Справа № 438/1655/25
Провадження № 3/438/677/2025
іменем України
12 листопада 2025 року м. Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Ткачова С.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли із ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 481132 від 13.10.2025 року, вбачається що, 22.09.2025 р. о 16:36 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні магазину «АВРОРА» що по вул. В. Великого 171 м. Борислава вчинила дрібне викрадення чужого майна, а саме викрала мережевий адаптер «Субоо Type-С» вартістю 169 (сто шістдесят дев'ять) гривень, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у її відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд дійшов з таких підстав.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що остання була добре обізнана з фактом складення на неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що остання не заявляла жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлювала своїх міркувань щодо законності складення на неї протоколу. Під час складення протоколу, повідомила адресу місця свого проживання, власноручно поставила підписи в протоколах про адміністративне правопорушення, вину визнала. Також їй було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Бориславському міському суді.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться в матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, дії останньої правильно кваліфіковано.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.51 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №481132, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення; заявою ОСОБА_2 від 13.10.2025; рапортом інспектора Остапа Петруняка від 13.10.2025 та іншими доказами які знаходяться при матеріалах справи.
Таким чином, вважаю доведеним факт вчинення ОСОБА_1 дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст.51 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, як з особи, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 51, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КпАП України та застосовувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
На постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Світлана ТКАЧОВА