Номер провадження 22-ц/821/1589/25 Справа № 705/7128/24 Категорія: 311000000 Головуючий по 1 інстанції Душин О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
04 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Карпенко О.В., Новікова О.М.
секретар Івануса А.Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2
відповідач - Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради
представник відповідача - адвокат Андрощук Борис Миколайович
особа, що подала апеляційну скаргу: представник відповідача - адвокат Андрощук Борис Миколайович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради - адвоката Андрощука Бориса Миколайовича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради Черкаської області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в якому просив визнати незаконними та скасувати накази відповідача № 32/05-06 та № 33/05-06 від 23 вересня 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді доган до директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 ».
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 1971 року і по даний час ОСОБА_1 постійно працює на посаді директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області.
За період роботи позивач має ряд заохочень за сумлінне ставлення до своїх трудових обов'язків, до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання або несумлінне ставлення до виконуваної роботи жодного разу не притягувався.
Згідно умов контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року, укладеним між сторонами по справі, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду директора Уманської міської гімназії - школи естетичного виховання терміном на 6 років, тобто до 30 червня 2027 року.
Наказом відповідача № 42/05-06 від 26 жовтня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради ОСОБА_1 » позивачу було оголошено догану.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 травня 2023 року у справі № 705/124/23, яке вступило в законну силу, визнано незаконним та скасовано наказ Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради за № 42/05-06 від 26 жовтня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради ОСОБА_1 ».
Наказом Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, № 03/05-02 від 11 січня 2024 року «Про припинення контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 », а потім згідно іншого наказу відповідача № 05/05-02 від 22 січня 2024 року «Про припинення контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 », який за своїм змістом ідентичний попередньому наказу про припинення контракту, з позивачем з 22 січня 2024 року припинено контракт від 25 червня 2021 року.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року у справі № 705/950/24, визнано незаконним та скасовано наказ Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради № 05/05-02 від 22 січня 2024 «Про припинення контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 », поновлено позивача з 22 січня 2024 року на посаді директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради, та стягнуто з Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
В перший день виходу позивача на роботу після незаконного звільнення на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року у справі № 705/950/24 в частині його негайного виконання, 19 квітня 2024 року, ОСОБА_1 без достатніх правових підстав, без його належного попередження про наміри відповідача на його повторне звільнення, без надання йому часу на підготовку позиції захисту від незаконних обвинувачень, без витребування від нього пояснень відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України, наказом Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, № 23/05-02 від 19 квітня 2024 року «Про припинення контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 » вчергове звільнено із займаної посади.
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 11 вересня 2024 справа № 705/2989/24 наказ відповідача від 19 квітня 2024 року за № 23/05-02 було скасовано, поновлено позивача на роботі стягнуто середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Наказом від 23 вересня 2024 року № 63/05-02 з ОСОБА_1 вчергове було припинено контракт як з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року, який оскаржений позивачем окремою заявою в суді.
Крім того, 23 вересня 2024 року відповідач видав два накази № 32/05-06 та № 33/05-06 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 » які позивач просить скасувати.
Позивач вважає, що даними наказами грубо порушені його права, оскільки адміністрація відповідача видавши накази про накладення дисциплінарних стягнень не додержалася передбачених статтями 147-149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, не врахувала обставин, за яких вчинено проступок, не дочекалася письмових пояснень від ОСОБА_1 , що є підставою для скасування оспорюваних наказів.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними та скасовано накази Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради № 32/05-06 та № 33/05-06 від 23 вересня 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 ».
Рішення суду першої інстанції обгрунтовано тим, що відповідач, на якого в даній категорії справ лежить обов'язок надати суду докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку, не дочекавшись пояснень ОСОБА_1 порушив порядок застосування дисциплінарних стягнень, що є порушенням ч. 1 ст. 149 КЗпП України та повинно тягнути за собою скасування оскаржуваних наказів. Крім того, суд мотивував свій висновок тим, що відповідачем не було доведено, що позивача було вчасно повідомлено про поновлення на роботі та допущено до виконання своїх обов'язків з фактичним забезпеченням доступу до роботи, яку він виконував до свого незаконного звільнення. Під час судового розгляду справи не було встановлено протиправності поведінки ОСОБА_3 та причинного зв'язку з негативними наслідками і на момент накладення на позивача дисциплінарних стягнень, попередній керівник навчального закладу фактично не був звільнений із займаної посади.
В апеляційній скарзі Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2025 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішенням суду від 11 вересня 2024 року позивача поновлено на роботі та визнано наказ про його звільнення від 19 квітня 2024 року незаконним. Наказом Управління світи та гуманітарної політики Уманської міської ради № 61/05-02 від 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора Уманського ліцею № 2. Вказаний наказ було направлено листом на адресу позивача, який він отримав 17 вересня 2024 року та наступного дня повинен був з'явитися на роботі.
Судом першої інстанції не було враховано, що неналежне виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 виявляється в тому, що в період часу з 13 вересня 2024 року по 23 вересня 2024 року будучи поновленим на посаді директора, він не виконував розпорядження та не реагував на листи відповідача, не здійснив подачу документів до ЦНАПУ для внесення змін до Єдиного державного реєстру, не з'явився до управління для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі, акт прийому-передачі справ у навчальному закладі не підписував, на вимогу начальника Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради не надав трудову книжку для внесення запису про поновлення на роботі. Накази про застосування дисциплінарного стягнення прийняті у відповідності до вимог закону і підстав для їх скасування за наведеними в позовній заяві доводами немає.
Крім того, 23 вересня 2024 року о 16 год. 00 хв. відповідачем було особисто вручено ОСОБА_1 лист з проханням надати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. 18 вересня 2024 року, останній скористався своїм правом надання пояснень, зазначивши у розписці на копії листа, що поновлення позивача на роботі не завершено, необхідну інформацію надасть у найближчий час після фактичного поновлення на роботі.
У відзиві на апеляційну скаргу вказано, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду. Накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани винесені відповідачем без отримання пояснень позивача та без надання часу на написання таких пояснень. Крім того, в отриманому від відповідача листі був відсутній наказ про поновлення на роботі і з таким наказом позивач ознайомився під розпис 19 вересня 2024 року. Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради порушено порядок застосування дисциплінарних стягнень, що є порушенням ч. 1 ст. 149 КЗпП України та повинно тягнути за собою скасування оскаржуваних наказів. Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов обгрутованого висновку про задоволення позовних вимог, таке рішення відповідає встановленим обставинам справи та наданим сторонами доказам, а тому підстав для його скасування немає.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 01 липня 2021 року призначений на посаду директора навчально-виховного комплексу «Уманська міська гімназія школа естетичного виховання» Уманської міської ради Черкаської області.
Згідно із записом № 14 у трудовій книжці Навчально-виховний комплекс «Уманська міська гімназія - школа естетичного виховання» Уманської міської ради Черкаської області перепрофільована та змінено найменування на Уманський ліцей № 2 Уманської міської ради Черкаської області.
Наказом Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради № 42/05-06 від 26 жовтня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради ОСОБА_1 », позивачу було оголошено догану.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 травня 2023 року у справі № 705/124/23, яке вступило в законну силу, визнано незаконним та скасовано наказ Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради за № 42/05-06 від 26 жовтня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради ОСОБА_1 ».
Відповідно до наказу Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради № 03/05-02 від 11 січня 2024 року «Про припинення контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 », а потім згідно іншого наказу від 22 січня 2024 року № 05/05-02 «Про припинення контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 », який за своїм змістом ідентичний попередньому наказу про припинення контракту, з позивачем з 22 січня 2024 року було припинено контракт від 25 червня 2021 року.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року у справі № 705/950/24, визнано незаконним та скасовано наказ Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради № 05/05-02 від 22 січня 2024 року «Про припинення контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 », поновлено позивача з 22 січня 2024 року на посаді директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради, та стягнуто з Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради 88 501,77 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без вирахування податків, зборів та обов'язкових платежів.
Після поновлення на роботі на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року у справі № 705/950/24 в частині його негайного виконання, 19 квітня 2024 року ОСОБА_1 наказом Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради № 23/05-02 від 19 квітня 2024 року «Про припинення контракту з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року ОСОБА_1 » позивача було вчергове звільнено із займаної посади.
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 11 вересня 2024 справа № 705/2989/24 наказ Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради від 19 квітня 2024 року за № 23/05-02 було скасовано, поновлено позивача на роботі стягнуто середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 98 725,50 грн.
Наказом від 23 вересня 2024 року № 63/05-02 з позивачем було припинено контракт як з директором закладу загальної середньої освіти м. Умані від 25 червня 2021 року., який ним оскаржений окремою заявою в суді.
23 вересня 2024 року Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради видало ще два накази № 32/05-06 та № 33/05-06 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до директора Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 .
Наказом від 23 вересня 2024 року № 32/05-06 за порушення трудової дисципліни, зокрема за неналежне виконання трудових обов'язків, а саме, передбачених у розділі 3 підпункту 1 пунктом 1 контракту з директором закладу середньої освіти м. Умані від 30 червня 2021 року, обов'язку дотримуватися Статуту закладу освіти, а саме порушення Додатку 1 до п. 5.1.1. Колективного договору між адміністрацією й профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області на 2022-2026 роки «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області», затвердженого постановою загальних зборів трудового колективу Уманського ліцею Уманської міської ради Черкаської області (протокол № 1 від 29 серпня 2023 року) у формі недотримання робочого часу у ліцеї, який починається о 8:00, перерва на обід починається з 12:00 і триває 60 хвилин, кінець робочого дня о 17:00, позивачу було оголошено догану.
Згідно наказу, об'єктом даного правопорушення є внутрішні трудові відносини, виконання своїх службових обов'язків та виконання розпорядження власника або уповноваженого ним органу. Неналежне виконанням посадових обов'язків у даному випадку виявляється в тому, що в період часу з 13 вересня 2024 року по 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 не виконував розпорядження та не реагував на листи начальника Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, не здійснив подачу документів до центру надання адміністративних послуг для внесення змін до Єдиного державного реєстру, не з'явився до управління для ознайомлення з наказом на поновлення його на роботі, відповідно до рішення суду та акт прийому передачі справи у закладі не підписує, на вимогу начальника Управління не надав трудову книжку, для внесення запису про поновлення на роботі.
Наказом від 23 вересня 2024 року № 33/05-06 за порушення трудової дисципліни, неналежне виконання своїх службових обов'язків, а саме, передбаченого у розділі 4 контракту з директором закладу загальної середньої освіти м Умані від 25 червня 2021 року, що стало причиною неналежного функціонування Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області, позивачу було оголошено догану.
Згідно наказу, об'єктом даного правопорушення стали внутрішні трудові відносини, виконання своїх службових обов'язків та виконання розпорядження власника, а неналежним виконанням посадових обов'язків у даному випадку є те, що в період часу з 13 вересня 2024 року по 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 :
- не виконував розпорядження та не реагував на листи начальника Управління,
- не здійснив подачу документів до центру надання адміністративних послуг для внесення до Єдиного державного реєстру;
- не з'явився до Управління для ознайомлення на поновлення на роботі, відповідно до рішення суду та не підписав акту прийому передачі справи;
- на вимогу начальника Управління не надав трудову книжку, для внесення запису про поновлення на роботі.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оспорювання позивачем вищевказаних наказів відповідача про притягнення його дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Позивач вважаючи, що накази є безпідставними та необгрутованими звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає, що видача наказів відбулася з істотним порушенням вимог трудового законодавства.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Частиною 1 ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 127/6596/23 вказано, що під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.
Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків. Для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 липня 2019 року у справі № 359/4316/17 та від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18.
Стаття 149 КЗпП України визначає порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Відповідно ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Частиною 4 ст. 149 КЗпП України визначено, що стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Зазначений правовий висновок підтриманий також Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 711/8227/16-ц та від 08 жовтня 2020 року у справі № 202/2817/19.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника - умислу чи необережність.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Для застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради порушено порядок застосування дисциплінарних стягнень, оскільки відповідачем під час розгляду справи не було доведено ту обставину, що він повідомив вчасно позивача про поновлення на роботі та не дочекавшись від ОСОБА_1 письмових пояснень по суті пред'явлених вимог про надання пояснень видав оспорювані накази, що є порушенням ч. 1 ст. 149 КЗпП України.
Крім того, судом першої інстанції було обгрунтовано враховано, що скаржником не було надано суду доказів, що на момент накладення на позивача дисциплінарних стягнень попередній керівник навчального закладу фактично не був звільнений із займаної посади та враховано, що рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видання наказу про поновлення на роботі та фактичного допуску працівника до виконання попередніх обов'язків. При цьому, працівнику має бути фактично забезпечений доступ до роботи та виконання трудових обов'язків, які він виконував до свого незаконного звільнення.
У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб'єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов'язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором. Реалізуючи права і виконуючи обов'язки, суб'єкти трудових правовідносин зобов'язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (див. пункти 5.19. - 5.21 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 березня 2023 року в справі № 910/17459/20).
Тому вищеприведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем було дотримано процедуру накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган, яка визначена положеннями ст. 149 КЗПП України, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від надання пояснень, а самих пояснень не надав через причини, зазначені ним на листі відповідача № 0-07/1026 від 23 вересня 2024 року (т. 1 а.с. 37 зворотна сторона).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, надав належну правову оцінку наданим сторонами доказам як в підтвердження позовних вимог так і в їх заперечення та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради - адвоката Андрощука Бориса Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2025 року.
Судді