11.11.2025
Справа № 497/2612/25
Провадження № 1-кп/497/204/25
11.11.25 року Болградський районний суд Одеської області у складі суду:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в місті Болград, обвинувальний акт, клопотання потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про примирення, а також клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162270000419 від 01.07.2025 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кам'янка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, за національністю болгарина, з середньою професійно-технічною освітою, який працює водієм-експедитором у ФОП « ОСОБА_9 », не одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
Досудовим розслідуванням ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 01.07.2025 року приблизно о 13:00 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, він, керуючи автомобілем «Ford Transit» з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », рухався по автодорозі зі сторони с.Кубей в напрямку с.Оріхівка Болградського району Одеської області.
При цьому, ОСОБА_5 здійснював перевезення вантажу приблизною вагою 400 кг у вантажному відсіку та двох пасажирів - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у салоні автомобіля на передньому двомісному пасажирському сидінні, не пристебнутих ременями безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 в) Правил дорожнього руху, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
За зазначених обставин, ОСОБА_5 , діючи з необережності, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, з невиправданих мотивів нібито забезпечення повного контролю за рухом керованого ним транспортного засобу, здійснював рух з небезпечною швидкістю, у порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме п.2.3 (б), згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Під час подальшого руху на 10 км вказаній автодорозі, при проїзді ділянки дороги, де поверхня проїзної частини мала щебеневе покриття, ОСОБА_5 не переконався в безпеці свого руху, не обрав безпечну та допустиму швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан і конфігурацію проїзної частини, свої практичні навички керування транспортними засобами, а також особливості завантаження і стан свого автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, порушив вимоги п.п.1.5, 2.3.б), 12.1 Правил дорожнього руху України, які передбачають:
п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Всупереч зазначеним вимогам Правил дорожнього руху України ОСОБА_5 уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не вжив належних і своєчасних заходів до зниження швидкості свого руху до безпечної та допустимої на даній ділянці дороги, не впорався із керуванням свого автомобілю і втратив можливість утримання транспортного засобу уздовж проїзної частини, допустив його виїзд у некерованому стані на праве узбіччя, після у стані правого бокового юзу з'їзд до правого узбіччя, та перекидання на правий бік, в результаті чого пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вдарилися об внутрішні деталі салону автомобіля.
Внаслідок порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 та вчиненої ним вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру ОСОБА_7 та ОСОБА_6 спричинено наступні тілесні ушкодження:
- ОСОБА_7 у вигляді: закритого компресійного перелому тіл першого, другого і третього поперекових хребців, синців і саден в поперековій ділянці праворуч, закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку легкого ступеню, які спричинили тривалий розлад здоров'я терміном понад три тижні (більше як 21 день) і за цією ознакою у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
- ОСОБА_6 у вигляді: закритого уламкового перелому поперечного відростку тіла 10-го грудного хребця, закритих переломів головок 10-го і 12-го правих ребер без зміщення, садна на передній поверхні грудної клітки праворуч, закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку легкого ступеню, які спричинили тривалий розлад здоров'я терміном понад три тижні (більше як 21 день) і за цією ознакою у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Таким чином, вищезазначеними діями ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 надали окремі клопотання про примирення з обвинуваченим ОСОБА_5 , претензій матеріального та морального характеру до нього не мають, він повністю відшкодував їм завданні збитки.
Прокурор ОСОБА_3 , з врахуванням відсутності претензій у потерпілих до обвинуваченого у зв'язку з їх примиренням, не заперечував проти задоволення клопотання потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки наявні всі передбачені законом підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілими та закриття кримінального провадження на підставі п.1) ч.2 ст. 284 КПК України. Також просив стягнути з обвинуваченого судові витрати за проведення експертних досліджень.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотань заявлених потерпілими, вину визнав, у вчиненому розкаявся та просив звільнити його від кримінальної відповідальності.
Захисник ОСОБА_4 також підтримав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.1) ч.2 ст. 284 КПК України.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання про зняття арешту та просив його задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, виходячи з наступного.
За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно зі ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку, передбаченому ст. 46 КК України є обов'язковим.
В силу вимог ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.286 КК України відноситься до нетяжкого необережного злочину.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частинами 1,2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся, повністю відшкодував завдану шкоду та примирився з потерпілими.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням обвинуваченого із потерпілими.
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, судом не встановлено.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілими, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягав на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовано.
Частиною 1 ст. 126 КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закривається з підстави, яка є нереабілітуючою, тому процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування на залучення експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 (справа №132/283/21, провадження №51-4668км21), від 07.10.2021 (справа №584/800/20, провадження №51-1800км21), від 29.09.2021 (справа №342/1560/20, провадження №51-2331км21) та у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251км21).
На підставі вищезазначеного (ст. 124,126 КПК України) з ОСОБА_5 підлягають стягненню витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз від 24.09.2025 року №СЕ-19/116-25/22191-ІТ, №СЕ-19/116-25/22091-ІТ, №СЕ-19/116-25/22779-ІТ в розмірі 8 914,00 грн., 5 348,40 грн. та 5 348,40 грн. відповідно.
Щодо застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні слід зазначити наступне.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Частиною 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Судом встановлено, що в ході досудового слідства ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 03.07.2025 року, справа №497/1525/25, провадження №1-кс/497/521/25, накладено арешт на автомобіль марки «Ford Transit» з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та подушку безпеки - власником яких є ОСОБА_10 .
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що кримінальне провадження закрито на підставі ст.46 КК України, суд дійшов висновку, що захід забезпечення у кримінальному провадження у вигляді арешту тимчасово вилученого майна підлягає скасуванню, тому клопотання представника ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись: ст. 44, 46 КК України, п. 1) ч. 2 ст. 284, 285, ч. 4 ст. 286, 288, 314, 350, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілими - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'янка Ізмаїльського району Одеської області, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України - у зв'язку з примиренням винного з потерпілими та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , процесуальні витрати за проведення експертиз від 24.09.2025 року №СЕ-19/116-25/22191-ІТ (8 914,00 грн.), №СЕ-19/116-25/22091-ІТ (5 348,40 грн.), №СЕ-19/116-25/22779-ІТ (5 348,40 грн.), на користь держави в розмірі 19 610 (дев'ятнадцять тисяч шістсот десять) гривень 80 копійок.
Клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 03.07.2025 року, справа №497/1525/25, провадження №1-кс/497/521/25, захід забезпечення кримінального провадження, а саме арешт автомобіля марки «Ford» моделі «Transit», з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » та подушку безпеки, які на праві власності належать ОСОБА_10 .
Речовий доказ: автомобіль марки «Ford» моделі «Transit», з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », який знаходиться на відповідальному зберіганні у відділенні забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення ГУНП в Одеській області за адресою: вул. Транспортна, №2-б, м. Арциз, Болградський район, Одеська область, безоплатно повернути ОСОБА_10 або його представнику ОСОБА_8 .
Речовий доказ - подушку безпеки білого кольору, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області за адресою Одеська область, м. Болград, пр-т Соборний, 97 - повернути власнику - ОСОБА_10 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошенняі набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1