Справа № 591/28/24
Провадження № 2/591/9/24
12 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.
представника відповідача - Моісеєнка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» про відшкодування шкоди,-
Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПрАТ «СК «Універсальна») звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 22 липня 2020 року між позивачем та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3026/225/003477 (далі - Договір).
Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Skodа» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
14 жовтня 2020 року о 19:01, в м. Суми, на вул. Харківська, 2/1, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Skodа» реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Зарічного районного суду міста Суми від 26 жовтня 2020 року у справі № 591/6476/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та винним у вчинені адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.
Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Страхувальник звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав всі необхідні документи. На підставі наданої заяви та документів було складено страховий акт та розрахований розмір страхового відшкодування, який складає 164614,00 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована за полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2693336, то на підставі ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ «СК «Універсальна» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 110443,37 грн. страховиком відповідача з урахуванням зносу та франшизи.
Позивач зазначає, що згідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 54170,63 грн.
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
Посилаючись на вказані обставини, та остаточно уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 34615 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного порядку з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 26 лютого 2024 року, о 13 год. 00 хв.
08 лютого 2024 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень зазначає, що 14 жовтня 2020 року о 20 год. 18 хв. в м. Суми по вул. Харківській, буд. 2/1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Skodа» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_2 під його керуванням.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 26 жовтня 2020 року у справі № 591/6476/20 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Про настання страхового випадку було повідомлено ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна».
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована за полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за номером АО/2693336 ПрАТ «Європейський страховий альянс».
Цивільна-правова відповідальність транспортного засобу «Skoda Superb» реєстраційний № НОМЕР_1 застрахована за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3026/225/003477 від 22 липня 2020 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», страхувальник ОСОБА_2 (ПП «Лан»).
Позивачем надано протокол огляду транспортного засобу «Skoda Superb» реєстраційний номер НОМЕР_1 , (власник ТЗ ПП «ЛАН»), яким встановлений перелік пошкоджень отриманих вказаним автомобілем внаслідок ДТП.
Із заяви про страхове відшкодування від 16 жовтня 2020 року вбачається, що Страхувальник - ПП «Лан» звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту.
Відповідно до наданого позивачем рахунку № 00185 від 19 листопада 2020 року слідує, що ФОП ОСОБА_4 було виставлено ОСОБА_2 рахунок на оплату товарів та послуг по ремонту транспортного засобу «SkodaSuperb» реєстраційний № НОМЕР_1 , (власник ТЗ ПП «ЛАН») на загальну суму 164614,00 грн.
Крім того, позивач посилається на страховий акт № 64430/1, який був складений 03 грудня 2020 року ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», за результатом якого подія визнана страховим випадком, а збитки, яких зазнав Страхувальник - ПП «Лан», і які підлягали відшкодуванню склали суму 164614,00 грн.
З наявного в матеріалах справи аварійного сертифікату (КАСКО) вбачається, що на підставі документів (договір № 3026/225/003477 від 22 липня 2020 pоку, заяви про страхування, повідомлення про ДТП, заяви на виплату страхового відшкодування, акту огляду з фото додатками від 21 жовтня 2020 року, рахунку № 00185 від 19 листопада 2020 року позивачем було встановлено вартість відновлюваного ремонту ТЗ «Skoda Superb» реєстраційний № НОМЕР_1 , яка склала 164614,00 грн.
Крім того, у вказаному аварійному сертифікаті страхова компанія посилається на методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Закон «Про страхування» та умови договору добровільного страхування, у зв'язку з чим зроблений висновок що розмір збитку по ТЗ «SkodaSuperb» реєстраційний № НОМЕР_1 складає 164614,00 грн., при цьому, автотоварознавча експертиза з метою визначення вартості матеріального збитку власнику ТЗ «SkodaSuperb» реєстраційний № НОМЕР_1 не проводилася, в матеріалах справи висновок експерта відсутній.
Також до позовної заяви не додано доказів того, що страхове відшкодування було здійснено у відповідності до вимог Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема: підстава, на якій ОСОБА_3 керував транспортним засобом (п. 1.8. Договору), який належить ПП «ЛАН». Зокрема, відповідно до наявного договору страхування, страховий випадок має місце коли транспортним засобом керує особа, яка має на це право. Отже, у даному випадку таке право повинно бути підтверджено наказом про закріплення транспортного засобу за ОСОБА_3 , шляховим листом, медичною довідкою про можливість керування транспортним засобом, а також перевіркою технічного стану транспортного засобу механіком. Такі докази до позовної заяви не додані, а тому страхове відшкодування виплачено передчасно без перевірки законності та права керування транспортним засобом ОСОБА_3 . Також матеріали не містять доказів перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПП «Лан».
Також з постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача вбачається, що подія (ДТП) сталася о 20 год. 18 хв., тобто в неробочий час. На якій підставі ОСОБА_3 керував транспортним засобом поза межами робочого часу також не з'ясовано.
Крім цього, дані заяви про виплату та інші документи містять інший час, коли трапилось ДТП, що також не дає можливості зрозуміти чи це ДТГІ було одне чи декілька.
У аварійному сертифікаті, який доданий до позовної заяви, взагалі вказано, що виплата здійснюється у зв'язку з ДТП, яке сталося 14 листопада 2020 року, що також не відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам.
Позивач зазначає, що кошти у сумі 164614,00 грн. були перераховані ФОП ОСОБА_4 як страхова виплата за транспортний засіб «Skoda Super b» реєстраційний № НОМЕР_1 , згідно рахунку № НОМЕР_4 від 19 листопада 2020 року, страхувальник ОСОБА_2 , на підтвердження надав копію платіжного доручення № 212291 від 04 грудня 2020 року.
Позивач, вказує що ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» як страховиком відповідача було виплачено страхове відшкодування у розмірі 110443 грн. 37 коп., а тому користуючись правом зворотної вимоги, просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди 164614,00 грн. та сплаченим страховим відшкодуванням у сумі 110443 грн. 37 коп., яка складає -54170 грн. 63 коп.
Відповідач не погоджується з доводами позивача, вважає що позивачем пропущений, передбачений ст. 257 ЦК України строк позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися за захистом своїх прав та інтересів, з огляду на наступне.
Звертає увагу суду на те, що дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої транспортні засоби: «Peugeot» реєстраційний № НОМЕР_2 і «Skoda Super b» реєстраційний № НОМЕР_1 отримали механічні пошкодження. ДТП трапилося 14 жовтня 2020 року. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування ФОП ОСОБА_4 у розмірі 164614,00 грн. згідно рахунку № 00 185 від 19 листопада 2020 року (страхувальник ОСОБА_2 ) - 04 грудня 2020 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 212291.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу Skoda» реєстраційний № НОМЕР_1 згідно рах. № НОМЕР_4 від 19 листопада 2020 року було сплачено - 04 грудня 2020 року, а з позовною заявою позивач звернувся до суду - 02 січня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого ст. 257 ЦК України загального строку позовної давності тривалістю у три роки.
Враховуючи викладене, оскільки, перебіг позовної давності позивача за захистом свого порушеного права чи інтересу розпочався з 04 грудня 2020 року (дати сплати страхового відшкодування, тобто, дня виконання основного зобов'язання позивача у даному випадку), то саме з цієї дати розпочався перебіг позовної давності, однак, позивач своєчасно до суду за захистом своїх прав та інтересів не звернувся, тобто, пропустив строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, а тому, з урахуванням вимог ст. 267 ЦК України, у зв'язку зі спливом строку позовної давності просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Також відповідач не погоджується із визначеною позивачем сумою збитків, оскільки, у справі відсутній висновок товарознавчого дослідження, який би визначив матеріальні збитки нанесені власнику автомобіля «SkodaSuperb» реєстраційний № НОМЕР_1 , (власник ТЗ ПП «ЛАН»), внаслідок ДПТ.
З наявного в матеріалах справи аварійного сертифікату (КАСКО) вбачається, що на підставі документів (договір № 3026/225/003477 від22 липня 2020 pоку, заяви про страхування; повідомлення про ДТП, заяви на виплату страхового відшкодування; акту огляду з фото додатками від 21 жовтня 2020 року, рахунку № 00185 від 19 листопада 2020 року) страховою компанією було встановлено вартість відновлюваного ремонту ТЗ «SkodaSuperb» реєстраційний № НОМЕР_1 складає 164614,00 грн.
Крім того, у вказаному аварійному сертифікаті страхова компанія посилається на методику товарознавчої експертизи та оцінку колісних транспортних засобів, Закон «Про страхування» та умови договору добровільного страхування, у зв 'язку з чим зроблений висновок що розмір збитку по ТЗ «SkodaSuperb» реєстраційний № НОМЕР_1 складає 164614,00 грн., при цьому звертає увагу, що автотоварознавча експертиза з метою визначення вартості матеріального збитку власнику ТЗ «SkodaSuperb» реєстраційний № НОМЕР_1 у даному випадку не проводилася, в матеріалах справи висновок експерта відсутній.
За таких обставин, відповідач вважає що висновки позивача про визначення суми збитків відшкодування, яка склала 164614,00 грн. та суму страхового відшкодування - 110443 грн. 37 коп., яку позивач відшкодував, внаслідок страхового випадку і відповідно різницю між ними, яка склала 54170 грн. 63 коп. та яку позивач просить стягнути з відповідача, є завищеними та не підтвердженими, оскільки для встановлення вартості матеріальних збитків внаслідок пошкоджень транспортного засобу після ДТП необхідне проведення автотоварознавчого дослідження, яке у дані справі не проводилося.
Просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 40-45).
08 лютого 2024 року від відповідача надійшло клопотання про відмову у позові у зв'язку з пропуском строків позовної давності. В обґрунтування такої позиції вказує на те, що позивачем страхове відшкодування як страхову виплату на ремонт транспортного засобу Skoda» реєстраційний № НОМЕР_1 згідно рахунку № НОМЕР_4 від 19 листопада 2020 року було сплачено - 04 грудня 2020 року, а з позовною заявою позивач звернувся до суду - 02 січня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого ст. 257 ЦК України загального строку позовної давності тривалістю у три роки. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем до позовної заяви не додано. Просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.51-54).
19 лютого 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту було погоджено, що при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом визначення вартості відновлювального ремонту, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні без урахування фізичного зносу, а також вартість ремонтних робіт на підставі рахунку СТО.
Представник Відповідача зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а також не погоджується з розміром нанесеної та розрахованої шкоди у зв'язку з тим, що Позивачем не було дотримано визначеного Законом порядку розрахунку розміру заподіяної шкоди відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зазначає, що виплата страхового відшкодування за договором добровільного страхування здійснюється не відповідно до вимог законодавства у сфері обов'язкового страхування, а у відповідності до умов договору, та законодавства, яке регулює правовідносини у сфері добровільного, а не обов'язкового страхування, тому твердження про недотримання вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи, Закону №1961-IV, тощо позивачем є таким, що не відповідають вказаним правовідносинам, адже вони виникають зі сфери добровільного, а не обов'язкового страхування.
Зазначає, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, так і не встановлено обов'язку з визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням застосування коефіцієнту фізичного зносу, адже вказана норма регулює правовідносини, які виникають з приводу розрахунку страхового відшкодування, яке повинно бути виплачене Страховиком за полісом обов'язкового страхування.
Також, відповідно до приписів Закону України «Про страхування» не встановлено обов'язок визначати розмір страхового відшкодування лише звітом експерта з урахуванням коефіцієнту зносу, а нормами договору добровільного страхування наземного транспорту передбачена виплата страхового відшкодування без врахування зносу.
Також зазначає, що відповідно до критеріїв доброчесності, страховик відповідача виконав свій обов'язок за полісом обов'язкового страхування відповідно до вимог Закону № 1961-IV та виплатив страхове відшкодування, в тому числі відповідно до вимог статті 29 вказаного Закону.
Відповідно, розмір страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування складає 110 443,37 грн., що в подальшому було відшкодовано Страховою компанією відповідача.
Оскільки, розміру страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування не вистачає для повного відшкодування шкоди, то за загальними нормами з приводу відшкодування шкоди, нести відповідальність має відповідач, у розмірі нанесеної матеріальної шкоди, з приводу якої, у Страховика за полісом обов'язкового страхування не настає обов'язок у її виплаті.
Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Разом з тим, вірним є застосування продовження строків передбачених до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно, на час, коли діяв карантин, загальний строк позовної давності, встановлений в статті 257 Цивільного кодексу, був продовжений на строк дії карантину.
Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.56-59).
23 лютого 2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує на те, що у відзиві на позов відповідач посилався на те, що до позовної заяви позивачем не додано доказів того, що страхове відшкодування було здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема підстава, на якій ОСОБА_3 керував транспортним засобом (п. 1.8. Договору), який належить ПП «Лан». Зокрема, відповідно до наявного договору страхування, страховий випадок має місце, коли транспортним засобом керує особа, яка має на це право. Отже, у даному випадку таке право повинно бути підтверджено наказом про закріплення транспортного засобу за ОСОБА_3 , путьовим листом, медичною довідкою про можливість керування транспортним засобом, а також, перевіркою технічного стану транспортного засобу механіком. Такі докази до позовної заяви не додані, а тому страхове відшкодування виплачено передчасно без перевірки законності та права керування транспортним засобом ОСОБА_3 . Також матеріали не містять доказів перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПП «Лан».
Крім того, з постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача вбачається, що подія (ДТП) сталася о 20 год. 18 хв., тобто в не робочий час. На якій підставі ОСОБА_3 керував транспортним засобом поза межами робочого часу також не з'ясовано.
Разом з тим, дані заяви про виплату та інші документи містять інший час, коли трапилось ДТП, що також не дає можливості зрозуміти чи це ДТП було одне чи декілька.
У аварійному сертифікаті, який доданий до позовної заяви взагалі вказано, що виплата здійснюється у зв'язку з ДТП, яке сталося 14 листопада 2020 року, що також не відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам.
На вказані вище зауваження відповідача, позивач роз'яснень суду не надав та документально сумнівів безпідставної виплати відшкодування не усунув.
Таким чином, враховуючи викладене, у зв'язку з відсутністю належних доказів щодо права керування транспортним засобом ОСОБА_3 та перебування його у трудових відносинах з ПП «Лан», якому належить ТЗ «Skoda Superb» реєстраційний № НОМЕР_1 , наявних розбіжностей у наданих позивачем документах, на підставі яких було здійснено виплату страхового відшкодування, у даному випадку, вказане відшкодування виплачено передчасно без перевірки законності його нарахування та виплати.
3 твердженнями позивача, що загальний строк позовної давності, встановлений в ст. 257 ЦК України був продовжений на строк дії карантину, відповідач частково погоджується, але вважає, що такі положення Закону підлягають застосуванню до вказаних правовідносин, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6. ст. 261 ЦК України визначено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу згідно pax. М 00185 від 19 листопада 2020 року було сплачено - 04 грудня 2020 року, а з позовною заявою позивач звернувся до суду - 02 січня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого ст. 257 ЦК України загального строку позовної давності тривалістю у три роки.
Враховуючи викладене, оскільки, перебіг позовної давності позивача за захистом свого порушеного права чи інтересу розпочався з 04 грудня 2020 року (дати сплати страхового відшкодування, тобто, дня виконання основного зобов'язання позивача у даному випадку), то саме з цієї дати розпочався перебіг позовної давності, однак, позивач своєчасно до суду за захистом своїх прав та інтересів не звернувся, тобто, пропустив строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, а тому, з урахуванням вимог ст. 267 ЦК України, у зв'язку зі спливом строку позовної давності просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусноїхвороби (COVID-19), строки,визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Ураховуючи той факт, що карантин завершено 30 червня 2023 року, відповідно і положення вказаної норми, на правовідносини, які оцінюються після 30 червня 2023 року не поширюються. За змістом такої норми строки позовної давності та інші строки, які відповідно сплили, продовжено Законом до 30 червня 2023 року.
Просить суд відхилити наведені твердження позивача та в задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.67-71).
26 лютого 2024 року у зв'язку з перебування головуючого судді Сидоренко А.П. у відпустці, справа не слухалась та відкладена на 23 квітня 2024 року о 14 год. 30 хв.
23 квітня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 15 липня 2024 року за клопотанням представника відповідача щодо витребування доказів.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2024 року призначено у справі автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
15 липня 2024 рокупротокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 11 жовтня 2024 року у зв'язку із призначенням експертизи.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 вересня 2024 року вирішено здійснити проведення призначеної ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2024 року автотоварознавчої експертизи у справі без огляду транспортного засобу.
При проведенні призначеної ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2024 року вирішено здійснити проведення автотоварознавчої експертизи використовувати, крім інших наявних в матеріалах цивільної справи №591/28/24 доказів, в якості вихідних даних інформацію щодо переліку пошкоджень КТЗ, які він отримав в результаті настання дорожньо-транспортної пригоди 14 жовтня 2020 року, яка міститься в Протоколі огляду транспортного засобу від 21 жовтня 2020 року, складений СОД-ФОП ОСОБА_5 (а.с.17-18), а також наданий 20 серпня 2024 року представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» компакт-диск з фотографіями огляду пошкодженого транспортного засобу (а.с. 108).
20 вересня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 23 жовтня 2024 року о 09 год. 00хв. у зв'язку із проведенням призначеної автотоварознавчої експертизи.
22 жовтня 2024 року до суду надійшов висновок експерта від 18 жовтня 2024 року (а.с.133-151).
23 жовтня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 27 січня 2025 року у зв'язку з клопотанням представника відповідача.
29 жовтня 2024 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої з урахуванням висновку експерта, просить суд зменшити розмір позовних вимог до 34615,00 грн.
У заяві зазначає, що відповідно до висновку експертної установи, на пошкоджений КТЗ «Skola» реєстраційний № НОМЕР_1 не застосовується знос на замінені деталі, страховик за полісом обов'язкового страхування відповідача повинен відшкодувати нанесену шкоду в межах ліміту відповідальності, який складає 130000 грн. Відповідно, різниця, яка повинна бути покритою Приватним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» складає 19556,63 грн. (130 000-110 443,37).
Так як експертною установою визначено вартість відновлювального ремонту, який складає 164 639,71 грн., що майже відповідає вартості відновлювального ремонту, який був розрахований позивачем, то на відповідача покладається обов'язок з відшкодування шкоди, яка виходить за межі ліміту відповідальності, а саме - 34 615,00 грн. (54 170,63-19 556,63) (а.с.167).
27 січня 2025 року протокольною ухвалою головуючого прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення предмету позову, подану до суду 29 жовтня 2024 року, розгляд справи відкладено до 14 квітня 2025 року у зв'язку з клопотанням представника відповідача.
14 квітня 2025 року у зв'язку із ліквідацією наслідків від ракетних ударів рф по місту Суми 13 квітня 2025 року, справа не слухалась, розгляд справи відкладено до17 липня 2025 року 11 год. 00 хв.
17 липня 2025 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 05 листопад 2025 року о 09 год. 30 хв. надано час представнику відповідача скористатися процесуальними правами у зв'язку із прийняттям заяви представника позивача про зменшення позовних вимог.
В зазначене судове засідання з'явився представник відповідача, який заперечував проти позову з підстав, що викладені у відзиві та клопотанні про застосуванні строку позовної давності.
Інші учасники справи до суду не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, щоуточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Згідно постанови Зарічного районного суду м. Суми від 26 жовтня 2020 року у справі № 591/6476/20 відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За цією постановою встановлено, що 14 жовтня 2020 року о 20 год. 18 хв. в м. Суми по вул. Харківській, буд. 2/1, відповідач, керуючи транспортним засобом «Peugeot 307» н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом - автомобілем Skodа Super B, н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 12.1,13.1 ПДР України (а.с. 6-7).
14 жовтня 2020 року старшим інспектором відділу розшуку та дізнання ОСОБА_6 складено довідку про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 14 жовтня 2020 року о 19 год. 01 хв. в м. Суми по вул. Харківській, буд. 2/1, за участю транспортного засобу «Peugeot 307» н.з. НОМЕР_2 та транспортного засобу Skodа Super B, н.з. НОМЕР_1 (а.с.8).
22 липня 2020 року між ПрАТ «СК «Укніверсальна» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3026/225/003477, відповідно до умов якого застраховано автомобіль SkodаSuper B, н.з. НОМЕР_1 , вигодонабувачем є ПП «Лан» (а.с. 9-10, 86-90).
14 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із повідомленням про подію № 90616 (а.с.13) та заявою про виплату страхового відшкодування від 16 жовтня 2020 року (а.с. 14).
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 встановлено, що власником транспортного засобу марки Skodа Super B, н.з. НОМЕР_1 є ПП «ЛАН» (а.с.15)
Позивачем надано копію посвідчення водія серії НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16).
21 жовтня 2020 року СОД-ФОП ОСОБА_5 складено протокол огляду транспортного засобу «Skoda Super В» реєстраційний номер НОМЕР_1 , (власник ТЗ ПП «ЛАН»), яким встановлений перелік пошкоджень отриманих вказаним автомобілем внаслідок ДТП (а.с.17).
Відповідно до аварійного сертифікату (КАСКО) від 14 жовтня 2020 року складеного провідним фахівцем з врегулювання збитків ОСОБА_7 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля SkodаSuper B, н.з. НОМЕР_1 складає 164614 грн. 00 коп. (а.с. 22).
З копії страхового акту № 64430/1 складеного відповідно до Договору страхування № 3026/225/003477 від 22 липня 2020 року слідує, що сума страхового відшкодування на підставі розрахунку складає 164614 грн. 00 коп. (а.с.23).
Виплата відшкодування позивачем на користь ФОП ОСОБА_8 у розмірі 164614 грн. 00 коп. підтверджується копією платіжного доручення № 212291 від 04 грудня 2020 року; призначення платежу: страхове відшкодування ТЗ Skodа Super B, р.н. НОМЕР_1 , згідно рахунку № НОМЕР_4 від 19 листопада 2020 року, страхувальник ОСОБА_2 згідно СА №64430/1 без ПДВ (а.с. 24).
29 жовтня 2021 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія з проханням перерахувати 54170,63 грн. на банківські реквізити ПрАТ «СК «Універсальна» (а.с.26).
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована за полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2693336 у ПрАТ «Український страховий альянс», що підтверджується копією витягу (а.с.27).
Згідно висновку експерта від 17 жовтня 2024 року № СЕ-19/119-24/11781-АВ, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику легкового автомобіля «Skodа Super B», р.н. НОМЕР_1 , рік випуску 2017 (модельний рік 2018), номер шасі (кузова) НОМЕР_7 , білого кольору, об'єм двигуна 1798 см3,вид палива -В, пробіг -42842 км, вид палива - В, внаслідок ДТП, з урахуванням зносу, з урахуванням ВТВ станом на 14 жовтня 2020 року може становити 189575,07 грн.
Відповісти на поставлене запитання «Чи відповідають виконані ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля марки (моделі) ТЗ «SkodaSuper В» реєстраційний № НОМЕР_1 , рік випуску 2017 (модельний рік 2018), номер шасі (кузова) НОМЕР_8 , білого кольору, нормативним вимогам та необхідності у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 14 жовтня 2020 року?» не видається за можливе з причин, зазначених в дослідницький частині висновку (а.с. 134-151).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
За ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі - в редакції, яка діяла на час виниклих правовідносин), до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).
Згідно з положеннями п.п. 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Згідно з матеріалами справи, власником автомобіля «SkodaSuper b» реєстраційний № НОМЕР_1 на час вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди є ПП «ЛАН» (страхувальник ОСОБА_2 ).
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Матеріалами справи достатньо підтверджено, що особою, відповідальною за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є відповідач.
З обставин справи вбачається, що відповідно до висновку експертної установи, на пошкоджений КТЗ «Sкоdа» реєстраційний № НОМЕР_1 не застосовується знос на замінені деталі, страховик за полісом обов'язкового страхування Відповідача повинен відшкодувати нанесену шкоду в межах ліміту відповідальності, який складає 130000 грн. Відповідно, різниця, яка повинна бути покритою Приватним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» складає 19 556,63 грн. (130 000-110 443,37).
Так як експертною установою визначено вартість відновлювального ремонту, який складає 164 639,71 грн., що майже відповідає вартості відновлювального ремонту, який був розрахований Позивачем, то на Відповідача покладається обов'язок з відшкодування школи, яка виходить за межі ліміту відповідальності, а саме - 34 615,00 грн. (54170,63-19 556,63).
Що стосується позиції відповідача про порушення стороною позивача строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
До страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
При вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
При суброгації строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП, а при регресі - з моменту здійснення відповідної виплати страхового відшкодування, з огляду на таке.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Отже, первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.
Викладене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 у справі № 6-2806цс16.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Оскільки страхове відшкодування потерпілому у ДТП особі виплачено 04 грудня 2020 року, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати.
Позивач звернувся до суду з позовом 02 січня 2024 року.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.
Згідно зі статтею 1Закону України від 12 травня 2015року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
У період дії в Україні воєнного стану позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків (визначення початок перебігу, закінчення строків, вчинення дій в останній день строку тощо), у тому числі і загальні правила обчислення позовної давності.
15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Згідно з останнім, у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. А продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
Таким чином, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX) розширив обставини зупинення позовної давності.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Вказана норма набрала чинності 17 березня 2022 року на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Отже, з 15 березня 2022 року перебіг позовної давності зупинився для будь-яких зацікавлених у судовому захисті осіб. При чому, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування воєнного стану. І лише від дня припинення останнього, обчислення строку захисту порушеного, оспорюваного або невизнаного суб'єктивного права в судовому порядку продовжиться, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Таким чином, оскільки загальний трирічний строк пред'явлення вказаного позову настав 04 грудня 2023 року, тобто під час дії воєнного стану, то цей строк не сплив, а продовжувався до кінця його дії.
Суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності відомостей перевірки законності керування транспортним засобом ОСОБА_3 та обставин його перебування у трудових відносинах з ПП «Лан», оскільки такі не впливають на обсяг покладеної на відповідача відповідальності, яка полягає у сплаті завданих збитків в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику. Також не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо наявності розбіжності у даті та часу вчинення дорожньо-транспортної пригоди, які міститься в наданих позивачем доказах, оскільки обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 14 жовтня 2020 року за адресою м. Суми, вул. Харківська, 2/1 з вини відповідача ним не заперечуються, а відомості про інші події з участю інших учасників дорожнього руху відсутні.
За таких обставин зменшені позовні вимоги ПрАТ «СК «Універсальна» про стягнення з ОСОБА_1 завданих збитків підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 34615 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати в сумі 2684 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 258- 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС» про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 34615 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 2684 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 9 код ЄДРПОУ 20113829.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС», місцезнаходження: 03030, м. Київ, пр. Науки, буд. 3, код ЄДРПОУ 19411125.
Суддя А.П.Сидоренко