12 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 621/2247/23
провадження № 22-ц/818/4102/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Тичкової О.Ю.,
суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
стягувач- ОСОБА_2 ,
державний виконавець, чиє рішення оскаржується - в.о. начальника Зміївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорної О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 12 червня 2025 року у складі судді Овдієнко В.В.
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просить: 1) Визнати неправомірною бездіяльність в. о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорної О. О., яка полягає у непроведенні перерахунку сум аліментів, які підлягають стягненню з нього на підставі судового наказу № 621/2247/23, виданого Зміївським районним судом Харківської області 04.07.2023, з виключенням з такого розрахунку сум одноразової додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, що у відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під нас дії воєнного стану" виплачувались йому як військовослужбовцю, який бере безпосередню участь у бойових діях;
2) Зобов'язати в. о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорну О. О.: - провести починаючи з червня 2023 року перерахунок сум аліментів, які підлягають стягненню з нього на підставі судового наказу № 621/2247/23, виданого Зміївським районним судом Харківської області 04 липня 2023 року, виключивши з такого розрахунку суми одноразової додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, що у відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачувались йому як військовослужбовцю, який бере безпосередню участь у бойових діях; - в подальшому проводити нарахування сум аліментів, які підлягають стягненню з нього на підставі судового наказу № 621/2247/23, виданого Зміївським районним судом Харківської області 04 липня 2023 року, без врахування сум одноразової додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, що у відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького, складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачуються йому як військовослужбовцю, який бере безпосередню участь у бойових діях; - за наслідками проведеного перерахунку, вказаного в підпункті 1 пункту 2 даної заяви, суми надміру стягнених аліментів віднести в рахунок наступних майбутніх стягуваних аліментів за ВП № 72165657.
На обґрунтування скарги зазначено, що в. о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорною О. О. було порушено його права у зв'язку з непроведенням перерахунку сум аліментів, які підлягають стягненню з нього на підставі судового наказу № 621/2247/23, виданого Зміївським районним судом Харківської області 04.07.2023, з виключенням з такого розрахунку сум одноразової додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, що у відповідності,до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під нас дії воєнного стану" виплачувались йому як військовослужбовцю, який бере безпосередню участь у бойових діях.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12 червня 2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвала мотивована тим, що державний виконавець під час розгляду заяви боржника ОСОБА_1 не розглянула питання перерахунку сум аліментів, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 10 грудня 2024 року по справі № 580/9551/23. Отже, належить визнати неправомірною бездіяльність в. о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорної О. О., яка полягає у не проведенні перерахунку сум аліментів, та є підставою для зобов'язання здійснити відповідний перерахунок. В частині вимоги скарги щодо зобов'язання державного виконавця за наслідками проведеного перерахунку, вказаного в підпункті 1 пункту 2 даної заяви, суми надміру стягнених аліментів віднести в рахунок наступних майбутніх стягуваних аліментів за ВП № 72165657, скарга не підлягає задоволенню, оскільки відповідний перерахунок не здійснений та відсутні відомості про надмірно сплачені кошти.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу скасувати відмовивши в задоволенні скарги в.о. начальника Зміївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорної О.О.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов до висновку про задоволення скарги з порушенням вимог закону. Додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2020 року «Питання деяких виплат військослужбовців, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» до 16.11.2022 не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали і мають постійний характер та відносяться до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на дітей. Внесенням відповідних змін від 16.11.2022 законодавець лише конкретизував перелік видів грошового забезпечення, із яких справляється нарахування аліментів задля усунення проблемних питань при нарахування аліментів.
Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвала суду переглядається лише у межах доводів апеляційної скарги про задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки доводів про помилковість ухвали суду в іншій частині апеляційна скарга не містить.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, письмових пояснень до неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд уважає, що апеляційна підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 30.06.2023 Зміївським районним судом Харківської області видано судовий наказ № 621/2247/23, яким наказано стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. (а. с. 11).
04.07.2023 стягувач ОСОБА_2 отримала судовий наказ в суді (а. с. 13).
Згідно копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ № 220 від 20.07.2023 підтверджується, що ОСОБА_1 залучений з 17.07.2023 до складу сил та засобів 10 армійського корпусу для виконання бойового (спеціального) завдання на підставі бойового розпорядження командира військ 10 армійського корпусу від 29.04.2023 (а. с. 59).
14.04.2025 боржник ОСОБА_1 звернувся до Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою, в якій просив: провести починаючи з червня 2023 року перерахунок сум аліментів, які підлягають стягненню з нього на підставі судового наказу № 621/2247/23, виданого Зміївським районним судом Харківської області 04 липня 2023 року, виключивши з такого розрахунку суми одноразової додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, що у відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачувались йому як військовослужбовцю, який бере безпосередню участь у бойових діях; - в подальшому проводити нарахування сум аліментів, які підлягають стягненню з нього на підставі судового наказу № 621/2247/23, виданого Зміївським районним судом Харківської області 04 липня 2023 року, без, врахування сум одноразової додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, що у відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького, складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачуються йому як військовослужбовцю, який бере безпосередню участь у бойових діях; - за наслідками проведеного перерахунку, вказаного в підпункті 1 пункту 2 даної заяви, суми надміру стягнених аліментів віднести в рахунок наступних майбутніх стягуваних аліментів за ВП № 72165657 (а. с. 60-63).
14.05.2025 в. о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомила боржника про перебування у відділі виконавчого провадження номер за АСВП 72165657 з примусового виконання судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 04.07.2023, а також про звернення стягнення на доходи боржника у в/ч НОМЕР_1 (а.с. 64) та надала розрахунок заборгованості зі сплати аліментів (а. с. 65).
Згідно з копією довідки військової частини № НОМЕР_1 про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 , встановлено, що йому було виплачено винагороду за виконання службово-бойових завдань у таких розмірах: за 2023 рік: червень - 30 000,00 грн; липень - 43 548,39 грн; серпень - 100 000,00 грн; вересень - 83 666,67 грн; жовтень - 43 548,39 грн; листопад - 53 333,33 грн; грудень - 80 645,16 грн; за 2024 рік: січень - 16 129,03 грн; лютий - 51 724,14 грн; березень - 100 000,00 грн; квітень - 100 000,00 грн; травень - 90 322,58 грн; червень - 83 666,67 грн
(а. с. 68 зворот).
Відповідно до ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, право на звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за правилами цивільного судочинства пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого згідно з ЦПК України, та його примусовим виконанням відповідним органом, а також у випадку якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Встановлено, 30.06.2023 Зміївським районним судом Харківської області видано судовий наказ № 621/2247/23, яким наказано стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ, тут і надалі в редакції, чинній станом на момент звільнення позивача з військової служби) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина перша 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000грн.пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України, деяким іншим особам визначається відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».
Відповідно до пункту 2 Розділу І Наказу № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Так, щомісячні основні та додаткові види виплачуються в поточному місяці за минулий. Одноразові додаткові види в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 (застосовуються з 01 лютого 2023 року) внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07 червня 2018 року №260, згідно яких додаткова винагорода визначена Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 належить до одноразових видів грошового забезпечення.
Так, згідно абзацу шістнадцятого пункту 2 розділу I Порядку № 260 (із змінами, зареєстрованими в Міністерстві України 30 січня 2023 року), встановлено, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.:
Відповідно до Постанови КМУ від 26 лютого 1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», зокрема п.п 2 п.1 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати.
При цьому, пунктом 8 и цієї ж постанови,що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок стягнення аліментів.
Так, відповідно до ч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч.ч. 4, 8, 13 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику в тому числі у разі подання заяви стягувачем або боржником. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
У даному випадку державний виконавець діяв відповідно до вказаних норм Закону України «Про виконавче провадження» та врахував, що наказом МО України від 25 січня 2023 року №44 «Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в МЮ України 30 січня 2023 року за №177/39233, перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення доповнено додатковою винагородою на період дії воєнного стану, тобто вона в цей період сплачується щомісяця у певному розмірі, який визначає командир військової частини за місцем перебування боржника на грошовому забезпеченні.
Постановою КМУ № 122 від 16 лютого 2022 року «Про внесення змін до постанови КМУ від 26 лютого 1993 року № 146» встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ тощо утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Постановою КМУ від 11 листопада 2022 року №1263 внесено зміни до п. 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, доповнено його після слів «з усіх видів грошового забезпечення» словами «інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується за період воєнного стану».
Таким чином, з вказаної дати додаткова винагорода увійшла до Переліку видів доходу, що мають бути враховані при визначені розміру аліментів.
Аналогічні висновки викладені в Постанові Верховного суду від 8 серпня 2025 року у справі № 636/3608/24 ( № 61-12862св24).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з відмовою судів попередніх інстанцій у задоволенні скарги боржника. За змістом пунктів 1 і 8 Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди, зокрема з додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру. Тобто Кабінет Міністрів України не відніс зазначену додаткову винагороду до грошового забезпечення, яке не має постійного характеру. Інакше кажучи, така додаткова винагорода є постійною впродовж дії воєнного стану згідно з умовами, визначеними у постанові № 168.
На цей висновок не впливає те, що згідно з Порядком № 260 додаткова винагорода, яка виплачується на період воєнного стану, класифікована як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення. Вказівка у його назві на одноразовість не означає, що додаткова винагорода, яка виплачується на період воєнного стану, всупереч Переліку не має постійного характеру. Впродовж дії воєнного стану вона нараховується та виплачується на регулярній основі відповідно до умов, визначених у постанові № 168. За іншої інтерпретації, якщо погодитися з боржником, він би міг отримати додаткову винагороду, яка виплачується на період воєнного стану, лише один раз (одноразово) за весь цей період.
З копії довідки військової частини № НОМЕР_1 про нараховане та виплачене грошове забезпечення вбачається факт отримання ОСОБА_1 винагороди за виконання службово-бойових завдань у період 2023-2024 років у зазначених розмірах.
Таким чином, помилковими є висновок суду , що віднесення цієї додаткової винагороди згідно з Порядком № 260 до одноразового виду грошового забезпечення військовослужбовця вказує на неможливість її урахування під час обчислення розміру аліментів.
Колегія суддів наголошує, що ця винагорода за змістом пункту 8 Переліку впродовж дії воєнного стану має постійний характер, що підтверджують відомості про щомісячні доходи боржника, які надала військова частина № НОМЕР_1 . Тому державний виконавець правильно розрахував розмір аліментів, включивши до бази підрахунку цю винагороду.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно дост. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвалу суду належить скасувати, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 12 червня 2025 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 12.11.2025 року.
Головуючий суддя О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук