без змін, в графі «батько» змінити з « ОСОБА_3 », громадянин України на « ОСОБА_2 », громадянин України та з урахуванням внесених змін видати нове свідоцтво про народження дитини, в іншій частині актовий запис про народження залишено без змін.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Запоріжжя, громадянина України, батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя.
Виключено з актового запису про народження № 799 від 13 серпня 2013 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Дніпровським ВДРАЦС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відомості про батька дитини - ОСОБА_3 , громадянин України.
Внесено зміни до актового запису № 799 від 13 серпня 2013 року про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Дніпровським ВДРАЦС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), де у графі «прізвище» змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », ім'я дитини залишити без змін, в графі «по-батькові» змінити з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », дату та місце народження дитини залишити без змін, в графі «батько» змінити з « ОСОБА_3 », громадянин України на « ОСОБА_2 », громадянин України та з урахуванням внесених змін видати нове свідоцтво про народження дитини, в іншій частині актовий запис про народження залишено без змін.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Запоріжжя, громадянина України, батьком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя.
Виключено з актового запису про народження № 560 від 31 травня 2016 року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділ управління юстиції у Запорізькій області, відомості про батька дитини - ОСОБА_3 , громадянин України.
Внесено зміни до актового запису № 560 від 31 травня 2016 року про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом управління юстиції у Запорізькій області, в графі «по-батькові» змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », дату та місце народження дитини залишити без змін, в графі «батько» змінити з « ОСОБА_3 », громадянин України на « ОСОБА_2 », громадянин України та з урахуванням внесених змін видати нове свідоцтво про народження дитини, в іншій частині актовий запис про народження залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/2 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 14.08.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
У червні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Александрова О.О. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила суд ухвалити у справі додаткове рішення, в якому зазначити стислий виклад заперечень та пояснень ОСОБА_1 , які були наведені нею у відзиві на позовну заяву від 08.02.2025 та у додаткових поясненнях у справі від 04.03.2025.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2025 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Александрова О.О. подалаапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2025 року скасувати та ухвалити додаткове рішення у справі, в якому зазначити стислий виклад заперечень та пояснень ОСОБА_1 , які були наведені нею у відзиві на позовну заяву від 08.02.2025 та у додаткових поясненнях у справі від 04.03.2025.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з резолютивною частиною рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2025 року,але вважає, що це рішення не відповідає ч. 3 ст. 265 ЦПК України, оскільки у ньому не зазначено стислий виклад заперечень та пояснень ОСОБА_1 , які вона подавала до суду. У рішенні суду була викладена тільки позиція позивача, яка порушує право ОСОБА_1 на честь, гідність та ділову репутацію.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Александров О.О. наполягав на задоволенні апеляційної скарги та ухваленні додаткового рішення.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду відповідає.
Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає винесення додаткового рішення для розширення або доповнення описової частини рішення суду. Описова частина рішення містить інформацію про сторони, предмет спору, суть позовних вимог, заперечення відповідача тощо. Це фактична частина рішення, яка викладає обставини справи. Якщо учасники справи вважають, що описова частина є неповною, неточною або потребує додаткових відомостей, це не є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Частинами 3 та 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Тлумачення положень ст. 270 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення - засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання, зазначені в п. 1-4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21, зокрема, зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Властивість судового рішення як акта правосуддя залежить від набрання ним законної сили.
Після набрання судовим рішенням суду законної сили воно починає діяти в повну міру, проявляються всі його правові властивості: загальнообов'язковість, незмінність, неспростовність, виключність, преюдиціальність та реалізованість. Зазначене дозволяє забезпечити захист порушених, оспорених або невизнаних прав, свобод чи інтересів суб'єктів процесу.
Зокрема, незмінність судового рішення виникає до набрання ним законної сили і полягає в тому, що після його проголошення суд, який ухвалив рішення, не має права сам його скасувати або змінити.
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції, що задоволення заяви ОСОБА_1 про зазначення стислого викладу її заперечень та пояснень призведе до зміни описової частини судового рішення.
Доповнення рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2025 року у спосіб, про який просить відповідач, не передбачено положеннями ст. 270 ЦПК України, оскільки по своїй суті не є ухваленням додаткового рішення у справі.
Колегія суддів вважає влучним зауваження суду першої інстанції про те, що будь-які недоліки, у тому числі, описової частини судового рішення, що не стосуються невирішених позовних вимог, можуть бути підставою для оскарження такого рішення в апеляційному чи касаційному порядку, де вищі інстанції можуть оцінити повноту та правильність викладення обставин справи.
Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 не оскаржувала рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2025 року, зазначене рішення набрало законної сили. Крім того, сама відповідач зазначала, що погоджується з його резолютивною частиною.
Тож доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд не встановив.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Александрова О.О. слід залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2025 року про відмову в ухваленні додаткового рішення- залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Александрова Олексія Олександровича - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2025 року в цій справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 12 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: