ЄУН: 336/10095/25
Провадження №: 3/336/5836/2025
іменем України
12 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не відомий, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26 вересня 2025 року о 19-00 год. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насилля психологічного характеру відносно брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, ображав, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду відносно нього справи про адміністративні правопорушення, повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки та смс-повідомлення, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Судом здійснювались всі можливі заходи для забезпечення явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання по розгляду відносно нього справи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судом визнано за можливе розглядати справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Також стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №091400, у якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, що 26 вересня 2025 року о 19-00 год. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насилля психологічного характеру відносно брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, ображав;
- письмовими поясненнями потерпілого;
- копією терміновим заборонним приписом серії АА № 272473 від 26.09.2025 року.
Наведені докази узгоджуються між собою, а тому ці докази є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України від 07.12.2017 №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 33 КУпАП судом при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, у зв'язку з чим вважаю необхідним призначити йому адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Такий вид адміністративного стягнення на думку суду є справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку особа на яку накладено адміністративне стягнення повинна сплатити судовий збір у розмірі 605,60 гривень в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 1, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не відомий, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не відомий, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Штраф сплачується за наступними реквізитами: (Отримувач - ГУК у Зап. обл./Зап.обл./21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (ІВАN) - UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету -21081100, призначення платежу - адміністративний штраф).
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення - судовий збір).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Л.В. Петренко
Строк пред'явлення виконавчого документа "___"_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили "___"_____________ 20___рік
Дата видачі постанови "___"_____________ 20___рік