Провадження № 11-кп/821/585/25 Справа № 392/1727/19 Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
представника цивільного
відповідача ПАТ
«СК «ПЗУ Україна» ОСОБА_8 ,
представника потерпілих ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019120000000158 за апеляційними скаргами представника ПАТ «СК «ПЗУ Україна» - ОСОБА_10 , представника ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» ОСОБА_11 на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2023 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Цивільний позов ОСОБА_12 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_12 : витрати на поховання у розмірі 94656,27грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3240грн., моральну шкоду у розмірі 25038 грн., всього страхової виплати в сумі 122933грн.
Стягнуто з ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна» на користь ОСОБА_12 у відшкодування моральної шкоди 500000 грн., 12960 грн. майнової шкоди у виді витрат на професійну правничу допомогу, всього 512960 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_13 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_13 : 150228 грн. страхової виплати у зв'язку із втратою годувальника, 25038 грн. моральної шкоди, 4082 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього страхової виплати в сумі 179348 грн.
Стягнуто з ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна» на користь ОСОБА_13 : 500000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 11618 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього 511618 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 29360 грн.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду ОСОБА_7 визнана винною в тому, що вона 20.06.2019 близько 09.45 год., керуючи автомобілем марки "KIA Sorento", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав на праві власності ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна», рухаючись на 645-му км плюс 196м автодороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка зі сторони м.Умань Черкаської області в напрямку м.Кропивницький, не виконала вимоги пунктів 1.2, 1.5, 2.3 (б,д), 10.1 та 11.2 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), рухаючись на спуск, не вибрала безпечну швидкість руху, своєчасно не відреагувала на зміну напрямку дороги праворуч, виїхала на зустрічну смугу руху та допустила зіткнення автомобіля "KIA Sorento" з лівим переднім та заднім колесами причепа-платформи «KRONE AZW 18», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився в складі автопоїзду з вантажним контейнеровозом марки «DAF FX 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_14 , а потім після зіткнення з причепом - платформою на смузі зустрічного руху автомобіль "KIA Sorento" зіткнувся з автомобілем марки "Mersedes-Benz 208D", реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_15 , а після зіткнення з автомобілем "Mersedes-Benz 208D", на смузі зустрічного руху сталося лобове зіткнення автомобіля "KIA Sorento", яким керувала ОСОБА_7 , з автомобілем марки "Geely CK", реєстраційний номер НОМЕР_5 , яким керував водій ОСОБА_16 , що рухався зі сторони м. Кропивницького в напрямку м. Умань.
У наслідок зіткнення транспортних засобів автомобіля "KIA Sorento" та автомобіля "Geely CK" водій ОСОБА_16 отримав тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, внаслідок яких настала смерть потерпілого.
Вимоги апеляційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі з доповненнями представник ПАТ «СК «ПЗУ Україна» - адвокат ОСОБА_17 просить змінити оскаржуваний вирок в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_13 та ОСОБА_12 до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди. Частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_13 , ОСОБА_12 в межах ліміту страхового відшкодування в розмірі 200 000 грн., а саме позовні вимоги ОСОБА_12 в частині стягнення витрат на поховання задовольнити частково в розмірі 50076 грн., позовні вимоги ОСОБА_13 в частині стягнення страхової виплати у зв'язку з втратою годувальника задовольнити частково у розмірі 99 848 грн. В решті позовних вимог ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2023 залишити без зміни.
Окрім того просить вирішити питання про поворот виконання вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2023 в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_13 , ОСОБА_12 до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що відповідно до п.27.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 (далі - Закон) загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Згідно з страховим полісом ЕР №125552814 встановлено ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, завдану майну у розмірі 100 000 грн. та за шкоду, завдану життю та здоров'ю у розмірі 200 000 грн.
Звертає увагу, що при вирішенні цивільних позовів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 судом першої інстанції не було взято до уваги вищевказані положення Закону та ототожнено поняття «потерпілі», визначене Законом з потерпілими, які визнані такими в межах розгляду вказаного кримінального провадження, в зв'язку з чим помилково вважав, що ліміт відповідальності за Полісом за шкоду, завдану життю та здоров'ю, становить 200 000,00 грн. на кожного з таких потерпілих, внаслідок чого було допущено переліміт сум страхових відшкодувань за одним Полісом і стягнуто зі Страховика страхове відшкодування на загальну суму 294 960,27 грн., що на 94960,27грн. перевищує встановлений Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт, за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю у розмірі 200 000, 00 грн.
Також зазначає, що з цивільного позову ОСОБА_12 , вбачається, що вона просила стягнути з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 18 602 грн. - витрати на похорони та ритуальні послуги, 39420 грн. - витрати на встановлення надгробного пам'ятника та 25 038,00 грн. - моральної шкоди, всього - 89 060 грн. Витрати на проведення поминальних обідів в розмірі 36 634,27 грн. позивач просила стягнути з ОСОБА_7 . Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_12 , суд стягнув з ПрАТ СК «ПЗУ Україна», крім заявлених нею витрат на поховання, встановлення надгробного пам'ятника та моральної шкоди, також витрати на проведення поминальних обідів. Таким чином, загальних розмір страхової виплати, стягнутої з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» складає 119 694,27 грн., з яких 94 654,27 грн. складають всі витрати на поховання, включаючи поминальні обіди.
Водночас, стягуючи з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_12 94 654,27 грн. витрат на поховання, суд першої інстанції вийшов за межі субліміту відповідальності Страховика, оскільки відповідно до вищевказаної норми Закону (п. 27.4. ст. 27) загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, тобто 50 076 грн.
Окрім того, судом до відшкодування витрат на поховання було віднесено витрати на проведення поминальних обідів в розмірі 36 634,27 грн., що не належать до витрат, пов'язаних із похованням.
З цього приводу представник цивільного відповідача посилається на усталену практику Верховного Суду, викладену в постановах від 19.03.2020 у справі № 185/687/18 (провадження №51-4995км19), від 09.10.2019 у справі № 753/23826/16-к (провадження № 51-3002км19).
Враховуючи вказане, зазначає, що розмір витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, що підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_12 згідно п.27.5. Закону становить 50 076 грн. (4173x12), а не 94 656,27 грн., як визначив суд. При цьому, стверджує, що загальний розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_12 відповідно до заявлених нею вимог становить: 50 076 грн. витрат на поховання та 25 038 грн. моральної шкоди, а всього 75 114 грн.
Щодо цивільного позову ОСОБА_13 , вказує, що, оскільки загальний розмір страхової виплати на користь ОСОБА_12 , яка підлягає відшкодуванню ПрАТ СК «ПЗУ Україна» становить 75 114 грн., то загальний розмір страхової виплати на користь ОСОБА_13 , яка підлягає відшкодуванню ПрАТ СК «ПЗУ Україна», не може перевищувати 124 886 грн.
Враховуючи, що вимоги про відшкодування моральної шкоди були заявлені обома цивільними відповідачами, то заявлені ОСОБА_13 вимоги про стягнення страхової виплати в зв'язку з втратою годувальника, враховуючи суму моральної шкоди в розмірі 25 038 грн., обмежуються сумою в розмірі 99 848 грн. (25038 грн. моральна шкода + 99848 грн. виплата у зв'язку з втратою годувальника = 124 886 грн.).
Водночас зазначає, що чинним законодавством передбачено, що страховик відшкодовує потерпілому страхове відшкодування у розмірі оціненої шкоди та в межах встановленого ліміту відповідальності, а особа винна у спричиненні ДТП і завданні шкоди сплачує різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» ОСОБА_18 просить змінити вирок суду першої інстанції та відмовити ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в задоволенні цивільного позову до ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА».
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суд неправильно вирішив цивільний позов ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» про стягнення моральної шкоди, оскільки ПАТ СК «ПЗУ Україна» відповідно до п.27.3 ст.27 Закону, повинен спочатку відшкодувати моральну шкоду у розмірі, що не перевищує 12 мінімальних заробітних, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, а саме 25038,00 грн., і лише після цього залишок суми може бути стягнуто з ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА».
Вважає, що суд під час розгляду справи не врахував, що автомобіль "KIA Sorento" згідно наказу 01/04А від 01.04.2019 був закріплений за іншим водієм товариства, при передачі вказаного автомобіля у розпорядження ОСОБА_7 , у відповідний наказ та посадову інструкцію не були внесені зміни. Водночас обвинувачена ОСОБА_7 під час ДТП не виконувала свої функціональні обов'язки, передбачених посадовою інструкцією і не перебувала у трудових відносинах з ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА».
Позиції учасників судового провадження.
У судове засідання потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , явка яких у судове засідання не є обов'язковою, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду не з'явилися, що відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК не перешкоджає проведенню розгляду.
Представник ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» ОСОБА_19 надіслав клопотання про розгляд справи щодо ОСОБА_7 за його відсутності.
Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
- представник СК «ПЗУ Україна», яка підтримала вимоги апеляційної скарги СК «ПЗУ Україна», пославшись на доводи, що в ній викладені; щодо апеляційної скарги ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» поклалась на розсуд суду;
- обвинувачена, яка залишила вирішення апеляційних скарг на розсуд суду;
- представник потерпілих, який заперечували проти задоволення апеляційних скарг;
- прокурор, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги СК «ПЗУ Україна»; вирішення питання вимог апеляційної скарги ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» поклав на розсуд суду.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного перегляду, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за який її засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК, вид та розмір призначеного засудженій покарання учасниками судового розгляду не оспорюються.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 неодноразово розглядалось судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05.06.2023 вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2023 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 26.01.2024 касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «СК «ПЗУ Україна» задоволено частково, ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 05.06.2023 в частині вирішення цивільного позову скасовано у цій частині призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25.11.2024 апеляційні скарги представника ПАТ «СК «ПЗУ Україна», директора ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» залишено без задоволення, вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2023 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2025 касаційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «СК «ПЗУ Україна» - ОСОБА_20 задоволено частково, ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25.11.2024 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи всі вищевказані судові рішення апеляційний суд переглядає законність вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2023 щодо ОСОБА_7 лише в частині вирішення цивільних позовів щодо страхового відшкодування шкоди на користь потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ПАТ «СК «ПЗУ Україна», адже в іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанції Верховним Судом у постановах від 26.01.2024 та 22.05.2025 не визнані незаконними чи необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги представника ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» ОСОБА_18 про відсутність юридичних підстав для стягнення на користь потерпілих матеріальної та моральної шкоди, колегія суддів уважає необґрунтованими з огляду на таке.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку належним чином вказав, що представник цивільного відповідача визнав факт того, що обвинувачена ОСОБА_7 на час виникнення ДТП перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна» на керівній посаді фінансового директора підприємства. Зазначене підтверджується відповідними документами та показаннями свідка ОСОБА_21 , який на час вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду директора вказаного товариства та підтвердив, що у період з 03 по 21 червня 2019 року обвинувачена перебувала у службовому відрядженні для вирішення питань господарської діяльності підприємства в с.Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області та використовувала службовий автомобіль підприємства.
Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_21 в сукупності із матеріалами кримінального провадження суд дійшов правильного висновку, що його показання узгоджуються з показаннями обвинуваченої ОСОБА_7 щодо обставин перебування останньої у відрядженні для вирішення питань господарської діяльності підприємства в с.Салгани Білгород-Дністровського району Одеської області, що по суті спростовують доводи апеляційної скарги щодо самовільного заволодіння ОСОБА_7 службовим автомобілем, що належав підприємству.
Враховуючи вказане, за встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду щодо наявності законних підстав для стягнення з ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» на користь потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Разом з тим доводи апеляційної скарги про неправильність вирішення судом першої інстанції цивільних позовів потерпілих до ПрАТ «УПСК» є частково обґрунтованими.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до приписів ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Зважаючи на це, при вирішенні цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
Апеляційний суд вбачає, що при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної шкоди у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 зазначених вище вимог закону суд першої інстанції належним чином не дотримався з огляду на таке.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 заподіяно матеріальну та моральну шкоду.
З метою відшкодування цієї шкоди потерпілі звернулися з цивільним позовом до ОСОБА_7 , ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» та СК «ПЗУ Україна».
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_13 зазначила, що внаслідок ДТП загинув її чоловік ОСОБА_16 , що стало для неї важкою психологічною травмою через втрату близької людини, просила стягнути на її користь: із СК «ПЗУ Україна» 25 038 грн. відшкодування моральної шкоди та 150 228 грн. одноразової виплати через втрату годувальника; із ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» 500 000 грн. відшкодування моральної шкоди; із ОСОБА_7 15 700 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_12 в обґрунтування позовних вимог вказала, що смерть сина завдала їй моральних страждань та фінансових витрат, пов'язаних із його похованням, просила стягнути на її користь: із ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 36 634,27 грн. (поминальні обіди), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 200 грн; із ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» 500 000 грн. відшкодування моральної шкоди; із СК «ПЗУ Україна» 25 038 грн. відшкодування моральної шкоди й матеріальну шкоду - на похорон і ритуальні витрати 18 602 грн. та на встановлення надгробного пам'ятника 39 420 грн.
За результатом судового розгляду місцевий суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих та постановив стягнути, зокрема, зі СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_13 (дружини) 150 228 грн. у зв'язку з втратою годувальника, 25 038 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 4082 грн. витрат на професійну правничу допомогу; на користь ОСОБА_12 (матері) - 94 656,27 грн. у рахунок відшкодування витрат на поховання, 3240 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 25 038 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Однак апеляційний суд не може погодитися з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої (тобто не більше) страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п. 1 ст. 9 Закону № 1961 -IV).
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п.4 ст.9 зазначеного Закону). Порядок і розмір страхової виплати визначається відповідно до статей 23 - 25 Закону.
Суд першої інстанції стягнув із СК «ПЗУ Україна» на користь потерпілих 294 960,27 грн. страхового відшкодування, тоді як відповідно до наявного в матеріалах справи поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.125552814 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 200 000 грн.
Тому розподіл страхового відшкодування між усіма позивачами має здійснюватися, виходячи із встановленої граничної страхової суми в розмірі 200 000 грн., та не може подвоюватися чи потроюватися.
Згідно зі ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Тобто, відповідальність юридичної або фізичної особи настає, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застраховано за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.
З урахуванням наведеного вище суд стягнув із СК«ПЗУ Україна» страхове відшкодування у більшому розмірі, ніж страхова сума установлена в полісі, таким чином, неправильно вирішив цивільний позов.
Окрім того, задовольняючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_12 в частині щодо відшкодування витрат на поховання у розмірі 94 656, 27 грн., суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно з п.27.4 ст.27 Закону страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Розмір мінімальної заробітної плати на день ДТП становив 4173 грн. Таким чином, загальний розмір витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, що може бути стягнено з СК«ПЗУ Україна», становить 50 076 грн. (4173x12). При цьому решту суми у рахунок відшкодування витрат на поховання у розмірі 7 946 грн. слід стягнути на користь ОСОБА_12 з ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА», як власника джерела підвищеної небезпеки.
Водночас, враховуючи вказане, також підлягають перерозподілу страхові виплати в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_13 щодо втрати годувальника між СК«ПЗУ Україна» та ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА».
Відповідно до вимог статті 979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписами статті 22 Закону (чинному на час ДТП) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
При цьому необхідно мати на увазі, що страхова сума це грошова сума, в межах якої (тобто не більше) страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Як вбачається з цивільного позову ОСОБА_13 просила стягнути з СК «ПЗУ Україна» 150 228 грн. страхової виплати у зв'язку з втратою годувальника. Враховуючи встановлений ліміт, який визначений страховим полісом № ЕР.125552814 у розмірі 200 000 грн., на користь ОСОБА_13 слід стягнути вказане відшкодування, розподіливши його шляхом зменшення зобов'язання страховика без зменшення загального розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, та збільшення відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, не покритої договором страхування.
Окрім того, суд першої інстанції ретельно не перевірив усіх вимог цивільного позову ОСОБА_12 , які стосуються стягнення коштів, витрачених на проведення поминальних обідів та не взяв до уваги, що церемонія поховання та церемонія поминання є зовсім різними поняттями.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
Виходячи з визначення поняття поховання, до витрат на поховання можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, що також викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 справа №496/1117/15-к, в якій зазначено, що витрати на поминальні обіди не відносяться до витрат, пов'язаних із похованням.
Згідно з п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника.
Відповідно до цих положень витрати на суму 36 634,27 грн., пов'язані з проведенням поминальних обідів, не належать до витрат на поховання, а тому суд безпідставно задовольнив вимоги у цій частині.
Вказане також узгоджується усталеною практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 19.03.2020 у справі №185/687/18 (провадження №51-4995км19), від 09.10.2019 у справі №753/23826/16-к (провадження №51-3002км19).
Розподіляючи суму відшкодування моральної шкоди потерпілим, апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.10.2023 у справі 711/1393/20 (провадження № 51-3032 км 21), та бере до уваги, що у разі зменшення зобов'язання страховика без зменшення загального розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, сума підлягає перерозподілу шляхом збільшення відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, не покритої договором страхування.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ТОВ «АРСЕЛОРМІТТАЛ ПЕКЕДЖІНГ УКРАЇНА» ОСОБА_11 залишити без задоволення, апеляційну скаргу представника ПАТ «СК «ПЗУ Україна» - ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільних позовів - змінити.
Цивільний позов ОСОБА_12 задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_12 : витрати на поховання у розмірі 50 076 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 240 грн., моральну шкоду у розмірі 25 038 грн., всього страхової виплати в сумі 78 354 грн.
Стягнути з ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна» на користь ОСОБА_12 у відшкодування моральної шкоди 500000 грн., 12960 грн. майнової шкоди у виді витрат на професійну правничу допомогу, 7 946 грн. - витрати на поховання, всього 520 906 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_13 задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_13 : 99 848 грн. страхової виплати у зв'язку із втратою годувальника, 25 038 грн. моральної шкоди, 4 082 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього страхової виплати в сумі 128 968 грн.
Стягнути з ТОВ «Арселорміттал Пекеджінг Україна» на користь ОСОБА_13 : 500 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 50 380 грн. шкоду, завдану смертю годувальника, 11 618 грн. витрат на професійну правничу допомогу, всього 561 998 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
У решті вирок залишити без зміни.
Повний текст ухвали оголосити 11 листопада 2025 року о 16.00 годині.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4