запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1081/25Головуючий у 1-й інстанції Тучков С.С.
Єдиний унікальний №333/6093/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
17 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 03 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 29.06.2025 року о 13 год. 11 хв. в м.Запоріжжі, по вул.Магара, 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом «Like.Bike.Solo.Black» з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що за технічними характеристиками електросамокат «Like.Bike.Solo.Black» на якому він пересувався обладнаний електродвигуном потужністю 1000 Вт (1 кВт), отже не є транспортним засобом, а для керування ним не потрібно мати посвідчення водія відповідної категорії.
Він не перебував у стані будь-якого сп'яніння, від проходження огляду він не відмовлявся, лише просив патрульних поліцейських надати змогу забезпечити схоронність електросамокату.
Патрульними поліцейськими не було складено та вручено направлення водія на огляд до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Він самостійно у закладі охорони здоров'я пройшов огляд на стан сп'яніння, згідно висновку лікаря у нього ознак сп'яніння не виявлено.
Заслухавши ОСОБА_1 , який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376115 від 29.06.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав, засвідчивши своїм підписом;
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 29.06.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння.
На відеозаписові події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у його вчиненні.
Із цього відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 , який керував мопедом, був зупинений на тротуарі патрульними поліцейськими у зв'язку з відсутністю мотошолома під час їзди; факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував, заявивши, що електросамокат не є транспортним засобом.
У ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі (запис:13:18).
ОСОБА_1 почав сперечатися з поліцейськими, що не залишить електросамокат на місці зупинки, та телефонує доньці, щоб та забрала самокат.
Поліцейські неодноразово висували вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній сперечався та пізніше відповів «я з донькою поїду до лікарні для проходження огляду, складайте протокол» (запис:13:25).
В результаті чого, ОСОБА_1 патрульними поліцейськими було роз'яснено наслідки вчинення порушення п.2.5 ПДР та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складено протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлено водія з його змістом.
Таким чином, порушення процедури огляду та фіксації відмови особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, в результаті розгляду встановлено не було.
Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що у нього не було жодних ознак наркотичного сп'яніння зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому у поліцейських не було жодних підстав для проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І Інструкції.
Разом з тим, посилання ОСОБА_1 на те, що на місці зупинки транспортного засобу не оголошувався зміст складеного направлення на проходження огляду водія транспортного засобу до медичного закладу, а також про те, що не було складено другого примірника такого направлення, який мав бути вручений останньому, суд також визнає необґрунтованими, оскільки з аналізу вимог Інструкції № 1452/735 слідує, що медичний огляд повинен проводитися, зокрема, за наявності направлення і лише відсутність вказаного документу може свідчити про порушення працівниками патрульної поліції процедури направлення водія на огляд на стан сп'яніння.
Окрім того, суд звертає увагу, що Інструкція № 1452/735 не вимагає від уповноважених осіб патрульної поліції складення направлення до закладу охорони здоров'я у двох примірниках з метою вручення одного з них водію транспортного засобу. Зазначена захисником вимога стосується виключно складення акту, що узгоджується із п.10 розділу І Інструкції № 1452/735.
У зв'язку з чим, такі доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.
Доводи ОСОБА_1 про те, що Електросамокат «Like.Bike.Solo.Black» потужністю 1000 Вт не є транспортним засобом, що на його думку, свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними.
Згідно із ст.121 КУпАП під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Як випливає зі змісту п.2.13 ПДР України, транспортними засобами є мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 кубічних сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" №2956-IX від 24.02.2023 року, електричним колісним транспортним засобом являється дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Крім того, положеннями Закону визначено поняття низькошвидкісного легкового електричного транспортного засобу, що являє собою колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Як видно з технічного паспорту електросамоката «Like.Bike.Solo.Black», його електродвигун має потужність 1000 Вт, тому суд першої інстанції правильно відніс даний мопед до транспортних засобів (а.с.27).
Відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння настає у разі прояву такої відмови водієм не обов'язково лише механічного транспортного засобу, як помилково зазначав апелянт в своїй апеляційній скарзі, а просто водія транспортного засобу, яким є й електромопед, яким керував ОСОБА_1 .
Враховуючи, що ОСОБА_1 , керуючи електромопедом «Like.Bike.Solo.Black», рухався по дорозі, він був учасником дорожнього руху, а тому зобов'язаний керуватись Правилами дорожнього руху України, зокрема неухильно виконувати вимоги п.2.5 ПДР.
Посилання ОСОБА_1 на те, що після складення адміністративних матеріалів він самостійно у закладі охорони здоров'я пройшов огляд на стан сп'яніння не має правового значення, оскільки правова природа інкримінованого адміністративного правопорушення (відмова від проходження огляду) полягає у тому, що це правопорушення, яке обумовлене недотриманням вимог п.2.5 ПДР є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим з моменту висловлення водієм відмови від проходження ним огляду на вимогу поліцейського, а тому результати огляду, отримані ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, на які посилається апелянт, не мають юридичного значення.
Апеляційний суд зауважує, що всупереч протилежним доводам ОСОБА_1 , відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
Оскільки наявними в матеріалах справи доказами доводиться, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння відмовився, його обґрунтовано та на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення вимог процесуального закону.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 03 вересня 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 333/6093/25