Справа № 686/10070/24
Провадження № 2/686/918/25
03 листопада 2025року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого - судді Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., представника позивача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в інтересах якого діє його законний представник - ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Хмельницької міської ради
про припинення права власності на квартиру та стягнення грошової компенсації,
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа №686/10070/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в інтересах якого діє його законний представник - ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Хмельницької міської ради про припинення права власності ОСОБА_4 на 2/15 частки квартири АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошової компенсації вартості 2/15 частки вказаної квартири в розмірі 212 142,19 грн.
В обґрунтування позову позивачі вказують, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . 2/5 частки квартири належить ОСОБА_2 , 2/5 частки належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить 2/15 частки вказаної квартири. Оскільки частка співвласника ОСОБА_4 є досить незначною, що унеможливлює її виділення в натурі, як і не можливо виділити йому в користування будь-яку житлову кімнату, оскільки частка складає 6,0266 кв.м., а спільне володіння і користування майном є неможливим через конфлікт, що існує між сторонами, то позивачі вважають ефективним способом захисту своїх прав припинення права власності співвідповідача ОСОБА_4 на належну йому частку із компенсацією її вартості.
Відповідач ОСОБА_4 , подав відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, вказує, що не має у власності жодного іншого житла, тоді як позивачі мають у власності інші квартири. Вартість належної йому 2/15 частки квартири АДРЕСА_1 складає лише 212 142,19 грн., що виключає можливість придбання ним іншого житла. А тому припинення його права власності на частку у квартирі завдасть істотної шкоди його інтересам, як співвласника, адже буде позбавленням права власності малолітнього на наявне у нього житло. Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи, Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, подав пояснення на позов, проти вимог заперечує, вказує, що законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не може забезпечити сина іншим житлом, оскільки не має у власності нерухомого майна. А за компенсацію вартості частки що складає 212 142,19 грн. не зможе придбати окреме житло. Більше того, в провадженні суду перебуває справа №686/31177/24 за позовом ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення.
11.04.2024 року до суду звернувся ОСОБА_6 із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, зобов'язання не чинити перешкоди та встановлення порядку користування квартирою.
15.04.2024 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
13.05.2024 року, відповідачі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подали зустрічну позовну заяву, згідно якої просили відмовити у задоволені первісного позову в повному обсязі, припинити право власності ОСОБА_6 на 1/15 частку квартири АДРЕСА_1 та припинити право власності ОСОБА_4 на 1/15 частку квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 03.10.2024 закрито провадження по справі №686/10070/24 за первинною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення та встановлення порядку користування квартирою. Закрито провадження по справі №686/10070/24 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Хмельницької міської ради про припинення права власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на частки квартири, в частині вимог про припинення права власності ОСОБА_6 на 1/15 частку квартири АДРЕСА_1 .
В провадженні суду залишився позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в інтересах якого діє його законний представник - ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Хмельницької міської ради про припинення права власності на квартиру та стягнення грошової компенсації.
08.11.2024 року за клопотанням позивачів по справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу, провадження зупинено.
05.05.2025 року на виконання ухвали надійшов висновок експерта №1222/025 від 05.05.2025 року.
13.05.2025 року провадження по справі поновлено.
28.05.2025 року позивачі подали заяву про зміну предмету позову із врахуванням висновку експерта.
23.06.2025 року справу призначено до слухання по суті.
Сторонами неодноразово заявлялись клопотання про відкладення слухання справи та про долучення доказів, які судом задовільнялись.
Представник відповідача подала заяву про відкладення слухання справи у зв'язку із хворобою.
Представник позивачів заперечив щодо даного клопотання, вважає за можливе слухати справу по суті на підставі поданих доказів.
Зважаючи на неподання представником відповідача доказів неможливості явки до суду 03.11.2025 року, а також враховуючи положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України, згідно якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності учасника справи, який не з'явився на підставі поданих доказів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивачів позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задоволити з тих підстав, що частка відповідача є незначною, а між сторонами існує конфлікт, що унеможливлює спільне користування майном. Просили стягнути понесені судові витрати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином. У поданому відзиві просила відмовити у задоволенні позову, оскільки позбавлення неповнолітнього відповідача його частки у власності буде непропорційним втручанням у мирне володіння майном, тоді як інше житло у нього відсутнє.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, у поданих поясненнях просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, вивчивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,2 кв.м., житлова площа 35,5 кв.м., а саме: по 2/5 частки права власності на квартиру, кожен, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником 2/15 частини вказаної квартири. 1/15 частку у праві власності на житлову квартиру ОСОБА_4 успадкував після смерті батька - ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а також, 1/15 частку у праві власності на житлову квартиру ОСОБА_4 отримав на підставі договору купівлі-продажу, від 27.09.2024, яку він придбав у свого брата ОСОБА_6 , яку останній теж успадкував після смерті батька - ОСОБА_7 .
Висновком експерта №1222/025 від 05.05.2025 року встановлено, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 без врахування самочинно влаштованих прибудов площею 90,5 кв.м., станом на день складання висновку становить 1 591 084 грн.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують, що частка співвласника ОСОБА_4 є досить незначною, що унеможливлює її виділення в натурі, як і не можливо виділити йому в користування будь-яку житлову кімнату, оскільки частка складає всього 6,0266 кв.м.. Оскільки спільне володіння і користування майном є неможливим через конфлікт, що існує між сторонами, то позивачі вважають ефективним способом захисту своїх прав припинення права власності співвідповідача ОСОБА_4 на належну йому частку із компенсацією її вартості, що складає 212 142,19 грн.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (частина п'ята статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та технічних характеристик об'єкта, який є спільним майном.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 16 січня 2012 року у справі № 6-81цс11, від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1943цс16, та неодноразово підтриманій Верховним Судом.
У постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12 180гс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Приписи пункту 4 частини першої статті 365 ЦК України («таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї») перш за все спрямовані на регулювання майнових відносин учасниками яких є співвласники - фізичні особи.
Умови, за наявності яких суд може припинити право співвласника на частку у спільній власності у порядку, визначеному статтею 365 ЦК України, повинні досліджуватися судом з урахуванням положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року в справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), згідно з якими втручання у право власності може бути виправданим, якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.
Як зазначено в постановах Верховного суду від 07.02.2019 року у справі №686/17974/17, від 18.07.2019 року у справі №210/2236/15-ц, при вирішенні справ про припинення права на частку у спільному майні в частині не завдання шкоди інтересам відповідача та членам його сім'ї суди насамперед зобов'язані дослідити наявність у відповідача іншого житла. У разі відсутності такого житла позбавлення особи права на частку у спільному майні, яке є єдиним зареєстрованим за ним житлом, буде розцінюватися як завдання шкоди його інтересам та інтересам членів його сім'ї.
Правова позиція Європейського суду з прав людини відповідно до п. 1 ст. 8 Конвенції гарантує кожній особі крім інших прав право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.2008 року у справі МакКенн проти Сполученого Королівства (McCann v. the United Kingdom ), заява № 19009/04, п. 50).
Концепція житла має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві (рішення Європейського суду з прав людини від 27.05.2004 року у справі Коннорс проти Сполученого Королівства (Connors v. the United Kingdom ) , заява № 66746/01, п. 82).
Відповідно до статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання (стаття 16 Конвенції).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою особою та не має у власності іншого житла, окрім спірної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з ДРПП, який наявний в матеріалах справи.
Натомість, позивач, ОСОБА_2 , є власником квартири АДРЕСА_2 , а також власником квартири АДРЕСА_3 , окрім 2/5 частки у спірній квартирі АДРЕСА_1 .
Позивач, ОСОБА_3 , є власником квартири АДРЕСА_3 , а також власником квартири АДРЕСА_4 , окрім 2/5 частки у спірній квартирі АДРЕСА_1 .
Більше того, згідно висновку експерта № 1222/025 від 05.05.2025 вартість належної частки ОСОБА_4 складає 212 142,19 коп. Невеликий розмір компенсаційної вартості частки у спірному майні виключає можливість придбання ним іншого житла, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», відповідно до якої неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.
За таких обставин, припинення права ОСОБА_4 на його частку в квартирі завдасть істотної шкоди його інтересам як співвласника, адже є позбавленням права власності неповнолітнього на наявне у нього житло.
До подібних висновків про те, що відсутність іншого житла є істотною шкодою при вирішенні питання про припинення права на частку дійшов також Верховний Суд у постанові від 21 липня 2021 року у справі №736/659/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Обгрунтовуючи позов, позивачі вказують, що спільне користування квартирою разом із відповідачем категорично ними заперечується, а виділення йому окремої кімнати становитиме непропорційне втручання в їхнє право власності, оскільки їх частки є значно більшими ніж частка ОСОБА_4 та просять застосувати до спірних правовідносин правову позицію викладену в Постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 21.02.2024 року в справі №754/14960/20 та правову позицію викладену в постанові Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 року у справі №760/8958/15-ц.
Однак, суд критично оцінює такі твердження позивачів, оскільки у провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває також справа № 686/31177/24 за позовом ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом його вселення до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та встановлення порядку користування спірною квартирою шляхом виділення йому у користування відокремленого житлового приміщення. Згідно висновку експерта у даній справі, спільне користування співвласників спірною квартирою є можливим.
Також згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної квартири АДРЕСА_1 , наявне самочинне будівництво, відповідно до якого загальна площа становить (кв.м): 134,5, Житлова площа (кв.м): 88,7. Площа самочинно збудованого (кв.м): 90,5 кв.м. У випадку узаконення самочинного будівництва, частка ОСОБА_4 від загальної площі 134,5 кв.м буде значно більшою, ніж частка від площі 45,1 кв.м., а відтак значно більшою буде вартість цієї частки.
Відтак, прийняття рішення про припинення права на частку у спірній квартирі ОСОБА_4 буде порушувати його права та вимоги співмірності і пропорційності.
Так, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачами не доведено ті обставини, що наявність у відповідача 2/15 частки власності на квартиру, яка є незначною, становить непропорційне втручання в їхнє право власності, оскільки їх частки є значно більшими ніж частка ОСОБА_4 .. Тоді як припинення права ОСОБА_4 на його частку в квартирі завдасть істотної шкоди його інтересам як співвласника з урахуванням тих обставин, що у нього відсутнє будь-яке інше житло і позбавлення його права власності на частку в квартирі становитиме непропорційне втручання у володіння своїм майном.
За таких обставин, суд не вбачає порушення прав позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні та розпорядженні належним їм майном, а тому в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в інтересах якого діє його законний представник - ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Хмельницької міської ради про припинення права власності на 2/15 частки квартири АДРЕСА_1 та стягнення грошової компенсації в сумі 212 142 грн. 19 коп. - слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 13, 76-81, 263; 264; 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в інтересах якого діє його законний представник - ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Хмельницької міської ради про припинення права власності на 2\15 частки квартири АДРЕСА_1 та стягнення грошової компенсації в сумі212142 грн. 19 коп. - залишити без задоволення.
Повний текст рішення суду виготовлено 12.11.2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до
Хмельницького апеляційного суду.
Позивачі: ОСОБА_2 . адреса:
АДРЕСА_6 .
ОСОБА_3 .
АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_4 .
АДРЕСА_8 .
Суддя