Провадження № 22-з/803/588/25 Справа № 212/12337/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.3 ст.270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак Вікторія Анатоліївна, про розподіл судових витрат та про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак Вікторія Анатоліївна, на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року у справі №212/12337/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 (боржник), про видачу дублікату виконавчого документу, заміна стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред'явлення,
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред'явлення.
03 грудня 2020 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), боржник: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред'явлення задоволено частково.
Замінено вибулого стягувача по справі №212/12337/13-ц, а саме: стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
В частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відмовлено.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., оскаржив судове рішення в апеляційному порядку.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Співак В.А., задоволено.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року в частині заміни вибулого стягувача по справі №212/12337/13-ц, а саме: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог.
15 вересня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про розподіл судових витрат пов1язаних з наданням професійної правничої допомоги по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року у справі №212/12337/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 (боржник), про видачу дублікату виконавчого документу, заміна стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред'явлення.
19 вересня 2025 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат по сплаті судового збору по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року у справі №212/12337/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 (боржник), про видачу дублікату виконавчого документу, заміна стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред'явлення.
Заяви обґрунтовані тим, що відповідно до Акту виконаних робіт (надання послуг) № 1 від 09.09.2025 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 27/06/25 від 27.06.2025 Адвокатське об'єднання «Ліга Сова» на виконання Договору про надання професійної правничої допомоги № 27/06/25 від 27.06.2025 надало ОСОБА_1 юридичні послуги вартістю 40 000 гривень, детальний опис яких вказаний в п. 1 цього Акту, а саме: усна консультація щодо норм цивільного та процесуального законодавства в розрізі підстав оскарження ухвали Покровського (раніше - Жовтневого) районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2020 у справі №212/12337/13-ц (провадження №6/212/219/20); ознайомлення з матеріалами справи №212/12337/13-ц; аналіз реєстру судових рішень; вивчення доказів для захисту інтересів «Клієнта» під час розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу Покровського (раніше Жовтневого) районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2020 у справі №212/12337/13-ц (провадження №6/212/219/20); зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції;- складання та подання апеляційної скарги;- участь уповноваженого члена «Адвокатського об'єднання» у судовому засіданні за судовою справою №212/12337/13-ц (провадження №6/212/219/20) щодо оскарження ухвали Покровського (раніше - Жовтневого) районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2020 (судові засідання 09.09.2025); гонорар успіху.
Вказаний Акт містить розрахунок (порядок) надані послуги обчислення гонорару за з урахуванням розумності, складності, обсягу та витраченого адвокатом часу на правову допомогу.
09.09.2025 року ОСОБА_1 отримав рахунок №09-09/25 на оплату послуг АО «Ліга Сова» згідно Договору про надання професійної правничої допомоги №27/06/25 від 27.06.2025 на суму 40000,00 грн, що є підтвердженням розміру витрат на професійну правничу допомогу, які має бути сплачено ОСОБА_1 АО «Ліга Сова».
Фактичне надання Адвокатським об'єднанням «Ліга Сова» професійної правничої допомоги відповідачу підтверджено наявними в матеріалах справи №212/12337/13-ц доказами, що і зафіксовано в Акті виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 09.09.2025. Ці докази у своїй сукупності є достатніми для підтвердження факту понесення апелянтом судових витрат у справі в суді апеляційної інстанції на суму 40000,00 грн, яка є співмірною та обґрунтованою фактично наданим послугам з огляду на якість поданих відповідачем процесуальних документів, доказове наповнення матеріалів справи, їх об'єм та прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням, за яким апеляційну скаргу апелянта задоволено в повному обсязі.
Заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що у постанові Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційним судом не вирішено питання про судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, який було сплачено апелянтом у розмірі 484,48 гривень. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відподальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у вказаному розмірі.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до Дніпровського апеляційного суду було надано заперечення щодо відшкодування заявлених витрат на правничу допомогу, в яких заявник не погоджується з розміром суми витрат на правничу допомогу. Посилається, що розгляд апеляційної скарги у справі №212/12337/13-ц на ухвалу суду першої інстанції не відноситься до категорії справ значної складності , справа не підпадає під визначення складної неординарної справи, яка потребує самостійного,з боку адвоката, напрацювання відповідних примірників документів, обсягти кільність підготовлених процесуальних документів незначна. (а.с. 160-163)
Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.3 ст.270 ЦПК України, оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та наявні у справі письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про розподіл судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги та задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення за наступних підстав.
Конституцією України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. (ст. 59).
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року усправі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Наявними в матеріалах справи письмовими доказами встановлено, що між Адвокатським об'єднанням «Ліга Сова» в особі заступника директора по роботі з клієнтами Співак В.А., та ОСОБА_1 було укладено Договір №27/06/25 про надання професійної правничої допомоги від 27.06.2025 року та Додаткова угода № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги №27/06/25 від 27.06.2025 року.
В апеляційній скарзі заявником було наведено попередній розрахунок розміру судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. (а.с. 117)
Згідно Акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 27/06/2025 від 09.09.2025 року АО «Ліга Сова» надало ОСОБА_1 послуги у вигляді усної консультації щодо норм цивільного та процесуального законодавства в розрізі підстав оскарження ухвали Покровського (раніше - Жовтневого) районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2020 у справі №212/12337/13-ц (провадження №6/212/219/20) вартістю 15 000 гривень; ознайомлення з матеріалами справи №212/12337/13-ц вартістю 2 500 гривень; аналіз реєстру судових рішень вартістю 1 000 гривень; вивчення доказів для захисту інтересів «Клієнта» під час розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу Покровського (раніше Жовтневого) районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2020 у справі №212/12337/13-ц (провадження №6/212/219/20) вартістю 2 000 гривень; зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції вартістю 1 000 гривень; складання та подання апеляційної скарги вартістю 10 000 гривень; участь уповноваженого члена «Адвокатського об'єднання» у судовому засіданні за судовою справою №212/12337/13-ц (провадження №6/212/219/20) щодо оскарження ухвали Покровського (раніше - Жовтневого) районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2020 (судові засідання 09.09.2025) вартістю 2 000 гривень; гонорар успіху - 20 000 гривень.
Згідно рахунку №09-09/25 від 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 має сплатити вартість наданої правничої допомоги у рамках Договору про надання професійної правничої допомоги №27/06/25 від 27.06.2025 року 40 000 гривень.
З ордеру про надання правничої допомоги серії АЕ №14000209 від 27.06.2025 року, убачається, що ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги №27/06/25 від 27.06.2025 року, уповноважує адвоката Співак В.А., зокрема, в Дніпровському апеляційному суді.
Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про розподіл судових витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги, апеляційний суд виходить з наступного.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постанова Великої Палати Верховного Суду справа №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).
Так, відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витратна адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5 та 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21
Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Тому, виходячи з положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення процесуальних дій, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що зазначені заявником витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 40 000 гривень є завищеними.
Зокрема апеляційний суд звертає увагу, що у даному випадку складання апеляційної скарги у даній справі, яка не відноситься до категорії справ значної складності, та обсяг роботи виконаної адвокатом під час надання правничої допомоги становлять собою дії, які не потребують об'єктивної та нагальної необхідності для адвоката вивчати великий обсяг додаткових джерел права та інші обставини, тому, підготовка та ведення даної справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанцій.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про розподіл судових витрат з доданими доказами подана до Дніпровського апеляційного суду з дотриманням процесуальних строків визначених ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку, про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 ,в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на його користь витрат на професійну правничу допомогу 5 000 гривень за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Щодо стягнення витрат з Товриства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» «гонорара успіху» за ухвалене рішення на користь клієнта у розмірі 20 000 гривень, колегія суддів зазначає наступне.
Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як «гонорар успіху», проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року в справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
Відтак, враховуючи дані позиції Великої Палати Верховного Суду, клієнт і адвокат, користуючись принципом свободи договору, можуть визначити додаткові витрати між собою у вигляді гонорару успіху, проте вказаний вид гонорару не підпадає під пряме визначення адвокатських послуг та, відповідно, не може переносить на іншу сторону (не сторону такого договору).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Адже вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.
Отже, винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як «гонорар успіху», за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні статті 137 ЦПК України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат. А тому, «гонорар успіху» не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.
За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відшкодування «гонорару успіху», який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.
При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Щодо заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.09.2025 року у справі №212/12337/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А. задоволено.
При цьому апеляційним судом не вирішено питання про судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Відповідно квитанції ID 9756-1873-8982-0642 від 02.07.2025 року ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу від 03.12.2020 року по справі №212/12337/13-ц в сумі 484,48 гривень, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України. (а.с. 119, 128)
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи вищезазначене, оскільки апеляційна скарга Стукалова С.К. апеляційним судом задоволена і під час розгляду справи питання про відшкодування витрат по сплаті судового збору колегією суддів не вирішено, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 вират по сплаті судового збору у розмірі 484, 48 гривень.
Керуючись ст. 270, 141 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Співак Вікторія Анатоліївна, про розподіл судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити частково.
Заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Співак Вікторія Анатоліївна, про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00 гривень, понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 гривень, загалом 5 484,48 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: