ЄУН: 336/10926/25
Провадження №: 2-о/336/413/2025
Іменем України
11 листопаду 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, -
ОСОБА_1 звернулась з заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт смерті на тимчасово окупованій території її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустити негайне виконання рішення у справі, з метою реєстрації смерті в органах ДРАЦС у встановленому законодавством України порядку та отримання свідоцтва про смерть у відповідності до законодавства України.
Ухвалою суду від 11.11.2025 року відкрите провадження у справі.
Заявник в судове засідання не з'явилась, повідомлялась в установленому порядку про час та місце розгляду справи.
Зацікавлена особа представника в судове засідання не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому порядку.
Документами, копії яких додані до заяви, а оригінали зберігаються у заявника, підтверджено факт родинних стосунків між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, згідно з свідоцтвом про народження, виданого відділом ЗАГС Шевченківського райвиконкому 05.04.1986 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Тому ОСОБА_2 є особою, яка уповноважена на подання до суду заяви про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою, відповідно до законодавства.
Розділом ІІ Наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що Автономна Республіка Крим з 20.02.2014 року є тимчасово окупованою територією України.
Заявником надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , в якому зазначені наступні відомості: « ОСОБА_4 , гражданин Украины, 26.07.1960 г., г. Запорожье, умер ІНФОРМАЦІЯ_7 в 03 ч. 57 мин., место смерти российская федерация, республика Крым, г. Симферополь, о чем 2021.07.07 составлена запись акта о смерти №170219910000703275007. Место государственной регистрации 99100007 Отдел регистрации смерти г. Симферополя Департамента записи актов гражданского состояния министерства юстиции республики Крым. Дата выдачи «7» июля 2021 г.».
Також долучена копія «справки о смерти №С-03319, выданной Отделом регистрации смерти г. Симферополя Департамента записи актов гражданского состояния министерства юстиции республики Крым 07.07.2021 г.» в якій зазначено про те, що « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в г. Запорожье, гражданин Украины, умер «4» июля 2021 г. в 03 ч. 57 мин., место смерти российская федерация, республика Крым, г. Симферополь, причина смерти: отек мозга, инфаркт мозга. Запись акта №170219910000703275007 от «7» июля 2021 г., которую составил Отдел регистрации смерти г. Симферополя Департамента записи актов гражданского состояния Министерства юстиции Республики Крым».
Натомість вищевказані документи не визнаються на території України та на їх підставі заявнику не реєструють факт смерті батька та не видають відповідне свідоцтво.
Також заявником були долучені «справка о кремации ООО «Крымская национальная мемориальная компания» от ІНФОРМАЦІЯ_4 , тело (останки) умершего ОСОБА_5 , регистрационный номер кремации 6572/1/090721/734594 предано кремации 09.07.2021 г. Прах выдан для захоронения на кладбище в г. Запорожье», «справка №193 от 09.07.2021 г.» за змістом якої «Межрегиональное управление Роспотребнадзора по республике Крым и городу Севастополю не возражает против вывоза трупа умершего ОСОБА_6 согласно справки о смерти №С-03319 от 07.07.2021 г. выданному Отделом регистрации смерти г. Симферополя Департамента ЗАГС состояния Министерства юстиции РК, смерть наступила не от инфекционного заболевания».
СКП «Запорізька ритуальна служба» видано свідоцтво про поховання № НОМЕР_2 , видане ОСОБА_1 , на ділянці № НОМЕР_3 ряд № НОМЕР_4 місце № НОМЕР_5 кладовища Леваневського, яка здійснила поховання померлого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер свідоцтва про смерть НОМЕР_6 . Поховання здійснено 11.07.2021 року, про що зроблено запис в книзі реєстрації поховань №21 від 11.07.2021 року.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 317 ч. 1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
За ст. 317 ч. 2 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 9 ч. ч. 2, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи,їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними,якщо ці органи або особи створені,обрані чи призначені у порядку,не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до п.п. 1, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Суд встановлює факт смерті за умовами підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Розділу 5 ч. 1 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», підставою для державної реєстрації смерті, зокрема, є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Таким чином, документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території України, видані органами окупаційної влади підтверджують факт смерті, однак, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 18 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ст. 4 ч.ч. 1, 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави України.
Вивчивши надані заявником документи, суд вважає, що ними достовірно підтверджено факт смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України у м. Сімферополь Автономної республіки Крим.
Враховуючи вищевикладене, пояснень заявника щодо необхідності реєстрації факту смерті в установленому законодавством України порядку та отримання, у подальшому, відповідних документів, суд вбачає підстави для задоволення заяви.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України суд роз'яснює, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76-81, 258, 265, 317, 319, 352, 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Запоріжжя, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Сімферополь Автономної республіки Крим.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Зацікавлена особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 64, код ЄДРПОУ 04054085.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення суду складений 11.11.2025 року.