Провадження № 22-ц/803/8812/25 Справа № 202/11725/24 Суддя у 1-й інстанції - Дребот І. Я. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача - Никифоряка Л.П.,
суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ,
Відповідачі: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", ОСОБА_2 ,
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Дребот І.Я.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024року ОСОБА_3 , правонаступником якої ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 27 травня 2025року залучений ОСОБА_1 ,подала в суд позов проти Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" та ОСОБА_2 з вимогою про стягнення з ТДВ СК "Альфа-Гарант" в якості відшкодування матеріальних збитків 70585,91грн та заподіяну моральну шкоду 5000,00грн та з ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальних збитків 88 947,85грн та оплату послуги з проведення оцінки 4000,00грн.
Існування таких вимог позивачка пов'язувала із тим, що 09 січня 2024року о 1040год сталася ДТП за участю транспортних засобів Ford Focus р.н. НОМЕР_1 та Renault Premium р.н. НОМЕР_2 . Учасниками ДТП було оформлено електронний Європротокол, в якому визначено GPS координати місця ДТП: 48.501507229; 35.071942806. Цивільно-правова відповідальність водія Renault Premium р.н. НОМЕР_3 , винуватця ДТП, була застрахована в ТДВ СК "Альфа-Гарант" за полісом № АР3247146.
Вказував, що на запит адвоката від 24 квітня 2024року, від страховика було отримано Звіт № ЦВ/24/0207 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу виконаного на замовлення Страховика. На підставі Звіту №ЦВ/24/0207 Страховик здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 20803,76грн. Сума страхового відшкодування була визначена та сплачена одноособово Страховиком без погодження з позивачем.
Зазначав, що у звіті № 090124, виконаного на замовлення позивача, визначено вартість матеріальних збитків завданих внаслідок нанесення пошкоджень автомобілю Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 в ДТП становить 91389,67грн без ПДВ. Страховиком сплачена частка страхової виплати у розмірі 20803,76грн, сума заборгованості Страховика по виплаті страхового відшкодування становить 91389,67 - 20803,76 = 70585,91грн. Також, у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, сума зносу становить 174407,54 х 0,51 = 88947,85грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не надано належних доказів та не доведено розмір майнової шкоди, стягнути яку він просить з відповідачів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
19 липня 2025року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи “Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025року.
В апеляційній скарзі висловив вимогу про скасування рішення суду та задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Звіт №ЦВ/24/0207, наданий Страховиком, виготовлений оцінювачем, який особисто не проводив огляд пошкодженого ТЗ, що є грубим порушенням п. 5.1 абз. 2 розд. V Методики, згідно з яким визначення матеріального збитку без особистого огляду експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд.
Водночас вказував, що суд першої інстанції помилково не прийняв в якості доказу Звіт про оцінку майна №090124, складений оцінювачем, який має відповідну кваліфікацію, з дотриманням вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національних стандартів оцінки та Методики.
Скаржник вважав, що ним було повністю доведено наявність підстав для стягнення з відповідачів на його користь завданих матеріальних збитків та моральної шкоди.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідачі своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 вересня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі.
25 вересня 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду на 1520 год 11 листопада 2025року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
09 січня 2024року о 1040год сталася ДТП за участю транспортних засобів Ford Focus р.н. НОМЕР_1 та Renault Premium р.н. НОМЕР_2 . Учасниками ДТП було оформлено електронний Європротокол, в якому визначено GPS координати місця ДТП: 48.501507229; 35.071942806.
Цивільно-правова відповідальність водія Renault Premium р.н. НОМЕР_3 , винуватця ДТП, була застрахована в ТДВ СК "Альфа-Гарант" за полісом № АР3247146.
ТДВ СК "Альфа-Гарант" направило до оцінювача - ОСОБА_4 заявку на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу "FORD focus" д.н.з. НОМЕР_1 та визначення розміру матеріальної шкоди. Оцінювачем на підставі огляду пошкодженого транспортного засобу було складено Звіт № ЦВ/24/0207 від 12 березня 2024року, відповідно до якого, вартість матеріального збитку, завданого власнику "FORD focus" д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП складає - 26749,27грн з ПДВ на вартість матеріалів та складових та 23403,76грн - без ПДВ. Договором обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АР-0003247146 передбачену франшизу у розмірі 2600,00грн та страховиком 22 квітня 2024року було сплачено Позивачу страхове відшкодування у розмірі 20803,76грн (23403,76 - 2600,00 = 20803,76 грн).
Відповідно до звіту № 090124, виконаного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем « ОСОБА_5 » на замовлення ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіля FORD FOCUS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визначена порівняльним підходом складає: 462353,28грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD FOCUS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого в результаті ДТП становить: 195162,15грн з ПДВ. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля FORD FOCUS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого в результаті ДТП становить: 106214,31грн з ПДВ. Вартість матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю FORD FOCUS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП становить: 106214,31грн з ПДВ.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що позивачем не надано належних доказів та не доведено розмір майнової шкоди, стягнути яку він просив з відповідачів.
Суд виснував, що Звітом ФОП ОСОБА_5 № 090124 не доведено реальний розмір завданої позивачеві шкоди і він не може бути покладений в основу визначення розміру збитку, оскільки особа, яка його проводила не попереджалась про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та звіт про оцінку містить професійну думку оцінювача щодо імовірної (ринкової) вартості об'єкта, а проведений аналіз, міркування та висновки обмежуються лише викладеними припущеннями й обмежувальними умовами і представляють власне професійне судження оцінювача, що ставить під сумнів визначений звітом розмір збитків.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Визначальним для правильного вирішення даної справи є з'ясування питання про те, чи доведено позивачем завдання йому збитків відповідачами саме у заявленому ним розмірі.
Так, положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Сторони не заперечують обставини події та встановлення винуватця ДТП, факт сплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 20 803,76грн, проте спір ініційовано позивачем саме щодо розміру завданих йому збитків.
У даній справі як доказ розміру завданої шкоди, позивачем надано звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу №090124, виконаного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем « ОСОБА_5 » на замовлення ОСОБА_3 .
Як встановлено судом першої інстанції, особа, яка проводила оцінку вартості матеріального збитку не попереджалась про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У самому висновку зазначено, що звіт про оцінку містить професійну думку оцінювача щодо імовірної (ринкової) вартості об'єкта, а проведений аналіз, міркування та висновки обмежуються лише викладеними припущеннями й обмежувальними умовами і представляють власне професійне судження оцінювача.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що звітом №090124 не доведено реальний розмір завданої позивачеві шкоди і він не може бути покладений в основу визначення розміру збитку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що Звіт №ЦВ/24/0207, наданий Страховиком, виготовлений оцінювачем, який особисто не проводив огляд пошкодженого ТЗ, є безпідставними та не відповідають дійсності, оскільки Акт огляду транспортного засобу від 11 січня 2024року складено та підписано саме оцінювачем ОСОБА_4 , який і склав вищезазначений Звіт про оцінку (а.с.32).
Доводи апеляційної скарги щодо прийнятності наданого позивачем звіту №090124 в якості доказу, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, у матеріалах справи наявні два суперечливі між собою звіти про оцінку матеріального збитку.
Позивачем було надано звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №090124 згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD FOCUS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого в результаті ДТП становить: 195162,15грн з ПДВ. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля FORD FOCUS державний реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого в результаті ДТП становить: 106214,31грн з ПДВ.
Страховою компанією надано звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику "FORD focus" д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка складає - 26749,27грн з ПДВ.
Жоден із вказаних звітів не є висновком експерта, в розумінні статті 102 ЦПК України, оскільки особи, які проводили оцінку вартості матеріального збитку не попереджалась про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
При цьому позивач, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції клопотання про призначення експертизи для визначення вартості завданих йому збитків не заявляв.
Частина перша статті 76 ЦПК України доказами визначає будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства буде звільнення заявника від обов'язку доказування, та не припустимим є ґрунтування судового рішення на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тож, позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, не скористався своїм правом на заявлення клопотання про призначення експертизи для визначення вартості завданих збитків з метою доведення своїх позовних вимог достатніми та допустимими доказами та уникнення доказування на підставі припущень.
Отже, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог та з урахуванням встановлених судом обставин справи, відсутні підстави для задоволення його позову; за таких умовсуд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у оскаржуваному судовому рішенні, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом.
Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Водночас, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб позивач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність та обґрунтованість рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2025року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025року.
Судді: