12 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 62024240030001215,-
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором та відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 5 ст. 407 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05 січня 2026 року.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України визначений розмір застави - 242 240 грн. та встановлені обов'язки, передбачені ст.194 КПК України у разі її внесення.
На таке судове рішення захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу із проханням ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити, або зменшити розмір застави до мінімального.
Вважає, що прокурор не вказав, які конкретно матеріали кримінального провадження доводять наявність зазначених в клопотанні та ухвалі суду ризиків.
Твердить, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має ряд хронічних та інфекційних захворювань, один з яких це - гепатит С.
Вказує, що під час проведення медичного огляду для поміщення в ІТТ в ОСОБА_7 виявили ознаки туберкульозу, також в нього розлад психіки та поведінка внаслідок вживання декількох препаратів та психоактивних речовин.
Звертає увагу на те, що згідно довідки ВЛК підозрюваний потребує лікування в ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» не менше ніж 21 календарний день.
Провадження №11-сс/822/348/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Твердить, що відмова у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку підозрюваного на волі, дасть можливість працювати та забезпечувати сім'ю, а також не буде перешкоджати повному, всебічному і об'єктивному розслідуванню.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається із наданих матеріалів, 08.08.2024 року до ЄРДР внесені відомості №62024240030001215 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а.с.6-7).
08.11.2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно підозри, солдат ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , у порушення вимог закону, 13.05.2024 самовільно залишив розташування цієї військової частини та вибув за місцем свого постійного проживання, де проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язаний з проходженням військової служби до моменту його затримання 08.11.2025, тобто вчинив самовільне залишення місця служби, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Наразі ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за який законом встановлене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На користь існування такого ризику свідчить і те, що підозрюваний тривалий час ухилявся від проходження військової служби, до військової частини не повертався без поважних причин,як вказував прокурор.
Апеляційний суд враховує,що підозрюваний зареєстрований в ОКНП «ЧОНД» з 2011 року з діагнозом - гостра алкогольна інтоксикація, 10.06.2025 року звернувся з розладом психіки та поведінки внаслідок вживання метадону, марихуани, солей, гостра інтоксикація, а 07.08.2025 року повторно з гострою інтоксикацією метадоном та солями (а.с.12).
Разом з тим, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого військового кримінального правопорушення, під час дії воєнного стану, що свідчить про фактичну тяжкість цього злочину та може свідчити,що підозрюваний вчинятиме і інші військові кримінальні правопорушення,пов'язані з невиконанням обов'язків по службі (непокору, порушення військової дисципліни, відмову від виконання наказів командирів, ін)
Отже, слідчий суддя правильно зважив на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому, системний аналіз змісту ч.2 ст.177, п.2 ч.1 ст.194 КПК свідчить, що слідчий суддя, встановлюючи наявність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, керується стандартом переконання «достатні підстави», який є значно нижчим у порівнянні зі стандартами доказування «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом».
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду.
Отже, всупереч доводам апелянта, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є доведеним, а висновки слідчого судді про те, що більш м'який запобіжний захід на цій стадії провадження не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, відповідає фактичними обставинам провадження.
Дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий,має неповнолітнього сина, не є на даному етапі провадження, зважаючи на встановлені ризики та фактичні обставини кримінального правопорушення, підставою для пом'якшення запобіжного заходу.
При визначенні розміру застави слідчий суддя взяв до уваги характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , врахував обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підстав вважати, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, судова колегія не вбачає та вважає доводи захисника про зменшення розміру застави необґрунтованими.
На думку судової колегії, перспектива втрати такого розміру застави буде належною гарантією задля запобігання встановленим ризикам.
Суду не були надані докази про те, що за станом здоров'я ОСОБА_7 не може утримуватись у СІЗО.
Наведені апелянтом доводи не є достатніми для скасування судового рішення, а тому подану захисником апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справа та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чернівецького районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: Судді:
_______________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2