1Справа № 335/10095/25 3/335/2610/2025
12 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Фельського С.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , 25.09.2025 о 23 год. 00 хв. в м.Запоріжжя, вул.Яценка, буд.16А, керуючи автомобілем Audi Allroad, державний номерний знак НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснила наїзд на автомобіль Ford Focus, держаний номерний знак НОМЕР_2 , що стояв, після чого місце пригоди залишила.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.10 а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнала та зазначила наступне. Дійсно 25.09.2025 приблизно о 23 год. 00 хв. вона керуючи автомобілем Audi Allroad, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м.Запоріжжя, вул.Яценка, біля буд.16А, рухаючись заднім ходом здійснила наїзд на припаркований автомобіль Ford Focus, держаний номерний знак НОМЕР_2 , що стояв. Оскільки вже була пізня пора та на місці нікого не було, вона залишила свій номер телефону на аркуші паперу, який залишила під двірником на лобовому склі. Зранку їй зателефонував власник автомобіля Ford Focus, який вона пошкодила, та вони намагалися мирним шляхом вирішити питання щодо відшкодування заподіяної нею шкоди. Але потягом дня їм це не вдалося, оскільки вони не змогли дійти згоди щодо суми відшкодування. Після чого вона приїхала на місце де відбулося ДТП, де в той час вже був власник автомобіля Ford Focus та викликала поліцію.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Фельський С.Л. у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не вчиняла дій спрямованих на приховування ДТП, залишила свій номер телефону на місці ДТП, а після того, як не вдалося мирним шляхом вирішити питання відшкодування шкоди заподіяної власнику автомобіля Ford Focus, самостійно, на наступний день, повернулася на місце ДТП та сама викликала поліцію. Працівникам поліції не прийшлося вживати жодних заходів щодо встановлення її місцезнаходження або розшуку її транспортного засобу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні в ній докази у сукупності, суддя встановив наступні обставини.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух
Відповідно до п.2.10а Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Як зазначено у ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, яке полягає в залишенні водієм транспортного засобу на порушення правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний. Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №465933 від 26.09.2025; схемою місця ДТП з фототаблицею; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 які узгоджуються поясненнями останньої наданими у судовому засіданні.
Крім того, 10.11.2025 до суду з УПП в Запорізькій області надійшла копія доповідної записки старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції Компанієць А. погоджена заступником начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Запорізькій області ДПП майора поліції Краснікової Д., яка була складена за фактом проведення службового розслідування за заявою ОСОБА_1 щодо дій поліцейських під час складання адміністративного матеріалу за фактом ДТП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 хоча і залишила місце ДТП 25.09.2025, проте добровільно повернулася на нього 26.09.2025 до прибуття поліцейських, а тому у поліцейських не було необхідності вживати заходів щодо її встановлення (розшуку). Окрім цього, 25.09.2025 ОСОБА_1 залишила на місці пригоди записку із зазначенням свого номеру телефону та визнанням факту скоєння ДТП, що є свідченням наміру не приховувати свою причетність до події.
Щодо доводів сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки вона не приховувала факт ДТП, після ДТП залишила свій номер телефону на місці ДТП, а після того, як не вдалося мирним шляхом вирішити питання відшкодування шкоди заподіяної власнику автомобіля Ford Focus, самостійно, на наступний день, повернулася на місце ДТП та сама викликала поліцію суддя зазначає наступне.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.2.10.а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п 2.10.д. Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
Відповідно до п 2.11. Правил дорожнього руху України, якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею.
Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, за змістом вказаних положень ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний чекати прибуття працівників поліції, або у разі взаємної згоди водіїв - прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею, або має право залишити місце ДТП у разі складення водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).
При цьому суддя враховує, що відповідно до загальних положень ПДР, п.1.3 вказує, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
З урахуванням вищезазначеного суддя дійшов висновку проте, що доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 будучі учасником ДТП 25.09.2025 не вчиняла дій спрямованих на приховування ДТП, оскільки залишила свій номер телефону на місці ДТП, а після того, як не вдалося мирним шляхом вирішити питання відшкодування шкоди заподіяної власнику автомобіля Ford Focus, самостійно, на наступний день, 26.09.2025 повернулася на місце ДТП та сама викликала поліцію, жодним чином не спростовують факт порушення ОСОБА_1 п.2.10.а ПДР та не виключають в її діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП враховуючи передбачений ПДР обов'язок водія залишитися на місці пригоди.
З урахуванням вищезазначеного, суддя дійшов висновку проте, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, в розмірі, передбаченому санкцією ст.122-4 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, 122-4, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. у дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ч.1 ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко