11.11.2025
Справа №337/4995/25
Провадження №2/337/2684/25
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Хортицький районний суд м.Запоріжжя
в складі суду: головуючого судді -Ширіної С.А.
з участю секретаря судового засідання -Бикової С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №05.09.2023-100001424 від 05.09.2023 в сумі 21299 грн 87 коп. та понесені судові витрати в сумі 2 422 грн 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим,що05.09.2023 між ТОВ«Споживчий центр'та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №05.09.2023-100001424 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 10000 грн, строком на 98 днів . Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом користуванням кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідний період.Комісія пов'язан з наданням кредиту -15% від суми кредиту дорівнює -1500,00 гривень. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у сумі 21299 грн 97 коп., з яких: 10000 грн заборгованість за основним боргом, 9799 грн 87 коп. заборгованість за процентами, 1500 грн - комісія.
Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30.09.2025 відкрито провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.11.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній позовні вимоги визнав частково, а саме просив стягнути з відповідача тіло кредиту у розмірі 10000,00 гривень, в задоволенні інших позовних вимог відмовити, оскільки стягнення процентів за користування кредитом під час воєнного стану не відповідає положенням Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також постановам Кабінету Міністрів України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, при цьому, в позовній заяві просить розглянути справу у відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Судом встановлено,що 05.09.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №05.09.2023-100001424, пропозиція ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору підписана електронним підписом, одноразовим ідентифікатором С779.
Відповідно до п.2.1 Пропозиції про укладення кредитного договору, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) укладається кредитодавцем та позичальником у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.2.2 Пропозиції про укладення кредитного договору, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1 дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), розміщена на веб сайті кредитодавця у загальному доступі, а також особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; 2.2.2 заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 2.2.3 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) сформована на сайті кредитодавця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на веб сайті Кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб сайті (п.2.3.2 Пропозиції).
Пунктом 2.3.3 Пропозиції визначено, що Позичальник в особистому кабінеті на веб сайті Кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір.
Відповідно до п.2.3.4 Пропозиції, у випадку погодження Кредитодавця на обрані Позичальником умови Кредитодавець у особистому кабінеті на веб сайті Кредитодавця направляє Позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту на заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання Позичальником.
Також для підписання Позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на веб сайті (п.2.3.5 Пропозиції).
Згідно із п.2.3.6 Пропозиції, Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку.
Пунктом 3.1. Пропозиції визначено, що за цим договором Кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти.
Кредитодавець надає позичальнику Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; Тип кредиту: фінансовий кредит; Строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід?ємною частиною даної оферти; Дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; Проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невідє'мною частиною даної оферти; Графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невідє'мною частиною кредитного договору (п.3.3 Пропозиції).
Відповідно до п.4.1 Пропозиції, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Згідно із п.4.2 Пропозиції Кредитодавець має право не видавати Кредит, якщо у Позичальника наявна заборгованість перед Кредитодавцем з Процентів за користування та/або неустойки, що повинні бути сплачені згідно із раніше укладеним сторонами договором. Для отримання Кредиту Позичальник зобо'вязаний погасити цю заборгованість не пізніше Дати надання/видачі кредиту, зазначеної у Заявці. Непогашення вказаної заборгованості Позичальником у вказаний строк призводить до припинення обов'язку Кредитодавця з надання Кредиту. У випадку зазначеного непогашення заборгованості Позичальником даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці.
Пунктом 4.3 Пропозиції визначено, що Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку платежу.
Сторони встановлюють, що проценти нараховуються здня наданнякоштів Позичальникувключно до датиїх фактичногоотримання. Позичальник має право сплатити черговий поточний платіж повністю або частково протягом періоду внесення платежу, вказаного у Графіку платежів, однак, повністю не пізніше останньої дати цього періоду. В такому випадку чергові поточні Проценти нараховуються у день відповідної сплати. Якщо позичальник має намір достроково частково погасити Кредит (тобто сплатити грошову суму понад повну суму чергового поточного платежу) не через касу Кредитодавця та/або не через Особистий кабінет позичальника він зобов'язаний повідомити про це Кредитодавця за його місцезнаходженням у письмовій паперовій формі за 10 календарних днів до дати дострокового погашення. При невиконанні Позичальником цього обов'язку одержані від нього кошти не зараховуються в рахунок дострокового погашення кредиту. При достроковому погашенні Кредиту Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (або її несплачена частина) повинна бути сплачена Позичальником у день дострокового погашення Кредиту. ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 8334%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 18424 грн. 14 коп.(п.4.4 - 4.8 Пропозиції).
Відповідно до Заявки від 05.09.2023, яка є невід'ємною частиною укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 05.09.2023 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompaniiзгідно ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Позичальник ОСОБА_1 . Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 5363-54XX-XXXX-9983. Відповідно до умов кредитного договору №05.09.2023-100001424 від 05.09.2023 (надалі - «Договір») Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту 05.09.2023; Сума Кредиту: 10 000 грн 00 коп. Строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту 11.12.2023; Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту. Період користування ставкою - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка, який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх платежів (частини Суми Кредиту, нарахованих Процентів, Комісії), нарахованих на дату платежу, та закінчується в дату поточного чергового періоду . Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом користуванням кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідний період.Комісія пов'язан з наданням кредиту -15% від суми кредиту дорівнює -1500,00 гривень. Сума Кредиту сплачується 7 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2632 грн 03 коп., 2 платіж у розмірі 2632грн. 03 коп., 3 платіж у розмірі 2632 грн. 03 коп., 4 платіж у розмірі 2632 грн. 03 коп., 5 платіж у розмірі 2632 грн. 03 коп., 6 платіж у розмірі 2632 грн. 03 коп., 7 платіж у розмірі 2632 грн. 03 коп., Комісія сплачується 1 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 1500 грн. 00 коп. Пролонгація строку, на який надається Кредит, здійснюється Позичальником на підставі звернення до кредитодавця в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права та шляхом сплати ним Процентів за черговий період без сплати чергової частини Суми кредиту, що продовжує строк, на який надається Кредит, на ще один черговий період, за який сплачуються Проценти, розраховані шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту в цьому черговому періоді та на процентну ставку. Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду. Ініціювання позичальником пролонгації строку, на який надається Кредит відбувається без змін укладеного договору. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає супровідних послуг. Неустойка: 100 грн 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365% річних. Місцем виконання цього Договору є місцезнаходження Кредитодавця. Претензії приймаються за адресою Кредитодавця. Спосіб (способи) Ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему Bank ID НБУ.
Згідно із п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.641,644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Суд вказує, що без ідентифікації клієнта кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
За змістом положень ст. 652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац 2 ч. 2ст. 639 ЦК України,передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Таким чином, договір №05.09.2023-100001424 від 05.09.2023 укладено відповідно до положень ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Під час укладення кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 05.09.2023 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С779 заявку на укладення кредитного договору, пропозицію на укладення кредитного договору (оферту), додаток до анкети позичальника, паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «Споживчий центр» кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 .
Згідно паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором С779 погодився на умови надання кредиту в сумі 10000 грн строком на 98 днів. Метою отримання кредиту є придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника. Процентна ставка 365%. Комісія пов'язана з наданням кредиту 1500 грн. Загальні витрати за кредитом 8424 грн.14 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 18424 грн 14 коп. Реальна річна процентна ставка 8334,05%.
ТОВ «Споживчий центр», на підставі договору № 05.09.2023-100001424, перерахував на банківську картку ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10000 грн.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №05.09.2023-100001424 від 05.09.2023 загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 21299 грн 97 коп., з яких: 10000 грн заборгованість за основним боргом, 9799 грн 87 коп. заборгованість за процентами, 1500 грн - комісія.
Доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором №05.09.2023-100001424 від 05.09.2023 матеріали справи не містять, з огляду на що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 000 грн є обґрунтованою.
Вирішуючи питання про стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 9799 грн 87 коп. суд зазначає наступне.
Позивачем в довідці-розрахунку заборгованості за кредитним договором зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 за процентами складає 9799 грн 87 коп., при цьому детального розрахунку нарахування процентів суду не надано, як і не надано доказів продовження терміну дії кредитного договору.
З огляду на що, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 відсотки в сумі 9799 грн 87 коп., що нараховані відповідно до умов кредитного договору та в межах строку дії кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом положень ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності у позивача правових підстав стягнення з відповідача відсотків на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також постанов Кабінету Міністрів України, оскільки на час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки.
Враховуючи те, що суд встановив факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів за цим договором та факт неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, а також доведено, що відповідач був повідомлений про умови кредитування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення.
Так, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 19799 грн 87 коп., яка складається з тіла кредиту 10000 грн та процентів 9799 грн 87 коп.
Щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту за договором №05.09.2023-100001424 від 05.09.2023 у сумі 1500 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 11 Заявки, яка є частиною кредитного договору, передбачено комісію за надання кредиту в сумі 1500 грн.
16.10.2011 набрав чинностіЗакон України № 3795-VI від 22.09.2011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», яким частину четвертустатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»доповнено нормою наступного змісту: кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.
За загальним правилом, передбаченимст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами 2, 3ст. 215 ЦК Українивизначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011у справі щодо офіційного тлумачення положень п. 22, 23 ст.1, ст.11, ч. 8 ст.18, ч. 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»у взаємозв'язку з положеннями ч. 4ст. 42 Конституції України(справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення п. 22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями ч. 4ст. 42 Конституції Українитреба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Частиною 4ст.42 Конституції Українипередбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зіст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Згідно із ч. 3ст. 13 ЦК Українине допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом ч.3 ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у текстіЦК Українизазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Частиною 1, 2ст. 228 ЦК Українипередбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 09.12.2019 у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18) дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силуст. 228 ЦК Українинікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Отже, суд приходить до висновку, що положення Договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемними в силуст.228 ЦК України. А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 комісії за кредитним договором №05.09.2023-100001424 від 05.09.2023 за надання кредиту в сумі 1500 грн слід відмовити.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833), заборгованість за кредитним договором №05.09.2023-100000699 від 05.09.2023 у сумі 19799 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 87 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 10000,00 грн та заборгованістю за відсотками 9799 грн 87 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» » (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833), судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2228 грн 61 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: С.А.Ширіна