Провадження № 22-ц/803/8728/25 Справа № 210/7015/19 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Департаменту патрульної поліції, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданної незаконними діями інспектора ППП Карачуна С.Л., третя особа - інспектор ППП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Карачун Сергій Леонідович,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року, -
10.12.2019 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Департаменту патрульної поліції, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданної незаконними діями інспектора ППП Карачуна С.Л., третя особа - інспектор ППП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Карачун Сергій Леонідович, в якому позивач просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача матеріалу шкоду (упущену вигоду) в сумі 804, 16 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 253 420 грн.
У зв'язку з численними самовідводами суддів, у лютому 2021 року справу було передано до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Департаменту патрульної поліції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями інспектора ППП Карачуна С.Л., третя особа - інспектор ППП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області Карачун Сергій Леонідович.
17.07.2025 рокувід ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що поліцейські поводились упереджено, провокували конфлікт, принижували його честь та гідність, наділи на позивача кайданки та необґрунтовано затримали, після чого сфальсифікували на нього протокол за адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивача було виправдано за адміністративне правопорушення.
Лист від Харьківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса доводить, що формула О.М. Ерделецького по розрахунку відшкодування моральної шкоди актуальна та використовується.
Верховний Суд також зазначав, що незаконне складання адміністративних протоколів є притягненням до адміністративної відповідальності, а отже є підставою для стягнення компенсації моральної шкоди.
Від Департаменту патрульної поліціїнадійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, з посиланням на норми матеріального права та практику Верховного Суду зазначено на безпідставність вимог апеляційної скарги.
Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якої зазначено, що ніякого адміністративного позову він не подавав, а тому не зрозуміло таке посилання у відзиві, а також з посиланням на практику Верховного Суду доводиться обґрунтованість вимог позивача.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.3 а.с.183-185).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
02 січня 2019 року інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Карачун С.Л. відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА №164638, згідно якого 01 січня 2019 року, о 22 год. 55 хв., по вул. Соборності, 10 в м. Кривому Розі, позивач, знаходячись в громадському місці у п'яному вигляді (нечітка мова, хода, почервоніння обличчя) висловлювався у грубій формі, на законну вимогу припинити правопорушення, а саме висловлюватись у громадському місці, не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КУпАП.
Разом з тим, 02 січня 2019 року інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Бойченко О.О. відносно позивача було складено протокол про адміністративне затримання, згідно якого позивач 01 січня 2019 року, о 23 год. 50 хв., був доставлений у службове приміщення Металургійного відділення поліції, у зв'язку з вчиненням ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КУпАП, для припинення правопорушення, встановлення особи, складання адміністративних матеріалів.
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.03.2019 року (справа №210/39/19) провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року, справа № 335/6977/22, провадження № 14-87цс24 зазначено:
112. Суди попередніх інстанцій не врахували, що рішенням у справі про адміністративне правопорушення не встановлено, що складений за результатами ДТП протокол про адміністративне правопорушення не відповідав вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, та те, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення дії патрульного поліцейського були протиправними.
113. Отже, суди попередніх інстанцій не встановили неправомірності у діях працівника патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому відсутні підстави для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб відповідача у виді відшкодування шкоди.
114. Ураховуючи те, що у спірних правовідносинах закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося не через невідповідність протоколу вимогам закону або через інші протиправні дії працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки у справі не встановлено підстав, визначених статтею 1174 ЦК України для відшкодування шкоди, у позивача не виникло право на відшкодування моральної шкоди, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.
Як вбачається з постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.03.2019 року (справа №210/39/19), яка була оглянута апеляційним судом, закриваючи провадження у адміністративній справі, суд виходив із того, що вина ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення є недоведеною. При цьому жодного посилання на невідповідність протоколу вимогам закону або через інші протиправні дії працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у зазначеній постанові не має.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 11.11.2025 року.
Судді: