Номер провадження 22-з/821/148/25 Справа № 711/2741/20 Категорія: 310000000 Головуючий по 1 інстанції Демчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
12 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Карпенко О.В., Новікова О.М.
секретар Івануса А.Д.
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1
представник скаржника - адвокат Ковальов Віктор Михайлович
боржник - ОСОБА_2
зацікавлена особа - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
представники зацікавленої особи - Педченко Володимир Сергійович, Скрипка Тетяна Віталіївна
особа, що подала заяву про ухвалення додаткового рішення: представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов Віктор Михайлович
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця щодо виконання рішення у справі № 711/2741/20, зацікавлена особа: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник ОСОБА_2 , -
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2025 року скаргу задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. в рамках ВП 69893230, що полягає у несвоєчасній перевірці майнового стану боржника у строки, встановлені ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження».
Додатковою ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова В.М. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними ухвалами суду, Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) оскаржив їх до суду апеляційної інстанції.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2025 року апеляційні скарги представника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Педченка В.С. залишено без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2025 року та додаткову ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2025 року залишено без змін.
29 жовтня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова В.М. про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить вирішити питання про розподіл витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та стягнути на користь ОСОБА_1 15 000 грн. витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Заява обґрунтована тим, що представництво інтересів ОСОБА_1 в суді, в тому числі в апеляційній інстанції здійснював адвокат Ковальов В.М., що підтверджено складеними документами та ордером адвоката, що міститься в матеріалах цивільної справи. Загальна вартість наданих на стадії апеляційної інстанції послуг згідно договору становить 15 000 грн. і даний факт підтверджено звітом від 29 жовтня 2025 року про виконання договору щодо надання правничої допомоги з детальним описом робіт, а також Актом від 29 жовтня 2025 року прийому-передачі наданих послуг, підписаних сторонами без зауважень. Апеляційні скарги представника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Педченка В.С. залишено без задоволення, а ухвали суду без змін.
Зазначено, що ОСОБА_1 звертаючись до суду із скаргою зазначила про попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу під час розгляду даної скарги, а саме 15 000 грн. у кожній судовій інстанції (в тому числі і в апеляційній інстанції).
У відзивах на апеляційні скарги представником ОСОБА_1 - адвокатом Ковальовим В.М. було зазначено, що докази на підтвердження надання правничої допомоги буде надано додатково згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень ч. ч.3, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (як у даній справі).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Апеляційним судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Ковальов В.М., що підтверджується договором про надання правової допомоги б/н від 28 серпня 2024 року (т. 2 а.с. 37-38) та ордером № 1541193 від 29 серпня 2024 року (т.2 а.с. 36).
У відзивах на апеляційну скаргу представником ОСОБА_1 - адвокатом Ковальовим В.М. вказано, що скаржник станом на момент написання відзиву очікує понести судові витрати на правничу допомогу орієнтовно 15 000 грн. Оскільки розгляд справи не закінчився, точно спрогнозувати всі витрати не можливо і вони будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду та після виконання усього обсягу необхідних процесуальних дій у справі.
До заяви додано ордер № 1541193 від 29 серпня 2024 року, договір про надання правової допомоги б/н від 28 серпня 2024 року, Звіт про виконання договору щодо надання правової допомоги (детальний опис правничої допомоги) від 29 жовтня 2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 29 жовтня 2025 року, рахунок від 29 жовтня 2025 року за договором про надання правової допомоги.
Згідно звіту про виконання договору щодо надання правової допомоги (детальний опис робіт) від 29 жовтня 2025 року (т. 2 а.с. 39) адвокат Ковальов В.М. надав скаржнику ОСОБА_1 послуги в суді апеляційної інстанції, які складаються з подачі до суду заяви про відсутність належних доказів направлення апеляційної скарги всім учасникам справи, підготовлено і подано відзиви на апеляційні скарги Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2025 року та додаткову ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2025 року, подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони.
Заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до апеляційного суду у визначений законом п'ятиденний строк з моменту ухвалення постанови і сторона до закінчення судових дебатів у справі зробила відповідну заяву про подачу такої заяви.
Ознайомившись з поданими до суду документами на підтвердження витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до стягнення сума в розмірі 15 000 грн. за виконану адвокатом роботу є надміру завищеною, виходячи з наступного.
Колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відзиви на апеляційні скарги ґрунтується на доводах, викладених в суді першої інстанції та зроблених судом першої інстанції висновках. Представник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов В.М. не приймав участі в судовому засіданні, попередньо подавши заяву про розгляд справи без його участі (т. 2 а.с. 6).
З урахуванням вищевикладеного, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 367, 381-384 ЦПК України,апеляційний суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 12 листопада 2025 року.
Судді