Справа № 439/2359/25
Провадження №1-кс/439/438/25
про розгляд клопотання
про застосування запобіжного заходу
у виді тримання під вартою
12 листопада 2025 року м. Броди
Слідчий суддя Бродівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , із участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора: начальника Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного: ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141160000374 від 10 листопада 2025 року, щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Броди, Бродівського (зараз - Золочівського) району, Львівської області, українця, громадянина України, особа без інвалідності, який на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, не є особою, стосовно якої згідно ст.480 КПК України застосовується особливий порядок кримінального провадження, зокрема не є депутатом, а також не є нотаріусом, адвокатом чи військовослужбовцем, із середньою освітою, одружений, не працюючого, у якого на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб або осіб похилого віку чи осіб з інвалідністю немає, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,-
12 листопада 2025 року до слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області надійшло клопотання слідчого, яке погоджене із прокурором, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів щодо підозрюваного ОСОБА_4 , без визначення застави.
Необхідність задоволення даного клопотання слідчий мотивує тим, що у провадженні Слідчого відділу Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141160000374 від 10 листопада 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий наголошує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місце, переслідуючи мету мати вибуховий пристрій з метою подальшого його використання і не маючи ні дійсного, ні уявного права на зберігання вибухових пристроїв, у порушення вимог п. 3, 4 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 12.10.1992 (із змінами) та п. 2.1 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 (із змінами), придбав у невстановленому місці вибуховий пристрій, а саме: осколкову ручну гранату Ф-1, яку почав зберігати без передбаченого законом дозволу у невстановленому в ході досудового розслідування місці, до 10.11.2025 року, тобто до моменту її застосування за адресою: вул. Бічна Львівська, 9, м. Броди, Золочівського району Львівської області куди незаконно переніс при собі.
Крім того слідчий зазначив, що в подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 10.11.2025 року близько 14 години 20 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, разом із ОСОБА_7 перебували на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , де між ними виникла сварка в ході якої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_4 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_7 , способом, небезпечним для життя багатьох осіб, який в свою чергу з метою уникнення подальшого розвитку конфлікту залишав місце виникнення сварки. В подальшому, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, навздогін потерпілому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з мотивів особистої неприязні до потерпілого ОСОБА_7 , виниклої на фоні раптового конфлікту та будучи ображеним на нього за раніше нанесену образу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, дістав з кишені верхнього одягу, в який був одягнений, заготовлений раніше вибуховий пристрій, а саме осколкову ручну гранату Ф-1, та тримаючи її в руці, знаходячись на відстані близько 5 м від потерпілого ОСОБА_7 привів у дію вищевказаний вибуховий пристрій, відірвавши чеку від підривача осколкової ручної гранати Ф-1 та кинув приведений в дію вказаний вибуховий пристрій приблизно за 3 метри від місця знаходження потерпілого ОСОБА_7 , внаслідок чого вищевказаний вибуховий пристрій детонував та стався вибух. Відтак ОСОБА_8 реалізуючи свій прямий умисел на умисне вбивство ОСОБА_7 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий ОСОБА_7 будучи діючим військовослужбовцем ЗСУ та виявивши ознаки застосування щодо нього вибухового пристрою, розуміючи можливі наслідки його застосування, уникаючи ураження уламками вибухового пристрою стрибнув в сторону та заховався за земляним насипом, у зв'язку із чим уламки утворені внаслідок вибуху тілесних ушкоджень йому не спричинили.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненого небезпечним способом для життя багатьох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст. 115 КК України
11 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Слідчий наголошує, що доказами, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, є:
- Протокол огляду місця події від 10 листопада 2025 року, згідно якого вбачається, що місцем події є територія господарства за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглої ділянки вулиці, де виявлено шапку зеленого кольору із чорною підкладкою; епіцентр вибуху та 45 металевих уламків різних розмірів, різних форм; запобіжний важіль УЗРГМ із маркуваннями «З-76УЗРГМ УЗЧП» та маркуванням «386-46-76»; два чоловічих черевики, темних кольорів; полімерний пакет білого кольору з написом «Fashion Times» та із устілкою із взуття у ньому та додатками до нього.
- Протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 10.11.2025 року згідно якого вбачається, що він особисто був знайомим із ОСОБА_4 з 2014 року. В середині вересня 2025 року спілкувався із ним на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , під час робіт по будівництву автомобільного гаражу. Після чого, як стало відомо потерпілому від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 із товаришем ОСОБА_11 почали користуватися належним потерпілому будівельним інструментом під час ремонтних робіт у сусідки, через що він неодноразово звертав увагу на те, що без його дозволу інструмент не брали. 10.11.2025 близько 11.00 год. ОСОБА_11 приніс лише перфоратор, після чого близько 12.00 год. до будови гаражу, де знаходився потерпілий ОСОБА_7 прийшов ОСОБА_4 , з котрим відбувся словесний конфлікт, котрий переріс в штовханину, після чого він пішов. В подальшому ОСОБА_4 прийшов на це ж місце близько 14.15 год. Знову відбулося з'ясування відносин, конфлікт, в ході чого ОСОБА_4 витяг з одягу гранату Ф-1, запитав: «Що, кинути?». Потерпілий почувши звук висмикування чеки та звук її падіння на землю стрибнув вбік і впав за земляний насип. Після чого за секунду - дві відбувся вибух. Тоді потерпілий виявив, що ОСОБА_4 уже за межами подвір'я та втікає.
- Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 11 листопада 2025 року, з якого слідує, що 10.11.2025 після обіду, часу не пригадує, до неї прийшов сусід ОСОБА_13 , він під час спілкування розповів, що мав попередньо конфлікт із військовим, що його бив і що після конфлікту пішов додому, взяв гранату та кинув її у військового. Вона ж в той час пригадала, що раніше чула звук вибуху, але тоді не знала, що вибухнула граната.
- Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 11.11.2025, з якого слідує, що попередньо у неї вдома працювало двоє чоловіків, а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , які перед тим раніше допомагали сусіду ОСОБА_9 по будівництву. Вони ж були у неї 10.11.2025 зранку і ремонтували комин. Близько 11.00 год. прийшов ОСОБА_15 , котрий влаштував сварку через те, що ОСОБА_13 і ОСОБА_11 не повернули його інструмент, забрав і пішов звідти. Згодом пішли ОСОБА_13 та ОСОБА_11 . Близько 14.20 год. вона чула звук вибуху.
- Протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 11.11.2025, з якого слідує, що він товаришує із ОСОБА_4 тривалий час, крайнім часом разом працювали на різних приватних будівництвах. 10.11.2025 близько 10.00 год. він із ОСОБА_4 пішли до жінки по вул. Львівська ремонтувати комин у будинку. В подальшому близько 11.00 год. відбувся конфлікт з чоловіком по імені ОСОБА_17 через те, що вони брали його інструмент без його дозволу. Згодом ОСОБА_10 сказав, що мав із ОСОБА_18 конфлікт в ході якого він його кинув на землю і що йому не пробачить цього. І за деякий час він пішов до себе додому. Згодом він дізнався, що ОСОБА_4 кинув у Сашу гранату.
- Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2025 відносно ОСОБА_4 , відповідно до якого останній перебував в стані алкогольного сп'яніння без ушкоджень.
- Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.11.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України о 16 годин 11 хвилин 10 листопада 2025 року, і під час проведеного особистого обшуку було вилучено мобільний телефон мобільний телефон марки «Samsung» із ідентифікуючими ознаками ІМЕІ: НОМЕР_1 , в гумовому чохлі та сім-картою оператора мобільного зв'язку із абонентським номером НОМЕР_2
Слідчий мотивує, що метою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є необхідність запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: враховуючи те, що за ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115 КК України підозрюваному ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, та не передбачено альтернативи можливості застосування до такого звільнення від відбування покарання з випробуванням та за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, і тому не виключено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та вчиняти інші кримінальні правопорушення та/або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких обґрунтовано підозрюється, оскільки підозрюваний ніде не працює та не має постійного джерела доходів, має міцні соціальні зв'язки, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема на даний час здійснюються заходи, щодо встановлення місця ймовірного зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; незаконно впливати на потерпілого, свідків, спеціалістів, експертів у даному кримінальному провадженні так як такі ще в ході судового розгляду не допитувались; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наприклад ігнорувати повістки слідчого, прокурора, слідчого судді/суду для проведення слідчих дій.
Слідчий вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжних захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, в обґрунтування пояснив, що метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні. За наведених обставин, вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечують проти задоволення даного клопотання. Вважають, що запобігти ризикам зможе більш м'який запобіжний захід.
Захисник зазначив, що тяжкість вчиненого злочину не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, дане клопотання не містить жодних доказів ймовірних ризиків перешкоджання правосуддю. Також слідчим не наведено жодного доводу, щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів. У підозрюваного є зареєстроване місце проживання, наявні міцні соціальні зв'язки. Підозрюваний не оспорює вчинене та готовий на співпрацю зі слідством. З огляду на зазначене, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши думку учасників кримінального провадження, оцінивши докази у їх сукупності, слідчий суддя вважає, що клопотання є підставним і підлягає до задоволення з таких підстав.
Нормативними вимогами частини 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За змістом частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
У свою чергу вимогами пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Імперативними положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Нормою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
Відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м'які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов'язків та його належної поведінки.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділенням Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141160000374 від 10 листопада 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у носінні, зберіганні та придбані вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а також у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненого небезпечним способом для життя багатьох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст. 115 КК України.
10.11.2025 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
11.11.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15- п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Надані слідчому судді докази дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України
Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України. А саме: ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування. Позаяк ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні як тяжкого, так і особливо тяжкого злочину. Відтак, у випадку визнання винним ОСОБА_4 йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Також слідчий суддя зважає на те, що намагаючись уникнути можливого покарання, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати (чинити тиск) на потерпілого, свідків та експертів, які ще судом не допитані на стадії судового провадження. Такі дії підозрюваний може вчиняти власними діями, так за допомогою третіх осіб.
За таких обставин, суд, враховуючі доводи прокурора, вважає обґрунтованим наявність ризиків, передбачених пункту 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчим суддею встановлено, що вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють застосування до такого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки ОСОБА_4 не має джерела постійного доходу (не має постійного місця роботи). Застосування запобіжного заходу, який є найбільш суворим видом (тримання під вартою), враховуючи обставини справи, на даному етапі, є виправданим. Позаяк існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Обставин, передбачених частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не має.
Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою та не змінюючи його на менш суворий, слідчий суддя вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відтак, наявні усі підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Нормативними правилами пункту 5 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кримінального процесуального кодексу України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи обставини справи та тяжкість правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя не вважає за доцільне визначати розмір застави, як альтернативу запобіжному заходу у виді тримання під вартою .
Враховуючи наведене, слідчий суддя керуючись статтями 177, 181-182, 183, 184, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання заступника начальника Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 рахувати з 10 листопада 2025 року.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить шістдесят днів, тобто до 08 січня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Бродівський відділ Золочівської окружної прокуратури.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_4 та прокурору негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1