Справа № 442/8592/25
Провадження №3/442/2365/2025
Іменем України
12 листопада 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживає по АДРЕСА_1 , громадянин України, тимчасово не працює,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КпАП України,
Судом встановлено, що 02.11.2025 близько 23:50 громадянин ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 виражався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , виламав двері, своїми діями порушив спокій громадян.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, судом встановлено, що 02.11.2025 близько 23:50 за адресою м. Дрогобич по вул. Тараса Шевченка, 25 ОСОБА_1 не виконав неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, шарпав працівників поліції, поводив себе зухвало.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав та просив суворо не карати.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Суб'єктом адміністративного проступку є фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Статтею 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у т.ч. за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відповідно Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів).
Слово непокора означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Системний аналіз норм указаного Кодексу дає підстави для висновку, що в ньому встановлена відповідальність лише за злісну непокору законній вимозі працівника міліції (Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011).
Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
Таким чином, для того щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 185 КУпАП необхідно щоб були: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, злісна непокора порушника.
З урахуванням того, що ВСУ в узагальненні Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КпАП) (надалі - Узагальнення) висловив позицію щодо того, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
Вина ОСОБА_1 стверджується матеріалами, що надійшли з Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області, а саме протоколами серії ВАД № 453164 та серії ВАД № 453243 від 17.10.2023, поясненнями, протоколом про адміністративне затримання.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185, ст. 173 КУпАП, доведена повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, з урахуванням особи правопорушника, визнання ним вини, характеру та обставин вчинення правопорушень, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень ОСОБА_1 в подальшому, до нього слід застосувати такий вид адміністративного стягнення, як штраф.
Окрім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 7, 9, 33 , 185, ст. 173, 2 45, 283 , 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мімімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мімімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі15 неоподатковуваних мімімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Нагірна О.Б.