Справа № 444/4175/25
Провадження № 3/444/2113/2025
м. Жовква Львівської області, Україна
12 листопада 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., розглянув справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 450919 від 11.09.2025 у відношенні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не встановлено, УНЗР: не встановлено, паспорт гр. України - документ номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) за частиною 2 статті 130 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядалась без особи у відношенні якої складено протокол.
Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
Водій ОСОБА_1 , 11.09.2025 о 19 год. 45 хв., в с. Малі Підліски, Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21070, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), в порушення пункту 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії водія ОСОБА_1 суддя кваліфікує за за ч. 2 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Повідомлення сторін і судовий виклик.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомив.
Враховую, що ОСОБА_1 на адресу суду не подавав жодного клопотання, а від так, проявив байдужість до результату розгляду справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної зацікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Обставини правопорушення й вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку статті 251 КпАП України доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 450919 від 11.09.2025, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 , 11.09.2025 о 19 год. 45 хв., в с. Малі Підліски, Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21070, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), в порушення пункту 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом події на диску, зафіксованим нагрудним відеореєстратором, з якого вбачається, що водієм ВАЗ-21070, номерний знак НОМЕР_2 , був саме ОСОБА_1 , який мав виражені ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема нестійка хода, та на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з та проїхати в заклад охорони здоров'я для проведення огляду;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 від огляду відмовився.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина гр. ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Мотиви призначення стягнення.
Відповідно до санкції частини 2 статті 130 КУпАП за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Слід зазначити, що згідно правовому висновку, викладеному в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.
Таким чином, на думку суду, вказаний вище висновок Верховного Суду слід застосувати і при вчиненні адміністративного правопорушення.
Із матеріалів справи не вбачається, щоб за ОСОБА_1 малися зареєстровані т/з.
Враховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для останнього буде накладення штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування т/з без оплатного вилучення транспортного засобу, враховуючи, що у суду відсутні відомості щодо зареєстрованих транспортних засобів за гр. ОСОБА_1 на території України.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.
При винесені постанови суддя керується ст. ст. 9-11, 23, 33, 130, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. в дохід держави зпозбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилученням транспортного засобу.
Рішення щодо судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 605,60грн.
Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права.
Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом.
Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок сплати штрафу та строк виконаня постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня набарання нею законної сили.
Суддя: Ясиновський Р. Б.