Справа № 591/9720/25
Провадження № 2/591/2311/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ Коллекшн», вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008 м. Київ, код ЄДРПОУ 44243120 в особі представника Пархомчука Сергія Валерійовича, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
26.08.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, 05.02.2020 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3527003318/232721. 31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за кредитним договором № 3527003318/232721 від 05.02.2020, укладеним з ОСОБА_1 . 03.06.2021 право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору №1-03/06/2021 відступлення права вимоги, укладеного позивачем з ТО «ФК «Сіті Фінанс Груп». Оскільки відповідач взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів не виконав, позивач як новий кредитор був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 матеріали справи передані для розгляду судді Зері Ю.О.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29.08.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 26.09.2025.
24.09.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій заявлено про стягнення з відповідача на користь відповідача 10500,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У зв'язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд справи був відкладений до 12.11.2025.
Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не прибув, судові повістки, направлені відповідачеві за встановленим місцем реєстрації, повернуті на адресу суду з відмітками про відсутність адресата, а тому вважаються врученими відповідно до положень частини восьмої статті 128 ЦПК України.
У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 05.02.2020 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено договір № 3527003318/232721, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу фінансовий кредиту у розмірі 3500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору).
Згідно умов пункту 1.2 договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 05.03.2020.
Згідно умов пунктів 1.4, 1.5 договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, тобто відповідачем. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Як вбачається з розділу 7 договору «Реквізити та підписи Сторін» рахунок позичальника зазначений НОМЕР_2 .
Договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою електронного підпису R27879.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 3527003318/232721, ідентифікований у ТОВ «Гоуфінгоу» 05.02.2020 за номером телефону НОМЕР_3 , на який був відправлений одноразовий ідентифікатор R27879.
31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за договором № 3527003318/232721 від 05.02.2020, укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» укладений договір № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги, за яким позивач у справі набув права вимоги до відповідача договором № 3527003318/232721 від 05.02.2020.
Позивач факт перерахування відповідачеві кредитних коштів підтверджує листом ТОВ «Платежі онлайн», до якого додано роздруківку частини певного документа.
Як вбачається з вказаного документа, 05.02.2020 о 17:45:41 було проведено транзакцію на суму 3500,00 грн, маска картки - НОМЕР_2 .
Інших доказів, які б могли підтвердити факт перерахування відповідачеві кредитних коштів, матеріали справи не містять.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов у належній формі. При цьому момент укладення може бути різним залежно від типу договору: для консенсуальних договорів - момент досягнення згоди, для реальних - момент передачі майна чи вчинення дії, а для договорів, що потребують нотаріального посвідчення чи державної реєстрації - момент їх вчинення.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вже зазначалось вище, згідно умов пунктів 1.4, 1.5 договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, тобто відповідачем. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
На підтвердження факту перерахування кредитних коштів за договором № 3527003318/232721 позивач надав суду відповідь ТОВ «Платежі онлайн», яке є технологічним оператором платіжних послуг, що здійснює операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів.
Дана відповідь була складена на виконання адвокатського запиту ОСОБА_2 .
Із змісту наданої ТОВ «Платежі онлайн» відповіді № 2025-ПО/217 від 19.08.2025 вбачається, що Товариство вбачає за можливе на виконання запиту надати інформацію, що викладена у Додатку № 1 до цієї відповіді по вказаних у запиті переказах, з якою адвокату Пархомчуку С.В. запропоновано звернутись до надавача платіжних послуг для подальшого отримання інформації по переказам. Ідентифікація вказаних переказів була здійснена за маскою платіжної картки (перші 6 та останні 4 цифри картки), сумою переказу, датою проведення переказу та ідентифікатором торговця Gofingo.com.ua.
Відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» вся інформація про переказ коштів платниками знаходиться виключно у надавачів платіжних послуг, якими є банки та небанківські надавачі платіжних послуг.
Також у вказаній відповіді адвоката Пархомчука С.В. повідомлено, що відповідно до укладених договорів надавачем платіжних послуг за вказаними у запиті даними є АТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з чим запропоновано звернутись для отримання подальшої необхідної інформації до вказаного надавача платіжних послуг.
До відповіді додано інформаційні довідки по платіжним операціям на 131 аркуші.
При сьому суд зауважує, що самого адвокатського запиту матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити, за якими саме параметрами адвокат мав намір отримати інформацію.
До матеріалів справи позивач надав лише роздруківку частини таблиці, яка складається з одного аркушу, однак частиною якого саме документа є цей аркуш, невідомо. Невідомо також хто склав даний документ.
При цьому інших документів, як то адвокатських запитів до надавача платіжних послуг (як запропоновано у відповіді ТОВ «Платежі онлайн»), відповідей з банківських установ, платіжних доручень, чеків, меморіальних ордерів, банківських виписок тощо матеріали справи не містять.
Із клопотанням про витребування доказів як при зверненні до суду з позовом, так і протягом розгляду справи позивач не звертався.
Відтак враховуючи, що згідно з умовами цивільного законодавства України та з умовами укладеного договору від 05.02.2020 укладення цього договору пов'язується з фактом перерахування кредитних коштів відповідачу на банківську картку, однак відповідних доказів матеріали справи не містять, відсутні підстави вважати, що договір № 3527003318/232721 є укладеним.
При цьому слід зазначити, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.
Проте у матеріалах даної справи відсутні виписки з карткового рахунку відповідача, а також будь-які інші докази, на підставі яких суд мав би можливість встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів, встановити факти витрачання та повернення кредитних коштів.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником зобов'язання, факт переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача, а на відповідача - обов'язок довести належне виконання договірних зобов'язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Так у ході розгляду справи встановлено, що на підтвердження факту перерахування коштів за договором фінансового кредиту позивачем надана роздруківка частини певного документа, яка на думку позивача свідчить, що відповідачу 05.02.2020 були перераховані кредитні кошти у сумі 3500,00 грн, маска картки НОМЕР_2 .
Однак на переконання суду наявність одного лише такого документа, походження якого суду невідоме, за умови відсутності інших доказів, які б могли підтвердити факт отримання кредиту відповідачем (платіжні доручення, меморіальні ордери, банківські виписки) та незаявленням позивачем клопотання про витребування доказів у разі неможливості подати докази самостійно, не є підставою для задоволення позовних вимог.
Більш того надана позивачем відповідь від ТОВ «Платежі онлайн» також свідчить про те, що надані нею відомості щодо переказів грошових коштів є такою, що потребує подальшого підтвердження безпосередньо надавачами платіжних послуг.
Відтак за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що заборгованість відповідача дійсно має місце та що вона виникла саме внаслідок порушення ним умов кредитного договору, укладеного з ТОВ «Гоуфінгоу».
За таких підстав суд доходить висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. З огляду на це суд не розглядає питання правомірності набуття позивачем пава вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд залишає за позивачем понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ Коллекшн», вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008 м. Київ, код ЄДРПОУ 44243120.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ю. О. Зеря