Єдиний унікальний номер №943/1962/25
Провадження № 1-кп/943/190/2025
підготовчого судового засідання
11 листопада 2025 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,
за участю захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Буську кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України,-
в провадженні Буського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
10 жовтня 2025 року між прокурором Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42025142210000030 від 27 травня 2025 року, з одного боку та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, за участю захисника підозрюваного ОСОБА_6 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області, укладено угоду про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечила проти клопотання обвинуваченого.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає, що в затвердженні вказаної угоди необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначається, в тому числі і беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.
Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
При цьому, суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга №6903/75) "Девеер проти Бельгії" (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Оскільки, як встановлено судом в ході судового засідання, обвинувачений заперечує проти затвердження угоди, а тому вона не може бути затверджена.
Враховуючи відмову обвинуваченого від угоди про визнання винуватості, підстав для затвердження угоди суд не вбачає.
Статтею 474 КПК України передбачено, що у разі відмови в затвердженні угоди, досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Зазначені обставини не дозволяють суду здійснити дії, передбачені ст. 474 КПК України, що виключає можливість затвердження угоди про визнання винуватості.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості та продовжити судове провадження у загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 372, 474 КПК України, суд, -
клопотання обвинуваченого задовольнити.
Відмовити в затверджені угоди про визнання винуватості від 10.10.2025 року, укладену між прокурором Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025142210000030 від 27 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Розгляд кримінального провадження продовжити у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1