Провадження № 11-кп/821/529/25 Справа № 705/1249/25 Категорія: ч.1 ст.263 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Уманського міськраойнного суду Черкаської області від 17 квітня 2025 року, яким
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жашків, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, на утриманні будь-яких осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки, який відраховуєтьсяз моменту проголошення вироку.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покладені на ОСОБА_8 відповідні обов'язки.
Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 4775,40 грн. стягнуті з ОСОБА_8 на користь держави.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 27.01.2025 року близько 16 год. 30 хв. керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2170» з р.н. НОМЕР_1 по вул. Визволителів у місті Умань, Черкаської області, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, та у зв'язку із цим порушенням правил дорожнього руху України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений екіпажем ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області в складі поліцейського ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 та поліцейського ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 , після чого в ході поверхневої перевірки транспортного засобу, на підставі ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію України», в його автомобілі був виявлений предмет, зовні схожий на пістолет, після чого в період часу з 17 год. 35 хв. по 18 год. 00 хв., працівниками поліції, в ході огляду місця події, у нього був вилучений предмет, зовні схожий на пістолет, який останній знайшов у грудні 2024 року у невстановлений слідством час по АДРЕСА_2 , та зберігав і перевозив із собою без передбаченого законом дозволу та який відповідно до судової балістичної експертизи №КСЕ-19/124-25/1586 від 19.02.2025, являється пістолетом «Retay», моделі «84 FS» калібру 9мм Р.А. № НОМЕР_2 промислового виробництва фірми «Retay Arms», Туреччина, в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни шляхом видавлення захисних елементів в каналі ствола та заглушення дросельного отвору, який придатний для проведення пострілів пістолетними шумовими, газовими та пістолетними патронами травматичної дії калібру 9 мм Р.А., для стрільби патроном роздільного спорядження (куля, картеч та ін.діаметром до 6,3мм), використовуючи при цьому штатні газові чи холості патрони, при цьому стріляні снаряди володіють достатньо вражаючою здатністю для заподіяння людині чи тварині небезпечних для життя або смертельних ушкоджень.
Не погоджуючись із вироком суду в апеляційній скарзі захисник порушує питання про зміну вироку в частині призначеного покарання. Просить призначити ОСОБА_11 покарання за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 38250 гривень. В решті вирок суду залишити без змін.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що покарання призначене ОСОБА_11 судом першої інстанції у вигляді 3 років позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 КК України, а саме його звільнення від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості.
Суд першої інстанції при призначені виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_11 повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, має місце реєстрації та постійне місце проживання, характеризується за місцем проживання позитивно, на спеціальних обліках не перебуває, є молодою особою, повне визнання своєї провини, та сприяння розкриттю злочину.
В запереченні на апеляційну скаргу, прокурор просить залишити апеляційну скаргу захисника без задоволення, а вирок районного суду без змін. При цьому зазначає, що суд в межах санкції ч.1 ст.263 КК України призначив ОСОБА_11 мінімальне покарання із застосуванням вимог ст.75, 76 КК України, що є необхідним для досягнення мети покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, доводи захисника, який підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону місцевим судом виконані в повному обсязі.
Дії ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Враховуючи ту обставину, що в апеляційній скарзі захисника не оспорюється висновок про доведеність винуватості та кваліфікації дій ОСОБА_8 , який винуватість визнав в повному обсязі, а висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом об'єктивно досліджені, тому колегія суддів не проводить детальний їх аналіз в цій частині та відповідно до вимог ст.404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та кваліфікацію його дій, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про пом'якшення призначеного ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст.69 КК України з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
При призначенні покарання ОСОБА_8 місцевий суд, в межах Загальної частини з дотриманням Особливої частини, врахував Постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, поведінку, який вчинив один епізод злочинної діяльності, вину в інкримінованому діянні визнав повністю, що свідчить про його відношення до скоєного, за місцем проживання характеризується посередньо, на спеціальних обліках не перебуває, раніше не судимий, обставина, що пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжує покарання, а тому в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України призначив покарання - 3 роки позбавлення волі із застосуванням положення статті 75 КК України.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання судом першої інстанції є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Санкцією ч.1 ст.263 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тоді як ОСОБА_11 було призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі, що є мінімальним покаранням, передбаченим санкцією даної статті із застосуванням вимог ст.75, 76 КК України та звільнено його з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки.
Стосовно доводів апеляційної скарги обвинуваченого про пом'якшення ОСОБА_11 призначеного покарання, а саме застосування до нього вимог ст.69 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Як роз'яснено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 24 жовтня 2003 р. N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (зі змінами, внесеними згідно з постановою від 10 грудня 2004 р. N 18 згідно зі ст. 69 КК призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.
Всі ті обставини, які зазначені в апеляційній скарзі захисника, що на його думку є підставою для призначення ОСОБА_11 покарання у вигляді штрафу були в повному обсязі враховані місцевим судом при визначенні виду та розміру призначеного покарання.
Під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_11 вимог ст. 69 КК України колегією суддів не встановлено. При цьому обставини, які зазначені в апеляційній скарзі, а саме: пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання - були враховані місцевим судом під час призначення виду та розміру покарання. Інших пом'якшуючих обставин судом не встановлено.
Судом апеляційної інстанції не встановлено додаткових обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_11 ніж ті, які вже були враховані судом першої інстанції.
При таких обставинах покарання призначене ОСОБА_11 без застосування положень ст.69 КК України ґрунтується на вимогах закону і є домірним злочину.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
Місцевий суд при призначенні покарання достатньо врахував низку обставин, які мають значення для визначення виду і розміру покарання.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на
свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Переконливих аргументів, які б свідчили про порушення судом приписів статей 50, 65 КК України, або доводили явну несправедливість призначеного ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням останнього від призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки через його суворість в апеляційній скарзі не міститься.
Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, вимоги КПК та постанови Пленуму ВС України, колегія суддів приходить до висновку про залишення вироку без змін, а апеляційної скарги захисника без задоволення.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, ч.1 п.1 ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати
Апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Уманського міськарйонного суду Черкаської області від 17.04.2025 стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.
Головуючий суддя -
Судді -