Провадження № 22-ц/803/10879/25 Справа № 192/992/24 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,
- за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської областівід 25 вересня 2025 року, -
У провадженні Солонянського районного суду Дніпропетровської областіперебуває цивільна справа за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської областівід 25 вересня 2025 року стягнуто в дохід Державного бюджету України з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке розташоване за адресою: м.Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39835428 штраф за невиконання процесуальних обов'язків в розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 (дев'ятсот вісім) грн. 40 (сорок) коп.
Роз'яснено керівнику позивача, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
09.10.2025 року від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської областівід 25 вересня 2025 року.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦК України, не надходив.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (матеріали оскарження ухвали, а.с.97).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року, явку представника позивача визнано обов'язковою (т. 2 а. с. 63).
В підготовче засідання представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (т. 2 а. с. 78), поважної причини неявки суду не повідомив.
Судом поставлено на обговорення питання про застосування до позивача заходів процесуального примусу.
Прокурор не заперечував проти застосування до позивача заходів процесуального примусу.
Враховуючи ту обставину, що явка представника позивача в підготовче засідання визнана судом обов'язковою, при цьому представник позивача не з'явився, поважної причини неявки суду не повідомив, хоча повідомлялась про час та місце підготовчого засідання належним чином завчасно, тому суд першої інстанції вважає, що з позивача слід стягнути штраф в розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 грн. 40 коп.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з тих підстав, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України - учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Частиною 3 ст. 43 ЦПК України передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до ст.144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Згідно із частиною 5 статті 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки явка представника позивача в підготовче засідання була визнана судом обов'язковою, при цьому представник позивача не з'явився, поважної причини неявки суду не повідомив.
А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення штрафу за невиконання процесуальних обов'язків в розмірі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При таких обставинах, доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, а отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.263 ЦПК України. Підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської областівід 25 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 11.11.2025 року.
Судді: