Провадження № 22-ц/803/8400/25 Справа № 199/9702/24 Суддя у 1-й інстанції - РУДЕНКО В. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»,
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 22 травня 2025 року, -
26.11.2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 121167,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 33000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 86510,34 грн., суми прострочених платежів за комісією 1656,66 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 22 травня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 489648-КС-001 від 12 лютого 2024 року у розмірі 76566,66 гривень, яка складається з: прострочених платежів по тілу кредиту - 33000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 43566,66 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., а всього 78989 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 06 копійок.
В іншій частині позову відмовлено.
07.07.2025 рокувід Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 22 травня 2025 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що розмір денної процентної ставки передбачений Договором № 489648-КС-001 про надання кредиту від 29.07.2024 року становить 0,95%, що не перевищує 1%, виходячи з того, що обрахування базувалось на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі - як того вимагає норма ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 86 510,34 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.83-84).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
12 лютого 2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 489648-КС-001 в електронній формі, сума кредиту 33000,00 грн., кредит надано строком на 24 тижні, термін повернення кредиту 29.07.2024 року. Сторони погодили розмір комісії за надання кредиту 4950,00 грн., стандартна процентна ставка за користування кредитом в розмірі 2,00 % в день, знижена - 1,15% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 85800,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №489648-КС-001 від 12 лютого 2024 року заборгованість станом на 14.11.2024 року складає 121167,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 33000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 86510,34 грн., суми прострочених платежів за комісією 1656,66 грн.
Відповідно розрахунку заборгованості сума прострочених платежів за тілом кредиту - 33000,00 грн., даний вид заборгованості підтверджений матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача заборгованості по процентам в розмірі 86510,34 грн., які, відповідно до розрахунку заборгованості, які нараховувались до 29.07.2024 року відповідно як 2,00% на день, суд приходить до наступного. Вказана процентна ставка застосовувалась в межах строку кредиту, який становить 24 тижні.
У той же час відповідно до п.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
За змістом пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» положення ч.5 ст.8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Тобто, відповідно до положень ч.7 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону № 3498-IX продовження строку користування кредитом може здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору.
Ураховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що він набрав чинності 24.12.2023 року, суд вважає за необхідне стягнути заборгованість по процентам за період з 12.02.2024 року по 22.04.2024 року, де процентна ставка 2,0% відповідно до умов договору, в розмірі 46 860 грн., відмовивши позивачу у в іншій частині вимог щодо стягнення заборгованості по процентам, оскільки кредитним договір був укладений вже після набрання чинності вказаного Закону, а отже позивач мав нараховувати відповідачу проценту ставку відповідно п.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова укладеного між сторонами договору, передбачена п. 2.4 договору № 489648-КС-001 після 22.04.2024 року є нікчемною.
Щодо умов договору про сплату відповідачем комісії в загальному розмірі 4950,00 грн., яка ним була сплачена в розмірі 3293,34 грн, суд приходить до наступного.
Графіком платежів визначено платежі за додаткові та супутні послуги товариства, у тому числі комісії за надання кредиту в загальному розмірі сумі 4950,00 грн.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, умови кредитного договору №489648-КС-001 від 12.02.2024 року щодо сплати комісії в загальному розмірі 4950 грн. за надання кредиту є нікчемними, а тому з урахування сплати відповідачем даного виду заборгованості в розмірі 3293,34 грн., суд вважає за необхідне зарахувати вказану суму в рахунок погашення заборгованості за процентами, а отже суд першої інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача зменшену суму процентів в розмірі 43566,66 грн.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються Законом України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким передбачено, що він набрав чинності 24.12.2023 року.
А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення заборгованості по процентам за період з 12.02.2024 року по 22.04.2024 року, де процентна ставка 2,0% відповідно до умов договору, в розмірі 46 860 грн.
Щодо стягнення комісії в загальному розмірі 4950 грн., то в цій частині умови кредитного договору №489648-КС-001 від 12.02.2024 року є нікчемними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 22 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення виготовлено 11.11.2025 року.
Судді: