Справа № 536/2790/23 Номер провадження 22-ц/814/3118/25Головуючий у 1-й інстанції ЗОРІНА Д. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
10 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука від 18 квітня 2025 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата виготовлення повного текста судового рішення - 22 квітня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про зменшення ціни наданих послуг, припинення стягнення коштів, визнання п. 3.4, абз. 1 п. 5.10, п. 5.11, п. 5.12, п.п. 3 п. 5.16 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг несправедливими та виключення їх з Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відшкодування збитків, стягнення компенсації, та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 18 квітня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про зменшення ціни наданих послуг, припинення стягнення коштів, визнання п. 3.4, абз.1 п.5.10, п.5.11, п. 5.12, п.п.3 п.5.16 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг несправедливими та виключення їх з Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відшкодування збитків, стягнення компенсації, та відшкодування моральної шкоди залишена без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що ця справа непідсудна Крюківському районному суду м.Кременчука, оскільки ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 19 липня 2023 року у справі № 536/1744/21 встановлена преюдиція про те, що найбільш територіально наближеним до Кременчуцького районного суду Полтавської області є Автозаводський районний суд м.Кременчука.
Наголошується, що першої інстанції порушив імперативні вимоги закону про верховенство права внаслідок неповного з?ясування клопотань хасида (позивача за зустрічним позовом), який, посилаючись на те, що м.Кременчук є найнебезпечнішим містом на території Полтавської області, просив відкласти розгляд цієї справи до закінчення воєнного стану, щоби мати можливість надати у безпечній для нього обстановці показання свідка безпосередньо у суді.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшов висновку про відмову задоволенні апеляційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 січня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (т.1 а.с.212).
У березні 2024 року ОСОБА_1 подав до Кременчуцького районного суду Полтавської області зустрічний позов (т.2 а.с.28-83).
Розпорядженням голови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року на підставі п.2 ч.1. ч.4 ст. 31 ЦПК України справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг передана на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до Кременчуцького районного суду Полтавської області - до Крюківського районного суду м.Кременчука (т.2 а.с.86-87).
Ухвалою судді Крюківського районного суду м.Кременчука від 20 березня 2024 року відмовлено у прийнятті до провадження зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 (т.2 а.с.90-92).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено - ухвалу судді Крюківського районного суду м.Кременчука від 20 березня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.170-173).
Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 08 листопада 2024 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» прийнята до спільного розгляду із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (т.3 а.с.68).
Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 24 січня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до розгляду по суті.
Залишаючи без розгляду зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , позивач за зустрічним позовом, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, призначений судом на 02.04.2025 та 18.04.2025, однак умисно не з'явився до суду, про що свідчить по-перше: зміст заяв останнього від 28.03.2025 і 15.04.2025; по-друге: отриманні родичами позивача поштові повідомлення про виклик до суду, направленні за адресою, яку зазначив сам позивач при направленні численних звернень до суду і по-третє: ОСОБА_1 із заявами про розгляд справи по суті у його відсутність до суду не звертався, клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції не надав.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Частиною п'ятою статті 225 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Норми ЦПК України про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 належним чином у встановленому законом порядку повідомлявся судом про дати, час і місце судових засідань, заяв про розгляд справи у його відсутність суду не подавав, клопотань про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції також суду не подавав.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції у цій справі - у постанові апеляційного суду від 18 липня 2024 року зроблено висновок про необгрунтованість таких тверджень ОСОБА_1 з огляду на те, що правила ст.32 ЦПК України не допускають спори між судами про підсудність справ (т.2 а.с.173).
Посилання в апеляційній скарзі на ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука від 19 липня 2023 року у справі № 536/1744/21 не є обгрунтованим, оскільки викладені у вказаному судовому рішенні висновки і мотиви не є преюдиційними у розумінні положень ст.82 ЦПК України.
Оскільки ця справа була передана до Крюківського районного суду м.Кременчука на підставі п.2 ч.1 і ч.4 ст.31 ЦПК України, то, враховуючи приписи ч.2 ст.32 ЦПК України, відсутні підстави вважати, що ця справа розглянута судом з порушенням правил територіальної підсудності.
Як слідує із численних заяв ОСОБА_1 на адресу суду першої інстанції, він як позивач за зустрічним позовом наполягав на тому, щоби бути допитаним судом у якості свідка, при цьому, посилаючись на безпекову ситуацію у м.Кременчуці, просив відкласти судові засідання до закінчення воєнного стану.
У постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року (справа № 755/21179/21) викладені такий висновок щодо можливості відкладення судового засідання до закінчення воєнного стану в Україні: «Доводи касаційної скарги, що право учасників справи подавати заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з воєнними діями на території України не обмежується наявністю бойових дій на тих чи інших територіях України, не заслуговують на увагу, оскільки між воєнними діями (бойовими діями) у державі та неявкою в судове засідання має бути причинний зв'язок, підтверджений належними доказами.
Проте, крім наявності воєнних дій на території України, позивач не посилався на будь-які інші обставини, які перешкоджали з'явитися в судові засідання.»
Як слідує зі змісту заяв (клопотань) ОСОБА_1 , він, вимагаючи відкладення судових засідань, посилався на загально відомий факт війни у державі, стверджуючи, що місто Кременчук є найнебезпечнішим містом у Полтавській області, проте не наводив конкретних обставин, які перешкоджали йому з?явитися до суду, окрім потенційної небезпеки для життя.
Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука від 18 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов