Справа № 591/12435/25 Провадження № 2/591/3203/25
про залишення без руху
12 листопада 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Зеря Ю.О., розглянувши позовні матеріали ОСОБА_1 в особі представника адвоката Цуркана Віктора Івановича, до відповідачів: ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Сумської міської ради, про захист права власності шляхом визнання права на частку квартири, набутої у приватну власність за правочином у вигляді договору міни взамін раніше приватизованої квартири на праві спільної сумісної власності членів сім'ї,
установила:
03.11.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява, відповідно до якої представник позивача просить суд:
- визнати незаконною та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію основного цілого речового права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , як за єдиним власником на цілу квартиру, в частині 1/4 частки, яка стосується прав співвласника квартири ОСОБА_1 , проведеної виконавчим комітетом Сумської міської ради 15.04.2021 з відкриттям розділу та внесенням даних в електронний реєстр 19.04.2021 на підставі договору міни, серія та номер 4-3398 від 16.12.1993, виданого Першою Сумською державною нотаріальною конторою, укладеного та нотаріально посвідченого в порядку обміну квартири за адресою АДРЕСА_2 , належної на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 18.11.1993 на праві приватної спільної сумісної власності в порядку безоплатної приватизації членам сім'ї ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
- у спосіб витребування частини нерухомого майна із чужого незаконного володіння витребувати у ОСОБА_2 1/4 рівну частину у квартирі АДРЕСА_1 , з визнанням за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , права приватної спільної часткової власності на 1/4 рівну частину квартири АДРЕСА_1 ;
- залишити за відповідачем ОСОБА_2 право приватної спільної часткової власності на 1/4 рівну частину квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.
Перевіривши подані матеріали, суддя дійшла висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Із змісту позовної заяви вбачається, що представником позивачки заявлені дві позовні вимоги - про визнання незаконної та скасування державної реєстрації нерухомого майна за відповідачем як єдиним власником та визнання за позивачкою права приватної спільної часткової власності на частину спірної квартири (вимогу про залишення за відповідачем права приватної спільної часткової власності на частину квартири суд розцінює як похідну вимогу, тобто як таку, що не може бути розглянута окремо без розгляду попередньої вимоги), з яких перша позовна вимога має немайновий характер, у той час як вимога про визнання за позивачкою права власності на частину нерухомого майна є майновою.
Згідно з вимогами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн). За подання до суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривень.
Так при зверненні до суду позивачкою оплачена судовим збором позовна вимога немайнового характеру про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права на спірне нерухоме майно за відповідачем.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Враховуючи, що вимога визнання за позивачкою права приватної спільної часткової власності на рівну частину спірної квартири носить майновий характер, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом позивачка повинна була сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову.
Оскільки з поданої позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, позивачка зобов'язана самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру та сплатити суму судового збору.
На підтвердження розміру судового збору позивачка має надати належні докази (позовну заяву з визначеною ціною позову, докази про вартість майна, на яке позивачка просить визнати право власності) та документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене, позивачці необхідно оплатити судовий збір за ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір» для позовної вимоги майнового характеру з урахуванням ціни позову, що визначається дійсною вартістю рухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням, рівнозначним поняттю ринкової вартості.
За вказаних обставин суд зазначає про необхідність залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Цуркана Віктора Івановича, до відповідачів: ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Сумської міської ради, про захист права власності шляхом визнання права на частку квартири, набутої у приватну власність за правочином у вигляді договору міни взамін раніше приватизованої квартири на праві спільної сумісної власності членів сім'ї з наданням позивачці можливості протягом десяти днів усунути виявлені недоліки, які можуть бути усунуті шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК України.
При цьому слід звернути увагу позивача, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Також сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 353, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Цуркана Віктора Івановича, до відповідачів: ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Сумської міської ради, про захист права власності шляхом визнання права на частку квартири, набутої у приватну власність за правочином у вигляді договору міни взамін раніше приватизованої квартири на праві спільної сумісної власності членів сім'ї, залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви: протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали представнику позивача у порядку статті 14 ЦПК України.
Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання суду підтверджуючого документа про доплату судового збору у встановленому розмірі.
Роз'яснити позивачці, що у разу не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду згідно з частиною тринадцятою статті 185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ю.О. Зеря