Справа № 462/6765/22
провадження 1-кп/462/215/25
12 листопада 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши в залі суду у м. Львові у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021140000000063 відносно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України,
встановив:
у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебувають виділені в окреме провадження, згідно ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 07.11.2022 року, матеріали кримінального провадження № 12021140000000063 від 13.01.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України.
У судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , без визначення розміру застави, покликаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України. Встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме про можливість обвинуваченого: переховуватися від суду, оскільки обвинувачений вчинив тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, за які, у разі визнання ОСОБА_4 винуватим йому загрожує покарання лише у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років, без альтернативи призначення іншого покарання, офіційно не працевлаштований; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , порушив обраний запобіжний захід у виді застави, був оголошений в міжнародний розшук та екстрадований до України. При постановленні ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. З урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 , є необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки заявлені ризики не зменшились, обвинувачений порушив запобіжний захід у виді застави, переховувався від суду, а більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого не в силі.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник зазначили, що слід обрати більш м'який запобіжний захід з огляду на стан здоров'я обвинуваченого.
Заслухавши доводи сторінкримінального провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення абозахисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07.02.2025 року до ОСОБА_4 застосовано обраний відносно нього, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні єзабезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів, пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, перелік яких є вичерпним.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були враховані і слугували підставою для обрання ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не встановлено, наявність таких ризиків доведено прокурором. Зокрема,беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 знаючи, що відносно нього судом здійснюється судове провадження у даному кримінальному провадженні, що йому обрано запобіжний захід у виді застави, здійснив перетин державного кордону України, порушивши покладені на нього обов'язки, у зв'язку з чим перебував у міжнародному розшуку, суд вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, зможе залишити місце свого проживання та ймовірніше за все і надалі буде робити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
Враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя визначає строк дії ухвали у шістдесят днів, тобто, до 10.01.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 176-178, 183 КПК України, суд
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.01.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: ОСОБА_1