Справа № 438/1396/25
Провадження 2/438/575/2025
іменем України
12 листопада 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., секретаря судового засідання Дівчур В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориславі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача Столітній М.М. звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 28959,91 грн., з яких сума кредиту 3199,99 грн., сума процентів за користування кредитом 19519,92 грн., нараховані проценти за 78 календарних днів - 8175, 00 грн., судовий збір у розмірі 2422, 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6240 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що 17.03.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір №1501020 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3200 грн.; Згідно із п. 1.4. договору строк кредиту 360 днів: з 17.03.2024 року по 12.03.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. Договору. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3200 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК». Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 23.09.2025 відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції. У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 17.03.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1501020 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3200 грн.; Згідно із п. 1.4. договору строк кредиту 360 днів: з 17.03.2024 року по 12.03.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. Договору. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3200 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 28959,91 грн., з яких сума кредиту 3199,99 грн., сума процентів за користування кредитом 19519,92 грн., нараховані позивачем проценти за 78 календарних днів - 6240 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що позикодавцем за описаним вище кредитним договором свої зобов'язання виконано в повному обсязі. Відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за позикою, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за ним не виконав.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому із відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2422,40 грн.
Також, позивачем заявлено клопотання про відшкодування за рахунок відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно доч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу .
За умовами ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справиу разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта шоста статті 137 ЦПК України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у поставові від 26 червня 2024 року (справа № 686/5757/23) зробила правовий висновок, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
У постановах від 19 лютого 2022 року №755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
У підтвердження понесення судових витрат позивач надає договір про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М.; заявка №9797 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, акт прийому передачі наданих послуг від 12 серпня 2025 року.
Вказаний спір належить до категорій малозначних справ, розгляд справи проводився без повідомлення (виклику) сторін, про що позивачем заявлено вказане клопотання, тому, суд дійшов переконання, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, необґрунтованим та не пропорційним до предмета спору, у зв'язку з чим підлягає зменшенню до 4000 грн. Отже заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 23,137, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 626, 628, 526, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" суму заборгованості в розмірі 28 959,91 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн., а всього 35 382,31 грн. (тридцять п'ять тисяч триста вісімдесят дві гривні тридцять одна копійка).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.11.2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ