Номер провадження 22-ц/821/1850/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №696/1599/24 Категорія: 302070000 Білопольська Н. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
06 листопада 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Станіслава Торопчина на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2025 року у справі за позовом керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою, -
У грудні 2024 року керівник Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі рішення Черкаської обласної ради від 06 червня 2008 року № 18-13/V виготовлено технічну документацію та розпорядженням голови Кам'янської районної державної адміністрації № 311 від 24 грудня 2009 року затверджено проект із землеустрою з організації та встановлення меж території ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Козацькі майдани».
Відповідно до проекту землеустрою встановлені межі ботанічної пам'ятки природи загальною площею 3,9969 га.
Кам'янською міською радою в особі голови Шамрая О.Г. 07 липня 2008 року підписано охоронне зобов'язання, яке зареєстроване в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області за № 19.
На підставі охоронного зобов'язання Кам'янська міська рада взяла на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Козацькі майдани».
В порушення вимог охоронного зобов'язання, Кам'янська міська рада своїм рішенням № 9-22 від 25 травня 2018 року змінила категорію земельної ділянки на землі сільськогосподарського призначення з категорією - для городництва та передала її в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 25 серпня 2018 року, для городництва строком на 10 років, з орендною платою 7% від нормативної грошової оцінки землі, що на момент укладення договору складає 24863,82 грн. в рік.
В результаті передачі в оренду земельної ділянки 7121810100:02:000:1055 без обмежень у використанні, передбачених природоохоронним законодавством, органом місцевого самоврядування незаконно віднесено її до земель сільськогосподарського призначення - земельні ділянки для городництва, оскільки на час прийняття відповідних рішень об'єкт природно-заповідного фонду - ботанічна пам'ятка природи «Козацькі майдани» уже була створена та передана на підставі охоронного зобов'язання від 07 липня 2008 року під охорону Кам'янській міській раді.
Вважає, що приймаючи рішення № 9-22 від 25 травня 2018 року щодо укладання договору оренди землі з ОСОБА_1 та віднесення земельної ділянки до категорії землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для городництва Кам'янською міською радою незаконно змінено категорію спірної земельної ділянки та її цільове призначення.
Окрім того, вказав, що земельна ділянка з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 належить до земель природно-заповідного фонду у зв'язку з розташуванням на ній об'єкта природно-заповідного фонду, що узгоджується із висновками Верховного Суду, зокрема, викладеними у постановах від 31 липня 2019 року в справі № 813/4701/16, від 20 червня 2023 року в справі № 554/10517/16-ц.
За таких обставин надання спірній земельній ділянці цільове призначення - для городництва жодним чином не впливає та не може вплинути на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її використання за таким призначенням, оскільки з часу створення у 2008 році ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Козацькі майдани» ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об'єкта природно-заповідного фонду.
На підставі викладеного прокурор просив суд:
- усунути перешкоди власнику - Кам'янській територіальній громаді в особі Кам'янської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження ботанічною пам'яткою природи місцевого значення «Козацькі майдани», яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 загальною площею 8,44 га, шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 25 серпня 2018 року;
- усунути перешкоди власнику - Кам'янській територіальній громаді в особі Кам'янської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження ботанічною пам'яткою природи місцевого значення «Козацькі майдани», яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 загальною площею 8,44 га, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути на користь Кам'янської територіальної громади в особі Кам'янської міської ради земельну ділянку площею 8,44 га з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055, одночасно скасувавши держану реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 27365222 від 31 липня 2018 року, яким за ОСОБА_1 зареєстроване право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 загальною площею 8,44 га;
- усунути перешкоди власнику - Кам'янській територіальній громаді в особі Кам'янської міської ради у користуванні та розпорядженні ботанічною пам'яткою природи місцевого значення «Козацькі майдани», яка розташована на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 8,44 га з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням: для сільськогосподарського призначення, категорія земель: для городництва, виключивши відповідні відомості про це з Державного земельного кадастру.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2025 року закрито провадження у справі за позовом керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в частині:
- усунення перешкоди власнику - Кам'янській територіальній громаді в особі Кам'янської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження ботанічною пам'яткою природи місцевого значення «Козацькі майдани», яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 загальною площею 8,44 га, шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 25 серпня 2018 року;
- усунення перешкоди власнику - Кам'янській територіальній громаді в особі Кам'янської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження ботанічною пам'яткою природи місцевого значення «Козацькі майдани», яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 загальною площею 8,44 га, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути на користь Кам'янської територіальної громади в особі Кам'янської міської ради земельну ділянку площею 8,44 га з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055, одночасно скасувавши держану реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 27365222 від 31 липня 2018 року, яким за ОСОБА_1 зареєстроване право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 загальною площею 8,44 га.
Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2025 року відмовлено у позові керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, в частині усунунення перешкоди власнику - Кам'янській територіальній громаді в особі Кам'янської міської ради у користуванні та розпорядженні ботанічною пам'яткою природи місцевого значення «Козацькі майдани», яка розташована на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 8,44 га з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням: для сільськогосподарського призначення, категорія земель: для городництва, виключивши відповідні відомості про це з Державного земельного кадастру.
Рішення суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка перебувала у державній власності та в силу ст. 122 ЗК України повноваження щодо розпорядження нею належали Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області, як такої, що розташована поза межами населених пунктів.
04 квітня 2018 року на підставі наказу Держгеокадастру у Черкаській області спірна земельна ділянка була передана Кам'янській міській раді Черкаської області у комунальну власність та зареєстрована в державному реєстрі речових прав
З досліджених судом доказів не вбачається, що відповідач ОСОБА_1 приймав будь-яке рішення стосовно спірної земельної ділянки (видав відповідний наказ, приймав рішення, розпорядження), на підставі якого вносилися відповідні записи до Державного земельного кадастру.
Суд звернув увагу на те, що прокурор має право звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки, якщо вважає, що така реєстрація порушує інтереси держави. Це може стосуватися випадків незаконної зміни цільового призначення земельної ділянки або інших порушень законодавства при її реєстрації.
Відповідачем у таких справах, зазвичай, є орган, який здійснив реєстрацію, наприклад, орган місцевого самоврядування, якщо рішення приймала рада, або територіальний орган Держгеокадастру, якщо реєстрація проводилася ним.
Таким чином, суд зауважив, що прокурор має право звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, коли ця реєстрація порушує інтереси держави, і він діє в інтересах держави як самостійний позивач, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.
Суд дійшов висновку про те, що прокурор не довів належними та допустимими доказами, що саме відповідач ОСОБА_1 повинен відповідати за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7121810100:02:000:1055.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Станіслав Торопчинподав апеляційну скаргу в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з недотриманням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що розташування земельної ділянки з кадастровим номером 7121810100:02:0001055 у межах об'єкту природно-заповідного фонду - ботанічної пам'ятки природи «Козацькі майдани» відповідно до чинного законодавства свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює передання цієї земельної ділянки в оренду з цільовим призначенням - для городництва після створення ботанічної пам'ятки природи.
Вказує, що оскільки уповноваженим органом на скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки у державному земельному кадастрі покладається на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, у зв'язку з чим у позовній заяві ставилось питання про залучення до справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Зауважує, що приймаючи рішення про передачу земельної ділянки в оренду. Орган місцевого самоврядування всупереч вимогам ст. 20 ЗК України змінив категорію та цільове призначення земельної ділянки, яка входить до складу території об'єкту природно-заповідного фонду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Топор І.О. вказує, що в постанові Верховного Суду від 30 квітня 20205 року у справі №552/4374/22 (провадження №61-16967св24, в пункті 53 зазначено: «У разі якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача».
Кам'янська міська рада не є відповідачем у справі і тому позов пред'явлений до неналежного відповідача, що також є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Також звернуто увагу, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.
В даному випадку земельна ділянка під Ботанічну пам'ятку природи місцевого значення «Козацькі майдани» не була сформована. Кадастровий номер не присвоєний і дані стосовно земельної ділянки не були внесені. Сформована вона лише 28.03.2025 року і після цього були внесені зміни до договору оренди.
Зазначає, що Кам'янська міська рада отримала дану земельну ділянку вже сформованою з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення. Міська рада не змінювала її цільового призначення.
При цьому, ОСОБА_1 отримав в оренду розорану земельну ділянку без будь-якої степової рослинності. Він не міг знищити чи пошкодити дану рослинність, так як її на той момент не існувало.
Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Черкаської обласної ради від 06 червня 2008 року № 18-13/V «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду області» вирішено затвердити пропозицію обласної державної адміністрації про оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду області, що мають особливе природоохоронне та естетичне значення і підлягають охороні. Запропоновано землекористувачам та землевласникам спільно з місцевими радами протягом року розробити документацію про встановлення меж відповідних територій в натурі (а.с. 32).
Як вбачається із додатку до рішення обласної ради, затверджений перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду області, що мають особливе природоохоронне та естетичне значення і підлягають охороні (а.с. 33).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 04 квітня 2018 року № 23-1620/14-18-СГ передано Кам'янській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1176,6833 га, які розташовані в адміністративних межах Кам'янської міської ради, Тимошівської, Юрчиської сільських рад Кам'янського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі (а.с. 34).
Із акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05 квітня 2018 року вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передає із державної власності, а Кам'янська міська рада Черкаської області приймає у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком (а.с. 35-40).
Рішенням Кам'янської міської ради від 27 квітня 2018 року № 8-32 прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Кам'янської територіальної громади в межах території Кам'янської міської ради, Юрчиської сільської ради, Тимошівської сільської ради згідно таблиці 1 (а.с. 41).
Водночас із загальних відомостей про земельну ділянку вбачається, що кадастровий номер земельної ділянки: 7121810100:02:000:1055; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); площа - 8,4400 га (а.с. 42).
Відповідно до витягу № НВ-9948768782024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастровий номер земельної ділянки: 7121810100:02:000:1055, грошова оцінка - 316 894,73 грн. (а.с. 43).
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 381237576 вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер 7121810100:02:000:1055, площею 8,44 га для городництва зареєстрована 14 червня 2018 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 20 червня 2018 року (а.с. 50-52).
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 128224465, земельна ділянка, кадастровий номер: 7121810100:02:000:1055, площею 8,44 га, цільове призначення: для городництва, 14 червня 2018 року внесено актуальну інформацію про право власності на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення її державної у комунальну власність, виданого 05 квітня 2018 року на підставі наказу № 23-1620/14-18-СГ від 04 квітня 2018 року Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 8-32, від 27 квітня 2018 року Кам'янської міської ради (а.с. 53).
Окрім того, суду надано проект землеустрою з організації та встановлення меж території ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Козацькі майдани» в адмінмежах Кам'янської міської ради Кам'янського району Черкаської області (а.с. 55-68).
Згідно листа Черкаської обласної військової адміністрації від 05 січня 2024 року за № 455/01/01-58, який надійшов на адресу Кам'янської міської ради Черкаської області, запропоновано вжити заходи у сфері природно-заповідного фонду (а.с. 203-205).
Рішенням Кам'янської міської ради Черкаської області від 19 квітня 2024 року № 60-18 надано дозвіл виконавчому комітету Кам'янської міської ради на розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення «Козацькі майдани», місце знаходження, за межами м. Кам'янка, площею 8,4400 га з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 (а.с. 206).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель № НВ-4800423392024 від 26 червня 2024 року внесено загальні відомості про обмеження у використанні земель: обліковий номер 009:001050:00000037, Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Козацькі майдани» площею 3,9969 га (а.с. 207-211).
Рішенням Кам'янської міської ради № 68-56 від 13 вересня 2024 року надано виконавчому комітету Кам'янської міської ради дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 8,4400 га з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 за межами м. Кам'янка (Козацькі майдани) (а.с. 212).
З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -3200420852025, кадастровий номер 7121810100:02:000:1055, вбачається: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення 01.07 для городництва; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки пам'ятки природи площею 3,8690 га; вид обмеження - охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта енергетичної системи площею 0,2429 га; вид обмеження - охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта енергетичної системи площею 0,4076 га (а.с. 213-224).
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).
До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (стаття 18 ЗК України).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 ЗК України).
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частини перша, друга статті 20 ЗК України тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 20 ЗК України).
Відповідно до пунктом «г» частини першої статті 150 ЗК України землі природно-заповідного фонду належать до особливо цінних земель.
Погодження питань, пов'язаних із зміною цільового призначення особливо цінних земель державної та комунальної власності, припиненням права постійного користування ними відповідно до цього Кодексу належить до повноважень Верховної Ради України (пункт «ґ» статті 6 ЗК України).
Статтею 43 ЗК України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі статтею 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 45 ЗК України).
У частині третій статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку.
У частині першій та третій статті 152 ЗК України визначено, що власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі: шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (провадження № 14-76цс22) дійшла висновку, що зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону № 2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов'язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку. За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов.
Суд першої інстанції, розглядаючи позов у частині скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7121810100:02:000:1055 у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням: для сільськогосподарського призначення, категорія земель для городництва, виходив з того, що відповідачем у справі є ОСОБА_1 , який не приймав будь-якого рішення з приводу спірної земельної ділянки, на підставі якого вносились записи до Державного земельного кадастру, а тому заявлена вимога заявлена до неналежного відповідача.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення викладені у відзиві відповідача, вважає, що висновки суду є обґрунтованими.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Як установлено з матеріалів справи, земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7121810100:02:000:1055, площею 8,44 га зареєстрована 30.03.2018 відділом у Кам'янському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
04 квітня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області видано наказ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, яким передано Кам'янській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1176,6833 га, які розташовані в адміністративних межах Кам'янської міської ради, Тимошівської, Юрчинської сільських рад Кам'янського району Черкаської області згідно з актом приймання - передачі.
Рішенням Кам'янської міської ради №8-32 від 27.04.2018 року «Про прийняття у комунальну власність Кам'янської територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення» прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Кам'янської територіальної громади в межах території Кам'янської міської ради, Юрчинської сільської ради, Тимошівської сільської ради.
Отже, саме Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області зареєструвало спірну земельну ділянку, визначивши категорію земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Визначення позивачем у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Відповідно до вимог статті 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
За змістом наведених норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.
Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Таким чином, пред'явлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Прокурор в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради Черкаського району Черкаської області звернувся із заявленим позовом до відповідача - ОСОБА_1 , не зазначивши обставин, з якими він пов'язує порушення чи не визнання права міської ради відповідачем у даній частині позову.
Аргументи апеляційної скарги у тій частині, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору не може бути враховано колегією суддів, як належне обґрунтування визначення сторін у справі.
Цивільно-процесуальним законодавством врегульовано питання щодо сторін та кола інших учасників справи, які приймають участь у її вирішенні, з наділенням їх як процесуальними правами, так і обов'язками.
Статтею 53 ЦПК України врегульований процесуальний статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Виходячи з позовної вимоги заявленої прокурором щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки належним відповідачем є саме Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Процесуальна участь даного учасника в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору не захистить порушене право позивача, у даному випадку держави в особі міської ради, оскільки матеріально-правова вимога заявлена до особи у даному спорі, яка жодних рішень з приводу визначення категорії спірної земельної ділянки та її реєстрації не приймала.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про законність судового рішення. Висновки суду першої інстанції прокурором належним чином не спростовані.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Станіслава Торопчина - залишити без задоволення.
Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2025 року.
Судді: