Провадження № 22-ц/803/9069/25 Справа № 212/5435/25 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М.Д. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 212/5435/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 14 липня 2025 року, яке ухвалено суддею Власенко М.Д. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 14 липня 2025 року,
В травні 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 26 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем укладено кредитний договір № 4329884 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 10 000 грн.
Згідно п.1.3 договору строк кредиту 360 днів з 26 січня 2024 року по 18 січня 2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківських рахунок за реквізитами платжного засобу (платіжної картки № НОМЕР_1 ), яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору. Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язання перед відповідачем виконало та надало останній кредит у сумі 10 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на банківську картку.
23 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 23/09/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором № 4329884 від 26 січня 2024 року у загальному розмірі 75 500 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість з тіла кредиту, 60 500 грн - заборгованість за процентами, 5 000 грн - штрафні санкції.
Також, станом на дату укладення договору факторингу від 23 вересня 2024 року, строк дії договору № 4329884 від 26 січня 2024 року не закінчився, а тому в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 24 вересня 2024 року по 18 січня 2025 року здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 29 250 грн.
Враховуючи наведене вище позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 99 750 грн, яка складається з: 10 000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 60 500 грн - заборгованості за процентами, 29 250 грн - процентів, нарахованих новим кредитором, без штрафних санкцій у сумі 5 000 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 14 липня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» суму заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4329884 від 26 січня 2024 року у загальному розмірі 92 530 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» судові витрати у загальному розмірі 10 607 грн 06 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач кредитний договір з ТОВ «Лінеура Україна» не укладала, стала жертвою шахраїв, які в 2024 році невідомим чином оформили цей, та інші кредити, на її ім'я. Відповідач телефонувала на гарячу лінію банка та до поліції. Після того, як відповідачу стало відомо що фінансові установи подали до неї позови, вона звернулась до прокуратури, де було відкрито кримінальне провадження та внесені відомості до ЄРДР. Судом вказані обставини не було враховано, тобто не встановлено належним чином факту укладення кредитного договору, не доведено факту отримання відповідачем кредитних коштів та проігноровано факт наявності кримінального провадження за фактом шахрайських дій.
Також апелянт зазначає, що суд першої істанції не взяв до уваги той факт, що при відступлені права вимоги позивачем новому кредиторові, відповідача не було повідомлено про це, що підтверджує формальність та недійсність кредитного договору.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу відповідачки - залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - залишенню без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 26 січня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4329884, який підписано електронним підписом відповідача (а.с.103-113).
Відповідно до умов договору, на умовах встановлених договором товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту складає 10 000 грн (пункт 1.2).
За взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір. При цьому, сторони погодили, що збільнення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором, відповідно до Графіку платежів (пункт 1.3 договору).
Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі (пункт 1.3).
Згідно п.1.4, 1.4.1, 1.4.2 договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору; знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо клієнт до 23 лютого 2024 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Відповідно до п.3.1 договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
В пункті 3.2 договору вказано, що до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Згідно з п.3.4 договору, розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Клієнт розуміє та надає згоду Товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до п.1.4.2. Договору залежить від того чи отримає клієнт індивідуальну знижку від Товариства та скористається своїм правом на її використання (виконає умови для отримання знижки) на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання клієнт погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором чітко визначені домовленістю Сторін,. Усі умови застосування знижки визначені даним Договором та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів.
Відповідно до п.2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки № НОМЕР_2 ).
В пункті 2.2 договору вказано, що сума кредиту (його частина) Товариство перераховує протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 26 січня 2024 року або 27 січня 2024 року.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 99923,40 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженою процентної ставки 14297,67 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 100 000 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженою процентної ставки 92530 грн. (п.1.5-1.6 договору).
Також, відповідачем погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 4329884 від 26 січня 2024 року, якою визначено: дату видачі кредиту/дату платежу, чисту суму кредиту/суму платежу за розрахунковий період, проценти за користування кредитом, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту (а.с.113 зворот).
26 січня 2024 року відовідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором був підписаний паспорт споживчого кредиту, у якому вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту - кредит, сума / ліміт кредиту - 10 000 грн, строк кредитування - 360 днів, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби, спосіб та строк надання кредиту - у безготівковій формі шляхом перерахування кредитодавцем коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами платіжного засобу (платіжної картки), зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: стандартна процентна ставка (відсотків річних) - 912,50 % річних (2,50 % в день), знижена процентна ставка (застосовується з дати видачі кредиту до 23 лютого 2024 року, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту - 3,65 % річних (0,01 % в день), тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 90 000 грн; загальні витрати за кредитом (з урахуванням зниженої процентної ставки) - 82 530 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (в тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 100 000 грн, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних - 110 820,02 %; реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою (з урахуванням зниженої процентної ставки), відсотків річних - 14 932,74 %; порядок повернення кредиту, додаткову інформацію тощо (а.с.115-117).
Згідно листа ТОВ «Пейтек Україна» Вих. № 20241003-555 від 03 жовтня 2024 року, між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 03012024-1 від 03 січня 2024 року та відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнту від ТОВ «Лінеура Україна» 26 січня 2024 року о 00.28 годині на суму 10 000 грн (маска картки НОМЕР_1 ) (а.с.101).
23 вересня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 23/09/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції» зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (ціна продажу) за плату, ТОВ «Лінеура Україна» відступити ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процетною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.65-69).
Згідно платіжної інструкції, ТОВ «Українські фінансові операції» було сплачено на користь ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти за договором факторингу № 23/09/2024 від 23 вересня 2024 року (а.с.32).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, що є Додатком № 1 до договору факторингу № 23/09/2024 від 23 вересня 2024 року, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4329884 у сумі 75 500 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 60 500 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 000 грн - сума заборгованості за пенею та штрафами (а.с.81).
На виконання ухвали суду від 05 червня 2025 року, у АТ «Універсал Банк» надано інформацію, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 на яку 26 січня 2024 року було зараховано платіж у сумі 10 000 грн. Вказані кошти були зараховані не по реквізитах, а через платіжну систему.
Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції», суд першої інстанції виходив з факту отримання позичальником кредитних коштів за кредитним договором та неналежного виконання зобов'язання позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування й права позивача, у зв'язку з цим, вимагати від відповідачки повернення заборгованості за кредитними договорами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, 26 січня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4329884, який підписано електронним підписом відповідача (а.с.103-113).
Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
23 вересня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 23/09/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції» зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (ціна продажу) за плату, ТОВ «Лінеура Україна» відступити ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процетною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.65-69).
Згідно платіжної інструкції, ТОВ «Українські фінансові операції» було сплачено на користь ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти за договором факторингу № 23/09/2024 від 23 вересня 2024 року (а.с.32).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, що є Додатком № 1 до договору факторингу № 23/09/2024 від 23 вересня 2024 року, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4329884 у сумі 75 500 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 60 500 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 000 грн - сума заборгованості за пенею та штрафами (а.с.81).
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Українські фінансові операції» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 4329884 від 26 січня 2024 року, вбачається, що первісним кредитором здійснено нарахування відсотків за користування кредитом за період з 26 січня 2024 року по 24 лютого 2024 року за зниженою процентною ставкою - 0,01 % в день, що є його правом відповідно до п.3.5 договору, а у подальшому, з 25 лютого 2024 року по 23 вересня 2024 року - за стандартною процентною ставкою - 2,5 % в день, всього у сумі 60500 грн., а також штрафні санкції - 5 000 грн. (а.с.93-97).
Крім того, ТОВ «Українські фінансові операції», як новим кредитором за період з 24 вересня 2024 року по 18 січня 2025 року нараховані відсотки за несвоєчасне погашення відповідачем кредиту у розмірі 29 250 грн. (за 117 календарних днів, відсоткова ставка стандартна та становить 2,5 %) (а.с.99-100).
Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами у межах строку кредитування становить 89 750 грн. що перевищує розмір процентів, які було погоджено ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем та які визначені Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є Додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4329884 від 26 січня 2024 року, а також паспортом споживчого кредиту.
З Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є Додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4329884 від 26 січня 2024 року, вбачається, що відповідач зобов'язалась повернути кредит у загальному розмірі 92 530 грн, з яких сума кредиту за договором - 10 000 грн. та проценти за користування кредитом - 82 530 грн, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що саме вказана сума заборгованості є доведеною та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наданий позивачем до суду розрахунок заборгованості за тілом кредиту та відсотками повністю узгоджується із витягами з реєстрів прав вимоги.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладення та підписання ОСОБА_1 кредитного договору з відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів, та наявності у неї боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договорам відступлення прав вимоги.
Твердження відповідача про те, що кредитний договір з ТОВ «Лінеура Україна» вона не укладала, стала жертвою шахраїв, які в 2024 році невідомим чином оформили цей, та інші кредити, на її ім'я колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 42025042070000041 від 16 червня 2025 року за фактом того, що 13 червня 2025 року до Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшло звернення від ОСОБА_1 щодо інтернет шахраїв, які використали її конфіденційні дані з метою отримання кредитів у фінансових установах з мікрокредитування населення: «Аванс Кредит», «Стар Файненс Груп», «ШвидкоГроші», «Манівео», «Авентус Україна», «Лінеура Україна», «Селфі Кредит» не свідчить сам по собі про те, що спірний кредитний договір не був укладений і кошти саме за цим договором були використані не відповідачем, а іншою особою. Відповідачем кредитний договір не оспорений, а із заявою про шахрайські дії відповідач звернулась до прокуратури майже через півтора роки, після його укладення і лише після пред'явлення до неї позову про стягнення заборгованості.
При цьому, АТ «Універсал Банк» підтверджено факт отримання відповідачем кредитних коштів сумі 10 000 грн.
26 січня 2024 року на її платіжну картку. Будь-яких доказів на підтвердження звернення до органів поліції, а також до банку з приводу шахрайських дій безпосередньо після оформлення кредитного договору та зарахування грошових коштів на картку, а також результатів розгляду таких звернень, відповідачем до суду не надано.
Отже, відповідачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 14 липня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: