Провадження № 22-ц/803/8107/25 Справа № 206/765/25 Суддя у 1-й інстанції - Поштаренко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Авраменко Максим Володимирович,
на рішення Самарського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2025 року, -
11.02.2025 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, в якому позивачка просила встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2025 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпропетровської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини відмовлено.
26.06.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Авраменко Максим Володимировичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Самарського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не надав належної оцінки дослідженим у судовому засіданні доказам. Та позовні вимоги підтверджуються Актом обстеження, поясненнями самої позивачки, яка була допитана як свідок у судовому засіданні. Батько дитини її утриманням та вихованням не займається.
10.07.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Авраменко Максим Володимировичнадійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначено, що суд першої інстанції зазначаючи, що позивачка декілька разів приїздила додому, оскільки перебуває на військовій службі не врахував положення ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», де встановлений перелік умов за якими військовослужбовець має право звільнитись з військової служби.
Зазначено, що на думку апелянта, суд першої інстанції послався на неревалентну практику Верховного Суду.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.236).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
02 липня 2010 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №170 від 02.07.2010. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: дружини - « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим повторно серії НОМЕР_2 (а.с.12).
Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження №649, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.11.2010 (а.с.11).
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2016 року у справі №206/2962/16-ц шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в Самарському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про шлюб02 липня 2010 року зроблено запис за № 170, розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено дошлюбне прізвище дружини « ОСОБА_6 » (а.с.32).
Надалі сторони знову уклали шлюб. Так, 23 червня 2021 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зареєстровано шлюб між громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №412 від 23.06.2021р, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 23.06.2021р. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_4 », дружини - « ОСОБА_6 » (а.с.33).
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року у справі №206/4808/23 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 червня 2021 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №412 (а.с.10).
На підставі судового наказу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04.02.2025 у справі №206/556/25 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 (а.с.23).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13).
Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади під № 2025/001019565 від 23.01.2015, встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.22).
Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади під № 2025/001020716 від 23.01.2015, встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.21). ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_5 , виданого 27.09.2024 (а.с.34-35).
ОСОБА_1 , має стабільний офіційний дохід, зокрема за період: 01.01.2024-30.09.2024 - в загальному розмірі 566 566,68 грн., тобто в середньому по 62951.85 грн., що підтверджується випискою наданої з Пенсійного фонду України (а.с.24-26).
Згідно з характеристикою виданої директором гімназії № 11 Бондаренко Н. під №149 від 13.12.2024 встановлено, що ОСОБА_3 , навчається в Дніпровській гімназії №11 Дніпровської міської ради. ОСОБА_3 потребує постійного контролю з боку класного керівника та матері, щоб успішно навчатися та отримати базову середню освіту. Мати не може достатньо приділити увагу вихованню доньки, перебуваючи у лавах ЗСУ. Батько не має впливу на дівчину, жодного разу не відвідував школу, участі у виховному процесі не приймає (а.с.31).
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 03.04.2025 року, встановлено, що головним спеціалістом юридичного відділу УССД Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради Карпушиною М.Г. та головним спеціалістом УССД Лівобережної адміністрації ДМР Матвеєвим С.І. з метою обстеження умов проживання матері ОСОБА_1 , яка є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 02.11.2010 проведено обстеження умов проживання дитини з сім'ї: ОСОБА_7 ) за адресою: АДРЕСА_3 . За місцем проживання сім'ї створені задовільні умови, комунікації підключені та працюють. У квартирі чисто. В наявності є необхідні меблі та побутова техніка. За цією адресою також проживають дядько ОСОБА_8 . За відсутності матері, ОСОБА_1 , фактично здійснює постійний нагляд за дитиною ОСОБА_3 (а.с.117).
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка неповнолітня дитина ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є її батьками. Останні розлучилися в 2024 році. До цього часу вони мешкали всі разом. В їх в родині часто виникали сварки, батько вживав алкогольні напої. Батько працював, але випивав на вихідних. До початку війни мати працювала в дитячому садочку кухарем. Батьки розлучили, оскільки, оскільки батько зловживав алкогольними напоями.
З початку 2025 року вона та її старший брат проживають з рідним дядьком ОСОБА_8 та його дружиною у будинку, якій купила її матір, оскільки вони поїхали від батька. Її матір є військовослужбовцем, інколи вона приїздить до них у відпустку, але не часто.
Відносини у нею з матір'ю дуже добрі. Коли матір приїздить у відпустку вони ходять по справам разом, проводять разом час, спілкуються.
Об'єктивно свідчення ОСОБА_3 підтверджуються Актом обстеження умов проживання (а.с.117), яким було обстежено умови проживання неповнолітніх за адресою: АДРЕСА_3 ,в якому між іншого зазначено, що в цій квартирі без реєстрації проживає ОСОБА_8 (рідний брат позивачки), який фактично здійснює постійний нагляд за дітьми.
З копій наказів (а.с.133-135) вбачається, що солдат ОСОБА_1 проходила службу у ЗСУ оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де вона орендувала квартиру та вписала в договір оренди свою доньку - ОСОБА_3 .
Тож вочевидь, що в той час коли позивачка проходить службу у лавах Збройних сил України, вихованням її доньки ОСОБА_3 фактично займається брат позивачки ОСОБА_8 .
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Авраменко Максим Володимирович залишити без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпра від 17 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 11.11.2025 року.
Судді: