запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1017/25Головуючий у 1-й інстанції Добрєв М.В.
Єдиний унікальний №334/5498/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
10 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 14 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 28.06.2025 року об 11 год. 37 хв. в м.Запоріжжі по вул.Верхній, 7 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Corso Steels» з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свої вимоги мотивував тим, що під час зупинки транспортного засобу йому було відмовлено пройти огляд на стан сп'яніння на місці події за допомогою «Alcotest Drager».
Патрульними поліцейськими не було складено та вручено направлення водія на огляд до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Він самостійно у закладі охорони здоров'я пройшов огляд на стан сп'яніння, згідно висновку лікаря у нього ознак сп'яніння не виявлено.
Зупинка транспортного засобу була здійснена поліцейськими без передбачених законом підстав.
Крім того вказує, що матеріалами справи не підтверджуються факти вручення йому копії протоколу про адміністративне правопорушення або надсилання його поштою.
Жодних ознак сп'яніння у нього не було.
Заслухавши ОСОБА_1 , який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, допитавши свідка у справі, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375032 від 28.06.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28.06.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння.
На відеозаписові події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у його вчиненні.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом останнім не оспорюється.
Зі змісту долученого до матеріалів справи відеозапису об'єктивно зафіксовано момент руху електровелосипеда «Corso Steels» під керуванням ОСОБА_1 . Зафіксовано також зупинку електровелосипеда. Далі поліцейський запропонував пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 надав поліцейському чітку, категоричну та зрозумілу відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 зазначив «відмовляюсь, не маю часу» (запис:11:41). Більше того, сам ОСОБА_1 не заперечує того факту, що його було зупинено патрульними поліцейськими у день та час, вказані у протоколі.
Під час відмови огляду на стан наркотичного сп'яніння співробітник поліції роз'яснив ОСОБА_1 наслідки відмови.
Також зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 вийшов з ТОВ «Діасервіс» та погодився пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі (запис:12:22).
Проте протокол про адміністративне правопорушення був складений о 12:01 год., про що було повідомлено поліцейським ОСОБА_1 .
Поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складено протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлено водія з його змістом.
Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що у нього не було жодних ознак наркотичного сп'яніння зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому у поліцейських не було жодних підстав для проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І Інструкції.
Перевіряючи заперечення апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення поліцейськими процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд зауважує наступне.
Відповідно до п.п.2, 3, 7 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки саме наркотичного сп'яніння, водію було обґрунтовано запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, від проходження якого водій відмовився в порушення п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичній установі, що було зафіксовано відеозаписом події та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.06.2025 року 11 год. 40 хв.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі судом не встановлено.
Посилання ОСОБА_1 на те, що після складення адміністративних матеріалів він самостійно у закладі охорони здоров'я пройшов огляд на стан сп'яніння не має правового значення, оскільки правова природа інкримінованого адміністративного правопорушення (відмова від проходження огляду) полягає у тому, що це правопорушення, яке обумовлене недотриманням вимог п.2.5 ПДР є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим з моменту висловлення водієм відмови від проходження ним огляду на вимогу поліцейського, а тому результати огляду, отримані ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, на які посилається апелянт, не мають юридичного значення.
Апеляційний суд зауважує, що всупереч протилежним доводам ОСОБА_1 , відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
Крім того, апеляційний суд наголошує, що питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду.
При цьому як вбачається з відеозапису, причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була їзда останнього на електровелосипеді без шолома.
Разом з тим, посилання ОСОБА_1 на те, що на місці зупинки транспортного засобу не оголошувався зміст складеного направлення на проходження огляду водія транспортного засобу до медичного закладу, а також про те, що не було складено другого примірника такого направлення, який мав бути вручений останньому, суд також визнає необґрунтованими, оскільки з аналізу вимог Інструкції № 1452/735 слідує, що медичний огляд повинен проводитися, зокрема, за наявності направлення і лише відсутність вказаного документу може свідчити про порушення працівниками патрульної поліції процедури направлення водія на огляд на стан сп'яніння.
Окрім того, суд звертає увагу, що Інструкція № 1452/735 не вимагає від уповноважених осіб патрульної поліції складення направлення до закладу охорони здоров'я у двох примірниках з метою вручення одного з них водію транспортного засобу. Зазначена захисником вимога стосується виключно складення акту, що узгоджується із п.10 розділу І Інструкції № 1452/735.
У зв'язку з чим, такі доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.
На доводи ОСОБА_1 щодо не вручення йому копії протоколу про адміністративне правопорушення слід зауважити, що поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована відеозаписом демонструє про обізнаність останнього щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та відсутність наміру у ОСОБА_1 в отриманні його копії.
В судовому засіданні апеляційної інстанції було допитано свідка ОСОБА_2 , 1986 року народження, яка пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 на час спілкування із поліцейськими перебував в адекватному стані, підстав підозрювати його в наркотичному сп'янінні не було, він поспішав на прийом до лікаря, наркотичні речовини ОСОБА_1 не вживає. Через деякий час після прийому лікаря ОСОБА_1 за власної ініціативи пройшов огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога, який підтвердив тверезість ОСОБА_1 .
Згідно із ст.121 КУпАП під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Як випливає зі змісту п.2.13 ПДР України, транспортними засобами є мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 кубічних сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" №2956-IX від 24.02.2023 року, електричним колісним транспортним засобом являється дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Крім того, положеннями Закону визначено поняття низькошвидкісного легкового електричного транспортного засобу, що являє собою колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Як видно з технічного паспорту електровелосипеда «Corso Steels» його електродвигун має потужність 1500 W, тому суд першої інстанції правильно відніс даний мопед до транспортних засобів.
Відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння настає у разі прояву такої відмови водієм не обов'язково лише механічного транспортного засобу, а просто водія транспортного засобу, яким є й електромопед, яким керував ОСОБА_1 .
Враховуючи, що ОСОБА_1 , керуючи електромопедом «Corso Steels», рухався по дорозі, він був учасником дорожнього руху, а тому зобов'язаний керуватись Правилами дорожнього руху України, зокрема неухильно виконувати вимоги п.2.5 ПДР.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Більш того, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, враховуючи наявні докази та пряме зазначення про це в апеляційній скарзі, ніким не оспорюється.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.
У зв'язку з наведеним, у суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 14 серпня 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 334/5498/25