Провадження № 22-з/803/650/25 Справа № 213/2957/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
12 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.3 ст.270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна, про розподіл судових витрат по цивільній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2025 року у цивільній справі №213/2957/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
У травні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко І.М., звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 18445, про стягнення з ОСОБА_1 та користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 27 135,40 гривень.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 гривень.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» оскаржило судове рішення в апеляційному порядку, не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9 000,00 гривень.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» задоволена частково.Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2025 року змінено, зменшено стягнутий з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 розмір судових витрат на професійну правничу допомогу з 9 000 грн до 6 000 грн.
16 жовтня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко І.М., про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у суді апеляційної інстанції в сумі 4 000 гривень, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
Об'єм послуг з правничої допомоги підтверджується Актом виконаних юридичних послуг за договором про надання правничої допомоги від 07 травня 2025 року від 01 вересня 2025 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 26 від 01 вересня 2025 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до Дніпровського апеляційного суду не надано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.3 ст.270 ЦПК України, оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та наявні у справі письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко І.М., за наступних підстав.
Відповідно п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. (ст. 59)
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року усправі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем було заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, які понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000 гривень. (а.с. 57-59)
Згідно Акту виконаних юридичних послуг за договором про надання правничої допомоги від 07 травня 2025 року від 01 вересня 2025 року адвокат Кривенко І.М. на підставі договору про надання правничої допомоги від 07 травня 2025 року виконала наступну роботу: консультація щодо захисту прав в судовому порядку в суді апеляційної інстанції, вартість послуги 500 гривень; складання відзиву на апеляційну скаргу з посиланням на правові позиції Верховного Суду, вартість 3 500 гривень, всього 4 000 гривень ( а.с. 62).
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №26 від 01.09.2025 року ОСОБА_1 сплачено 4 000 гривень (а.с. 62 зворот).
З ордеру про надання правничої допомоги серії АЕ №1388164 від 20 травня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 07.05.2025 року, уповноважує адвоката Кривенко І.М., зокрема, в Дніпровському апеляційному суді. (а.с. 60)
Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко І.М., апеляційний суд виходить з наступного.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постанова Великої Палати Верховного Суду справа №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).
Так, відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5 та 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21
Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Тому виходячи з положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення процесуальних дій, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що зазначені заявником витрати позивача ОСОБА_1 на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 4 000 гривень є завищеними.
Зокрема, апеляційний суд звертає увагу, що у даному випадку складання відзиву на апеляційну скаргу, якою рішення суду першої інстанції окаржувалося лише в частині стягнення витрат на правничу допомогу становлять собою дії, які не потребують об'єктивної та нагальної необхідності для адвоката вивчати великий обсяг додаткових джерел права та інші обставини, тому, підготовка та ведення даної справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко І.М., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 270, 141 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції 2 000,00 гривень.
В іншій частині вимог відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: